Рішення № 28610644, 08.01.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2013 р.Справа № 18/5025/1254/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Cуддя Заярнюк І.В. розглянувши матеріали

за позовом регіонального відділення фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача -державне територіально-галузеве об'єднання „Південно-Західна залізниця", м. Київ

про стягнення 2999,98 грн. заборгованості по орендній платі, з яких 2454,36 грн. основного боргу, 96,86 грн. пені та 448,76 грн. штрафу

Представники сторін:

від позивача: Корсакова Н.М. - за довіреністю №1824 від 10.09.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Барткова Ж.М. - за довіреністю №3903-НЮ від 06.12.12р.

У судовому засіданні 08.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Суть спору: позивач у позовоній зяаві, із урахуванням зменшення позовних вимог, просить суд про стягнення з відповідача 2999,98 грн. заборгованості по орендній платі, з яких 2454,36 грн. основного боргу, 96,86 грн. пені та 448,76 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору № 823 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 23.12.2008 р.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з таких підстав: між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 23.12.2008р. було укладено договір № 823 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності - приміщення торговельного кіоску в будівлі залізничного вокзалу станції Хмельницький площею 12,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі вокзалу станції Хмельницький Південно-Західної залізниці (надалі - Договір).

Термін дії Договору - по 22 грудня 2011 року включно (Додатковий Договір від 21.12.2009 року). Згідно із п. 10.7. Договору, у разі припинення або розірвання цього говору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Згідно із актом приймання передавання від 27.12.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повернув орендоване майно балансоутримувачу - Вокзалу станції Хмельницький.

Відповідно до розділу 3 Договору орендна плата визначалась за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становила, без ПДВ, за базовий місяць оренди - жовтень 2008року - 1250,00грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначалася шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідач не виконав умови Договору по перерахуванню орендної плати. У зв'язку з цим у Відповідача виникла заборгованість з орендної плати до державного бюджету за жовтень - грудень 2011р. в сумі 3329,36 грн.

Згідно із п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу відповідно до Договору та вимог чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Таким чином, на суму заборгованості з орендної плати до державного бюджету нарахована пеня у розмірі 96,86 грн.

Також відповідно до п. 2 Додаткового Договору від 21.12.2009 року, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Нарахований штраф в сумі 448,76 грн.

В порядку досудового врегулювання господарського спору Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 24.01.12 року № 11-08-00242 про сплату боргу за Договором. Проте, відповідь на адресу регіонального відділення не надходила, заборгованість не погашається.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.і ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата , розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.і.5. ст. 762 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Такі ж положення передбачені ст.193 Господарського кодексу України. Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, а частиною 1 ст. 19 Закону - за користування об'єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди і зобов'язанням орендаря, відповідно до підпункту 5.3 Договору.

Із урахуванням зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2999,98 грн. заборгованості по орендній платі, з яких 2454,36 грн. основного боргу, 96,86 грн. пені та 448,76 грн. штрафу.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних судом доказів не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду від 12.11.2012р., від 22.11.2012р., 21.12.2012р. направлялись на зазначену в позовній заяві адресу відповідача.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Крім того, стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи у судове засідання з'явився, підтримав позицію представника позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

23.12.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 823 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності - приміщення торговельного кіоску в будівлі залізничного вокзалу станції Хмельницький площею 12,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі вокзалу станції Хмельницький Південно-Західної залізниці (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 3 Договору орендна плата визначалась за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становила, без ПДВ, за базовий місяць оренди - жовтень 2008року - 1250,00грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначалася шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно із п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу відповідно до Договору та вимог чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Таким чином, на суму заборгованості з орендної плати до державного бюджету нарахована пеня у розмірі 96,86 грн.

Відповідно до п. 10.1. Договору, останній укладено строком на 364 дні, з 23 грудня 2008 року до 22 грудня 2009 року.

Згідно із п. 10.7. Договору, у разі припинення або розірвання цього говору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

21.12.2009р. між сторонами Договору укладено додатковий договір, згідно умов якого сторони дійшли згоди змінити і доповнити Договір №823 оренди індивідуального (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 23 грудня 2008 року.

Пункт 3.8. Договору, викладено у такій редакції:

„3.8. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує також штраф у розмірі 10% від заборгованості."

Пункт 10.10. Договору, викладено у такій редакції: „10.10. Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення."

Пункт 10.1. Договору, викладено у такій редакції: „10.1. Цей Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 23 грудня 2009 року по 22 грудня 2011 року включно."

Усі інші умови Договору залишено незмінними.

Відповідно до п. 2 Додаткового Договору від 21.12.2009 року, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Нарахований штраф в сумі 448,76 грн.

Згідно із актом приймання передавання від 27.12.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повернув орендоване майно балансоутримувачу - Вокзалу станції Хмельницький.

Відповідач не виконав умови Договору по перерахуванню орендної плати. У зв'язку з цим у Відповідача виникла заборгованість з орендної плати до державного бюджету за жовтень - грудень 2011р. в сумі 3329,36 грн.

В порядку досудового врегулювання господарського спору Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 24.01.12 року № 11-08-00242 про сплату боргу за Договором. Проте, відповідь на адресу регіонального відділення не надходила, заборгованість не погашається.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується таке:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Уклавши договір № 823 від 23.12.2008р. оренди індивідуально визначеного нерухомого майна та додатковий договір від 21.12.2009р. сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

Як видно з наявних в матеріалах справи документів сторони склали акт приймання передавання від 27.12.2011р., згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повернув орендоване майно балансоутримувачу - Вокзалу станції Хмельницький.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В розділі 3 договору оренди сторонами було погоджено розмір, строки та порядок сплати орендної плати та інших платежів, пов'язаних з утриманням орендованого майна.

Між тим, відповідач свої зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав. Доказів на підтвердження добровільного погашення заборгованості не подано.

З огляду на викладені обставини, у відповідача існує борг перед позивачем в розмірі 2454,36 грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 2454,36 грн. основного боргу обґрунтовані матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 96,86 грн. та 448,76 грн. штрафу, судом враховується, що відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штраф, пеня), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.ст.1,3 спеціального Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу відповідно до Договору та вимог чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Згідно з Додатковим договором, п. 3.8., у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує також штраф у розмірі 10% від заборгованості.

Згідно з проведеним судом перерахунком правомірно заявленими до стягнення є нарахування пені у розмірі 96,85 грн., які обраховані в межах максимально можливого розміру згідно вимог чинного законодавства, відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Крім того, заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 448,76 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні підлягають частковому задоволенню, а саме - в частині стягнення з відповідача 2999,98 грн., з яких 2454,36 грн. основного боргу, 96,86 грн. пені та 448,76 грн. штрафу.

При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача згідно зі ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь регіонального відділення фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький (вул. Соборна, 75, код 02898152) пені та 448,76 грн. штрафу 2454,36 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні 36 коп.) основного боргу, 96,85 грн. (дев'яносто шість гривень 85 коп.) пені, 448,76 грн. (чотириста сорок вісім гривень 76 коп.) штрафу та 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 11.01.2013р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 2 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 - відповідачу (АДРЕСА_1 - рекоменд. з повід.).