Ухвала суду № 28607771, 14.01.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 990/31/12

Категорія ст.174 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.

суддів Стефанів Н.С., Ткачук Н.В.

секретаря судового засідання Бартків В.М.

з участю прокурора Бурмея О.О.

представників ТОВ «Карпатнафтохім» адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Бурмея О.О., який приймав участь в судовому засіданні, та представника ТОВ «Карпатнафтохім» адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року скасовано постанову слідчого з особливо важливих справ СВ ДПІ в Івано-Франківській області від 26 вересня 2012 року у кримінальній справі № 332265, якою накладено арешт на все майно ТОВ «Карпатнафтохім», вартістю 2 767 985 023 грн. та накладено арешт на майно вказаного товариства в розмірі, визначеної слідством завданої майнової шкоди на суму 356 155 505 грн. і перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім» із врахуванням ч.4 ст.173 КПК України. Зобов'язано слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, визначити майно ТОВ «Карпатнафтохім», яке може підлягати під накладення арешту на суму 356 155 505 грн. і перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім» із врахуванням ч.4 ст.173 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною в зв'язку з порушенням суддею вимог п.9 розділу ХІ КПК України, оскільки арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК України, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, відповідно до положень статті 303 КПК України не передбачено оскарження постанови слідчого про накладення арешту на майно. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ТОВ «Карпатнафтохім» також вважає ухвалу слідчого судді незаконною, такою що прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, в частині зобов'язання слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, визначити майно, яке може підлягати під накладення арешту на суму 356 млн. 155 тис. 505 грн. і перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім» із врахуванням ч.4 ст.173 КПК України. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує порушенням слідчим суддею при її винесенні вимог ч. 5 ст.173 КПК України, а саме: не зазначення в ухвалі переліку майна ТОВ «Карпатнафтохім», яке підлягає арешту.

У засіданні апеляційного суду прокурор доводи поданої ним апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у відкритті провадження, заперечив апеляційній скарзі товариства.

Представники ТОВ «Карпатнафтохім» проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили суд ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.12.2012 року скасувати в частині зобов'язання слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, визначити майно, яке може підлягати під накладення арешту на суму 356 млн. 155 тис. 505 грн. і перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім» із врахуванням ч.4 ст.173 КПК України, та в цій частині винести нову ухвалу, якою накласти арешт на визначене майно ТОВ «Карпатнафтохім», залишивши в решті ухвалу без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, представників ТОВ «Карпатнафтохім», перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга ТОВ «Карпатнафтохім» підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи скаргу ТОВ «Карпатнафтохім» на оскаржувану постанову, слідчий суддя Івано-Франківського міського суду виходив з того, що питання про обґрунтованість застосування арешту на майно ТОВ «Карпатнафтохім» постановою слідчого у кримінальній справі № 332265, зміна розміру майна на яке накладено арешт, оскарження постанови слідчого від 26.09.2012 року про накладення арешту на майно, можливий арешт майна в іншому розмірі, повинні відбуватись відповідно до положень КПК України та мають розглядатися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Встановивши, що слідчим без законних на те підстав накладено арешт на все майно ТОВ «Карпатнафтохім», а не в межах спричиненої шкоди, визначеної слідством, слідчий суддя прийшов до висновку, що постанова слідчого підлягає до скасування із подальшим накладенням арешту на майно в обсязі, який відповідає сумі шкоди, визначеної органом слідства в кримінальній справі.

Такий висновок слідчого судді є законним та обґрунтованим та відповідає нормам Конституції України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Як вбачається з матеріалів провадження постановою слідчого з особливо важливих справ ДПІ в Івано-Франківській області Каркічем Є.В. від 26.09.2012 року накладено арешт на основні засоби юридичної особи - товариства із обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» в розмірі 2 млрд. 767 млн. 985 тис. 023 грн., в рамках розслідування ним кримінальної справи № 332265, порушеної стосовно службових осіб ВАТ «Оріана» та ТОВ «Лукойл-Нафтохім» за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. На виконання вказаної постанови, оперативними працівниками податкової міліції ДПС в Івано-Франківській області в цей же день складено протокол про арешт майна ТОВ «Карпатнафтохім» на загальну суму 2 млрд. 767 млн. 985 тис. 023 грн.

30.10.2012 року товариство зверталось до слідчого Каркіча Є.В., а також 05.12.2012 року до прокурора Івано-Франківської області Каліфіцького О.А. з заявами про зняття вказаного арешту з майна ТОВ «Карпатнафтохім». Розглянувши вказані звернення, прокуратура Івано-Франківської області у своїх листах № 04/5-839-11 від 23.11.2012 року, № 04/5-839-11 від 13.12.2012 року, одержаних ТОВ «Карпатнафтохім» відповідно 03.12.2012 року та 24.12.2012 року, повідомила, що за результатами розгляду звернення, щодо зняття арешту з майна ТОВ «Карпатнафтохім» встановлено, що на майно вищевказаного товариства накладений арешт слідчим з метою забезпечення відшкодування збитків у кримінальній справі, у відповідності та з дотриманням вимог ст.ст. 28, 29, 125, 126 КПК 1960 року. Одночасно роз'яснено, що згідно із ч. 3 ст. 174 КПК України, прокурор вправі скасувати арешт майна тільки у випадку закриття кримінального провадження.

Отримавши вказану відповідь прокуратури Івано-Франківської області товариство звернулось до Івано-Франківського міського суду з скаргою на постанову Каркіча Є.В. від 26.09.2012 року про накладення арешту на майно ТОВ «Карпатнафтохім» . Вимоги скарги обґрунтовані нормами ст. 170- 174 КПК України. Таким чином, вказана скарга ТОВ «Карпатнафтохім» в розумінні ст. 174 КПК України є клопотанням власника майна, про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Посилання в апеляційній скарзі прокурора на порушення слідчим суддею п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів вважає необгрунтованими з наступних підстав.

В оскаржуваній ухвалі слідчого судді правильно та обґрунтовано, з посиланням на норми Конституції України, міжнародних конвенцій та договорів, норми та положення КПК України, роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду Україниу N 9 вiд 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», зазначено, про те, що Конституцiєю України кожнiй людинi гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституцiйних прав i свобод. Вiдповiдно до ст. 8 Конституцiї в Українi визнається i дiє принцип верховенства права. Виходячи iз зазначеного принципу та гарантування Конституцiєю судового захисту конституцiйних прав i свобод, судова дiяльнiсть має бути спрямована на захист цих прав i свобод вiд будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного i якiсного розгляду конкретних справ.

Оскiльки Конституцiя України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дiї, суди при розглядi конкретних справ мають оцiнювати змiст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституцiї i в усіх необхiдних випадках застосовувати Конституцiю як акт прямої дiї. Судовi рiшення мають грунтуватись на Конституцiї, а також на чинному законодавствi, яке не суперечить їй.

Аналізуючи норми КПК України, що встановлюють порядок накладення, зняття чи зміни заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешту майна, колегія суддів дійшла висновку, що за своїм змістом, вони, в порівнянні з положенням КПК 1960 року значно розширюють права осіб, майно яких арештовується під час кримінального провадження та можливості судового захисту таких прав, тобто значно покращують становище особи і тим самим суттєво пом'якшують її відповідальність, забезпечуючи ефективний судовий захист.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності розгляду питання про скасування арешту майна на стадії досудового провадження тільки слідчим та прокурором, а не судом, спростовуються вищенаведеними обставинами, а також рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Меріт проти України», в якому суд розглядаючи доводи скаржника про відсутність в Україні ефективних засобів захисту відносно його скарг, які вимагаються статтею 13 Конвенції зазначив, що відповідно до його усталеного прецедентного права метою норми про національні засоби захисту, яка міститься в ст.35 параграфа 1 Конвенції, є надання Договірним сторонам можливості запобігти або виправити стверджувані порушення прав до того, як ці заяви будуть подані до Суду. Проте лише ефективні засоби правового захисту повинні бути використані.

Таким чином колегія суддів вважає, що слідчий суддя при винесенні оскаржуваної ухвали дійшов обґрунтованого висновку про застосування при її винесення до вказаних правовідносин положень КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного,обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Як передбачено ч. 2 ст. 174 КПК, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Як вбачається з матеріалів провадження, шкода від злочину, який інкримінується в даний час у кримінальному провадженні, а раніше - в кримінальній справі № 332265, полягає у вартості майна, незаконно переданого до статутного капіталу ТОВ «Карпатнафтохім» та становить суму 356 155 505 грн., однак постановою слідчого накладено арешт на майно, вартість якого майже у вісім разів перевищує розмір шкоди та суму можливого цивільного позову, не заявленого до даного часу в рамках даного провадження, що є порушенням норм міжнародних конвенцій та законодавства України, зокрема статті 41 Конституції України, статей 1, 17 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду про те, що слідчим без законних підстав накладено арешт на все майно ТОВ «Карпатанфтохім», а не в межах спричиненої шкоди, визначеної слідством, а тому ухвала слідчого судді в цій частині є законною та обґрунтованою.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, вказаних висновків колегії суддів не спростовують.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, наклавши арешт на майно, що перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім» на суму визначену слідством, як розмір заподіяної шкоди - 365 млн. 155 тис. 505 грн., зобов'язав слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, із врахуванням ч.4 ст. 173 КПК України, визначити майно, яке перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім», та може підлягати під накладення арешту на вказану суму. Вказані висновки суперечать положенням ч. 5 ст.173 КПК України, відповідно до яких, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема перелік майна, яке підлягає арешту.

Таким чином норми КПК України не надають можливості слідчому судді, у разі задоволення клопотання про накладення арешту на майно, делегувати повноваження по визначенню переліку майна, яке підлягає арешту слідчому, під час безпосереднього виконання такого арешту. Даних вимог слідчий суддя Івано-Франківського суду не врахував, що призвело до винесення в цій частині незаконної ухвали.

Висновки слідчого судді про те, що при розгляді скарги йому не представлено доказів, що підтверджували б право власності на будь-яке майно товариства спростовуються матеріалами провадження, зокрема заявою ТОВ «Карпатнафтохім» від 19.12.2012 року, в якій останнє не заперечувало про накладення арешту на майно в сумі 356 млн. 155 тис. 505 грн., та даними довідки ТОВ «Карпатнафтохім» від 20.12. 2012 року, про те, що перелічені в ній основні засоби новозбудованого цеху з виробництва ПВХ-СС є власністю ТОВ «Карпатнафтохім».

Окрім цього, оглянутий в судовому засіданні оригінал протоколу про накладення арешту на майно ТОВ «Карпатнафтохім» від 26.09.2012 р. підтверджує факт опису та накладення арешту на майно підприємства, зазначеного в довідці ТОВ «Карпатнафтохім» під номером: 1200409855, 120300038, 1203000039, 1203000040, 1203000041, 1203000042, 1203000043, 1203000044, 1203000045, 1203000046, 1203000047, 1203000048, 1203000049. Правових підстав неможливості використання наведених даних в якості належного і допустимого доказу приналежності ТОВ «Карпатнафтохім» зазначеного в довідці майна, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не зазначено.

За наведених обставин доводи представника ТОВ «Карпатнафтохім» слід визнати обґрунтованими, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду, в частині зобов'язання слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, визначити майно, яке може підлягати під накладення арешту на суму 356 млн. 155 тис. 505 грн. і перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім», із врахуванням ч. 4 ст. 173 КПК України - скасувати та винести нову, в якій зазначити перелік майна товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», яке підлягає арешту. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 392-397, 405-407,418,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, апеляційну скаргу представника ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.12.2012 року, в частині зобов'язання слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, визначити майно, яке може підлягати під накладення арешту на суму 356 млн. 155 тис. 505 грн. і перебуває у власності ТОВ «Карпатнафтохім», із врахуванням ч. 4 ст. 173 КПК України - скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою накласти арешт на таке майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (код ЄДРПОУ 33129683) згідно переліку:

Корпус 658 - завантаження автополімеровозів, інвентарний номер 1203000038, залишковою вартістю 1 673 900,06 гривень; корпус 658А - вагова, інвентарний номер1203000039, залишковою вартістю 213 523,17 гривень; корпус 664 - дренчерна станція №1, інвентарний номер 1203000040, залишковою вартістю 1 223 197,94 гривень; корпус 665 - дренчерна станція №2, інвентарний номер 1203000041, залишковою вартістю 1 436 783,34 гривень; корпус 657 - силоса і розфасовка ПВХ, зарядна, інвентарний номер 1203000042, залишковою вартістю 86 277 680,02 гривень; корпус 650-операторна і розподільчий пристрій 0,4, інвентарний номер 1203000043, залишковою вартістю 91 727 653,60 гривень; корпус 660-фільтрація і осаджування ПВХ із стічної, інвентарний номер 1203000044, залишковою вартістю 23 757 947,11 гривень; корпус 656 - сушка ПВХ, інвентарний номер 1203000045, залишковою вартістю 58 130 145,49 гривень; корпус 659 - рекуперації ВХМ і очистка стічної води, інвентарний номер 1203000046, залишковою вартістю 43 270 175,15 гривень; корпус 661-стадія отримання демінералізованої води, інвентарний номер 1203000047, залишковою вартістю 14 439 673,39 гривень; корпус 653 - проміжні ємкості ВХМ і Р-ВХМ, інвентарний номер 1203000048, залишковою вартістю 21 439 136,98 гривень; корпус 654 - приготування розчинів, інвентарний номер 1203000049, залишковою вартістю 56 694 912,57 гривень; будівля будки охорони, інвентарний номер 1200409855, залишковою вартістю 10 776,85 гривень.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головучий судя Б.М. Томенчук

Судді: Н.С. Стефанів

Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук