Вирок № 28609629, 15.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/21414/12

Провадження №: 1/752/151/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2013 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В. при секретарі - Бродюк Л.С.,

за участю прокурора - Матолич М.Р.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червоноград, Львівської області, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, який не одружений, працював не офіційно, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 3.08.2009 року приблизно о 17 год. 40 хв., знаходячись в нежилому приміщенні по вул. Гайдара, 5 в м. Києві, під час конфлікту з раніше невідомим ОСОБА_4, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, дістав із кишені своїх штанів розкладний ніж та наніс ним умисно один удар в область живота ОСОБА_4, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та заявлений до нього цивільний позов визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 3.08.2009 року він, проходячи біля будинку № 5 по вул. Гайдара в м. Києві, зустрів раніше незнайомих йому чоловіків. З одним з них, а саме потерпілим ОСОБА_4 в нього виник словесний конфлікт, під час якого він дістав із кишені ніж та наніс ним один удар потерпілому в область живота. Він не мав умислу убивати чоловіка, щиро кається у вчиненому, просить його суворо не карати. Крім того, підсудний показав, що раніше частково визнавав свою вину, оскільки така була його позиція захисту, проте натепер він усвідомив небезпечність вчиненого ним злочину і просить це також врахувати.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, і розмір цивільного позову, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи та розмір цивільного позову, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин і розмір позову та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України в редакції 1960 року про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України в редакції 1960 року, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфіковані вірно.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, працював не офіційно, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання і реєстрації, за яким характеризується позитивно, за місцем навчання у шкоді та училищі також характеризується виключно позитивно, наявність у нього ряду хронічних захворювань, склад його сім'ї, зокрема, наявність матері, що страждає на тяжке захворювання, молодшого брата інваліда-дитинства, сестри, яка не одружена та має малолітню дитину, відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного. Крім того, суд визнає обставинами, що відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного - його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, наявність утриманців. Крім того, суд враховує молодий вік підсудного, думку потерпілої, яка вказала про те, що не бажає позбавляти підсудного волі, вважає за необхідне допомогти його матері, надавши підсудному шанс жити із сім'єю та утримувати її.

Враховуючи викладене, зокрема наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного та думку потерпілої, суд приходить до висновку про можливість призначити підсудному ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією вказаної частини статті.

Крім того, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, зокрема, його молодий вік, позитивні характеристики, те, що він працював, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не притягувався до відповідальності, стан його здоров'я, строк перебування його під вартою під час досудового та судового слідства, обставини, що пом'якшують його покарання, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Враховуючи те, що справу розглянуто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України в редакції 1960 року, суд вважає, що заявлений у справі цивільний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Долю речових доказів та судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України в редакції 1960 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і навчання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 на відшкодування матеріальних збитків 21 712 (двадцять одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 70 коп.

Речові докази по справі:

ніж, переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити,

чотири сліди пальців рук та один фрагмент долоні, що зберігаються при матеріалах справи, - залишити зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати по справі - вартість проведених дактилоскопічних експертиз № 760 від 14.12.2009 року в розмірі 423 грн. 68 коп., № 761 від 14.12.2009 року в розмірі 243 грн. 39 коп., № 505 від 8.09.2009 року в розмірі 423 грн. 68 коп., № 540 від 22.08.2011 року в розмірі 569 грн. 59 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ в Київській області, р/р 31253272210699, код 25575285, МФО 821018.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Г. В. Бондаренко