Вирок № 28609760, 15.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/23231/12

Провадження №: 1-кп/752/2/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2013 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В. при секретарі - Бродюк Л.С.,

з участю прокурора - Збаравської Н.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12012110010000210 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження Миколаївської обл.., Снігурівського р-ну, с. Куйбишевка, громадянина України, який не одружений, працював не офіційно, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2012 року за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2.10.2012 року приблизно о 00 год. 20 хв., знаходячись біля магазину «Фуршет» по вул. Інженерна, 1 в м. Києві на паркувальному майданчику, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля «Фіат Дукато» д.н.з. НОМЕР_1 та рукою вибив скло лівих пасажирських дверей даного автомобіля. Після цього, він через скло проник до салону автомобіля, де від'єднавши кожух рульової колонки, з'єднав дроти запалення та запустив двигун автомобіля, після чого поїхав на ньому за межі паркувального майданчику, чим повторно вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, який належав ОСОБА_3 та вартість якого складала 37 670 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав повністю та показав, що 3.10.2012 року приблизно о 00 год. 20 хв., знаходячись біля магазину «Фуршет» по вул. Інженерна, 1 в м. Києві на паркувальному майданчику, підійшов до автомобіля «Фіат» білого кольору та рукою вибив скло лівих пасажирських дверей даного автомобіля. Після цього проник до салону автомобіля та за допомогою дротів, пошкодивши запалення, завів двигун та поїхав за місцем свого проживання, де залишив автомобіль і пішов. У вчиненому щиро кається, просить його суворо не карати. Крім того, обвинувачений вказав, що не оспорює вартість автомобіля, будь-якого наміру його продавати в нього не було.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2. у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працював не офіційно, не одружений, його молодий вік, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті злочинів, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 289 КК України із врахуванням вимог ст. 71 КК України. Враховуючи те, що обвинувачений не мав наміру збувати викрадений автомобіль з метою наживи, суд вважає за недоцільне призначати йому не обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 15.01.2013 року.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати: вартість експертиз № 803 від 7.11.2012 року в розмірі 470 грн. 40 коп. та № 80 від 10.11.2012 року в розмірі 2211 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285).

Речовий доказ у провадженні: автомобіль «Фіат Дукато» д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3, - залишити останньому за належністю.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у виді взяття під варту для подальшого утримання в Київському СІЗО ДПС України в м. Києві та Київській області.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати строк його досудового та судового тримання під вартою з 3.10.2012 року по 14.01.2013 року включно.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, яка утримується під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко