Рішення № 28606312, 21.12.2012, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 2/0516/1012/2012

21 грудня 2012 року Дружківський міський суд

Донецької області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Суворової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зміну формулювання причин звільнення , дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду з позовом до ПАТ "АКПІБ" про зміну формулювання причин звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позивач в позовній заяві зазначає, що наказом № 19 л/с від 31 березня 1999 року вона була прийнятя на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного управління Дружківського безбалансового відділення філії "Центрально-міське відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Горлівка Донецької області (далі по тексту - Дружківське БВ). Наказом № 503 о/с від 05.10.2012р вона була звільнена з роботи у зв"язку з втратою довір"я за п.2 ст. 41 КЗпП України.

Підставою для звільнення її з роботи стали результати ревізії касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ від 20.09.2012року, довідка про проведення документальної перевірки від 27.09.2012року, висновок за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01.10.2012року , її письмове пояснення, та згода на звільнення профспілки.

Згідно наказу, вона була звільнена за те, що будучи матеріально відповідальною особою, грубо порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ "Промінвестбанк" від 29.09.2010року № 360.

Звільнення за таких підстав та за такою нормою КЗпП України вважає незаконним.

26 липня 2012року її та всіх працівників Дружківського БВ попередили про майбутнє звільнення 27 вересня 2012року у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

20 вересня 2012року у Дружківському БВ виявили недостачу грошових коштів у розмірі 2 100 000грн. За даним фактом СВ Дружківського МВ УМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч.5 КК України. Вона та всі працівники Дружківського БВ допитані по цій справі як свідки.

Фактично з 21 вересня 2012року їй та майже всім працівникам відділення було заборонено знаходитись в приміщенні банку. З того часу ніякої роботи вони не виконували.

26 вересня поточного року всіх повідомили, що у зв"язку з виробничою необхідністю термін звільнення їх з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП перенесений на 05 жовтня 2012року. При цьому Дружківське БВ майже не існувало, а їх не допускали до його приміщення.

Тобто ніякої виробничої необхідності у перенесенні строків звільнення на її думку не було, а звільненна вона була за п. 2 ст. 41 КЗпП України для того, щоб установа не несла додаткових затрат, яке тягне за собою звільнення скороченням штату. Тому вважає , що формулювання причин звільнення її з роботи неправильним.

Неправильне формулювання причин звільнення стало перешкодою для її працевлаштування на іншу роботу, у зв"язку з чим вона має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На час її звільнення її оклад складав 2300грн.

Її провини в скоєнні злочину, або в тих порушеннях, які призвели до нанесення збитків банку доведено не було.

Більш того, вона безпосередньо не обслуговувала ( та не винна була цього робити) саме ті гроші, які було викрадено з приміщення банку.

Також бажає стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінює у 5000грн. При встановленні розміру та підстав для відшкодування моральної шкоди вона бере до уваги те, що перенесла моральні страждання, були порушенні нормальні життєві стосунки та плани, витрачався час на звернення до фахівців права, судових органів для захисту своїх прав та інтересів. Втрата роботи і заробітку істотно погіршила життєвий рівень її сім"ї. Вона була принижена перед колективом, в якому певний час працювала.

Просить змінити формулювання причин звільнення її з роботи з посади старшого касира сектору касових операцій операційного управління Дружківського БВ філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області" (територіально Дружківське БВ) із "у зв"язку із втратою довір"я", за п. 2 ст. 41 КЗпП України на "у зв"язку зі скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України" і дату звільнення з 05 жовтня 2012року на день вирішення справи судом; стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2300грн., моральну шкоду в сумі 5000грн.

В судовому засіданні позивач пояснила, що вона працювала старшим касиром сектору касових операцій операційного відділу Дружківського БВ філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка. В її обов"язки входило обслуговування банкоматів, тобто їх завантаження/розвантаження, що оформлялось маршрутними листами. При видачі касет інкасаторам для завантаження банкоматів складались у двох екзмеплярах та видавались маршрутні листи, один з яких підписувався касиром та бригадою інкасаторів і залишався в касі, а інший видавався інкасатору, який вони ніколи не забирали. Після повернення інкасаторів, оформлялася зворотна сторінка маршрутного листа шляхом роздрукування на принтері, яка також підписувалась.

Всі маршрутні листи за весь час, який перевірявся службовою комісією, наявні в документах дня. Більш того, кожного дня до 15 години, вона сканувала всі документи по завантаженню банкоматів та відправляла їх на офіс у м.Донецьк. У разі якихось помилок щодо їх оформлення, документи не були б прийняті головним офісом. Реєстри обліку проінкасованих касет також заповнювались в обов"язковому порядку та підшивалися в документи дня.

Прибутково - касові ордери вона взагалі не заповнювала, оскільки це робила завідуюча касою ОСОБА_6, це було її обов"язком. Тому стверджування, що вона винна була надавати ці ордери інкасаторам для підпису є безпідставним. Більш того, їй відомо, що були зміни по оформленню документів, після чого, стало достатнім підпису інкасаторів в маршрутному листі, який підтверджував передачу грошей. Наказом № 272 о/д від 25 червня 2011року, яким її було призначено відповідальною за проведення операцій по завантаженню/розвантаженню готівки в банкомати, було визначено, що видача касет з готівкою здійснюється під розписку в маршрутному листу, а приймання касет після розвантаження банкоматів здійснюється під розписку в маршрутному листу та реєстрі обліку проінкасованих касет, що нею виконувалось без порушень.

Про відсутність порушень з її боку також свідчить, той факт, що було проведено 5 ревізій касових цінностей у період з травня по серпень 2012року, і ніяких порушень не виявлено.

Вважає, що посилання керівництва філії на пояснення інкасаторів, як на підтвердження з її боку порушень, є неправильним, оскільки ті ж самі інкасатори не забирали маршрутні листи, чим порушували вимоги Положення про організацію касової роботи № 360, але не були звільненні за втратою довір"я. Вважає, що формулювання причин звільнення її з роботи є неправильним, тому його необхідно змінити на ст. 40 п.1 КЗпП, також необхідно змінити дату звільнення з 05 жовтня 2012р на день прийняття рішення по справі.

Неправильне формулювання причин її звільнення стало перешкодою для її подальшого працевлаштування. У центрі зайнятості їй одразу пояснили, що з такою статтею дуже важко в подальшому працевлаштуватися. Також допомога по безробіттю за таким звільненням нараховується в самих мінімальних розмірах близько 500грн. Кудись конкретно вона ще не зверталася з метою працевлаштування. Вона відпрацювала в банку більше 30 років, ніколи не мала ніяких нарікань, не притягувалася до дисциплінарної відповідальності. Тому вважає, що є підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також вважає, що є підстави для відшкодування їй моральної шкоди, яку оцінює в 5000грн, оскільки неаконним звільненням були порушенні її нормальні життєві зв'язки та плани. Втрата роботи та заробітку істотно погіршили її життєвий рівень. Просить її позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного відділу Дружківського БВ з 31.03.1999 року. Згідно посадової інструкції позивача, на неї були покладені завдання щодо організації роботи та контролю операцій Дружківського БВ: видача інкасаторам касет банкоматів, формування та перерахунок касет банкоматів, перевірка їх відповідності внутрішнім нормативним документам, отримання заявок щодо формування касет банкоматів. Згідно наказу № 272 від 25.06.2011року позивач була призначена відповідальною особою за проведення операцій по завантаженню/вивантаженню готівки з касет банкоматів в Дружківському БВ.

20.09.2012 р. філією «Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк» в м. Горлівка» було проведено ревізію касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ філії. Згідно Акту ревізії від 20.09.2012року ревізійною комісією була встановлена невідповідність даним обліку готівки в операційній касі, а саме нестача грошей в сумі 2 100 000грн.

У зв'язку з цим банком була проведена документальна перевірка касових цінностей у Дружківському БВ та внутрішнє розслідування за період з 01.07.2012р по 19.09.2012р. щодо дотримання працівниками Дружківського БВ внутрішніх інструкцій банку та вимог законодавства щодо порядку приймання і відпуску грошових цінностей. За результатами перевірки встановлено, що позивач постійно порушувала порядок приймання та відпуск грошових цінностей, недодержувалась правил їх збереження. А саме позивач порушила п. 3 розділу Ш Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах № 45 від 14.02.2007р, згідно якого перевезення валютних цінностей між банком і його територіально відокремленими підрозділами та до банкоматів здійснюється з використанням прибутково-видаткового касового ордеру; п.8 цього ж розділу інструкції, згідно якого після завершення приймання цінностей інкасатори розписуються про приймання цінностей у прибутково-видатковому касовому ордері.

Також позивачем порушені норми Положення про порядок інкасації коштів та перевезення валютних цінностей в установах ПАТ «ПІБ»№197 від 11.06.2012р, а саме п.3.6.13,3.6.14, якими передбачено, що видача коштів здійснюється з використанням маршрутного листа, прибутково-видаткового касового ордеру, здача про інкасованих касет здійснюється також з використанням маршрутного листа з оформленням в касі відділення реєстру обліку про інкасованих касет банкоматів, що здаються до каси.

Порушені позивачем п. 4.3.1,4.1.10, п.3.4, 3.5.5.,3.7.1,3.7.3 Положення про організацію касової роботи в установах ПІБ № 68 від 27 січня 2004р; п.6.6.4, п.8.2 Положення про порядок проведення операцій за допомогою банкоматів №1113 від 19 липня 2004р.; п.6.1.4,6.1.6 Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ «ПІБ»№ 360 від 29.09.2010р.

Всупереч переліченим нормам позивач здійснювала видачу готівки в касетах для банкоматів (при маршруті інкасаторів на завантаження банкоматів) без видачі інкасаторам прибутково-видаткових ордерів на завантаження банкоматів під підпис всіх членів бригади інкасації. Це підтверджується відсутністю підписів інкасаторів на всіх прибуткових ордерах, які були перевірені комісією;

При поверненні з маршруту інкасації, не здійснювала приймання касет для банкоматів від інкасаторів під підпис у реєстрі обліку про інкасованих касет банкоматів, що здаються до каси, а також під підпис всіх членів бригади інкасації у маршрутних листах. Реєстр обліку про інкасованих касет банкоматів, що здаються до каси не вівся.

Позивач оформлювала маршрутні листи після перерахунку про інкасованих касет, вилучених із банкоматів, при цьому одночасно вносила данні на лицеву сторону про кількість завантаженої готівки, та на зворотну -про кількість готівки, вилученої з банкоматів.

Тобто позивач віддавала інкасаторам та приймала від них щодня касети для банкоматів, які були заповненні грошовими коштами відповідача, без необхідних документів, спираючись лише на «довіру» до інкасаторів. Це є грубим порушенням. Після виявлених численних порушень в повсякденної діяльності позивача, керівництвом банку було прийнято рішення про звільнення позивача у зв'язку із втратою довір"я за п. 2 ст. 41 КЗпП.

Вважає, що вимоги позивача щодо зміни формулювання причин звільнення, дати звільнення, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є безпідставні та необґрунтовані.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно п.2 ст. 41 КЗпП Укрїни трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові,товарні, або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір"я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що згідно наказу № 221-16л/с від 14.06.2011 року позивач була прийнята з 14.06.2011 року на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного відділу Дружківського БВ по переведенню (а.с. 54 )

Посадовою інструкцією старшого касира сектору касових операцій операційного відділу (а.с.23-28 т.1) визначені завдання та обов"язки, повноваження і відповідальність старшого касира, який в своїй роботі керується Законами України, нормативно-правовими актами КМУ та НБУ України, статутом банку, наказами і розпорядженнями Голови правління, іншими внутрішніми нормативними документами банку та цією інструкцією.

Судом встановлено, що згідно наказу № 503 о/с від 05.10.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з 05 жовтня 2012року з роботи у зв"язку із втратою довір" я, п.2 ст. 41 КЗпП України, оскільки грубо порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ "Промінвестбанк, затвердженого рішенням Правління банку від 29.09.2010року № 360 (а.с.10).

Підставою для звільнення були Акт ревізії касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ від 20.09.2012року ; довідка про проведення документарної перевірки від 27.09.2012року; висновок за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01.10.2012року; пояснювальні записки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1; згода профспілки (протокол № 12 від 05.10.2012р) (а.с. 64-79,72--74).

Згідно Акту ревізії касових цінностей від 20 вересня 2012року, станом на ранок 21 вересня 2012року встановлено в операційній касі Дружківського БВ нестачу цінностей в розмірі 2 100 000грн. (а.с.64-65).

Згідно довідки про проведення документарної перевірки касових цінностей Дружківського БВ від 27 вересня 2012року (а.с.66-69) встановлено, що маршрутні листи оформлялися не при видачі касет інкасаторам для завантаження в банкомати, а після перерахунку про інкасованих касет, вилучених із банкоматів, про що свідчить одночасне заповнення маршрутних листів з обох сторін (передано інкасаторам для доставки і встановлення в банкомат та залишки готівки по касетам).

Прибутково - касові ордери на завантаження банкоматів не підписані інкасаторами.

Відсутні реєстри обліку про інкасованих касет банкоматів під час передачі бригадою інкасаторів вилучених касет із банкоматів. Під час опитування інкасаторів встановлено, що другі екземпляри вказаних реєстрів в службі інкасації відсутні.

Відповідно до висновку за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01.10.2012 року затвердженого в.о. Голови Правління ПАТ "Промінвестбанк " старшим касиром сектору касових операцій відділу касових операцій Операційного управління ОСОБА_1 постійно порушувався порядок прийняття і відпуску грошових цінностей, недодержувалися правила їх збереження.

Із змісту висновку вбачається, що до такого висновку комісія прийшла в наслідок опитування інкасаторів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Опитавши названих осіб, комісія встановила, що маршрутні листи на видачу касет оформлялися не під час видачі цих касет інкасаторам для завантаження в банкомати, а після перерахунку про інкасованих касет, вилучених із банкоматів. Це також підтверджується тим, що всі без виключення маршрутні листи за період , що перевірявся (з 01.07.2012р по 19.09.2012р) виконанні шляхом роздруківки на принтері. Тобто в маршрутний лист одночасно внесені данні на лицеву сторону про кількість завантаженої готівки, та на зворотну -про кількість готівки вилученої з банкомату, що не є можливим, оскільки при завантаженні касет неможна знати скільки купюр буде використано. В результаті цих дій старший касир ОСОБА_12 грубо порушила вимоги п. 6.1.4,6.1.6 Положення № 360, п.6.6.4, п.8.2 Положення про порядок проведення операцій з використанням банкоматів (а.с. 70 ).

Але з таким висновком і підставами для звільнення суд не може погодитися, і вважає, що формулювання причин звільнення позивача є неправильним і таким, що підлягає зміні.

Так, відповідач посилається на Акт ревізії, яким встановлено нестачу 2 100 000 грн, але при цьому не довів в суді, що позивач отримувала під звіт таку суму грошей, і що нестача грошей сталася саме з вини позивача. Більш того, документи, які надані відповідачем, а саме довідка від 27 вересня 2012року, свідчить про те, що 20 вересня 2012року возичок з грішми в сумі 2100 000грн був залишений в передсховищі з відкритими дверима до 16 год, при цьому залишений возичок був не позивачем ОСОБА_12, а завідуючою касою ОСОБА_6 Суд вважає, що в даному випадку сам факт нестачі грошей, не є підставою для звільнення працівника у зв'язку з втратою довір'я.

В судовому засіданні позивач пояснила, що маршрутні листи заповнювалися не одночасно. Спочатку вона роздруковувала одну сторону листа з кількістю завантаженої готівки, видавала цей лист інкасаторам під підпис. Після повернення інкасаторів вона цей лист роздруковувала з оборотної сторони із зазначенням залишку готівки по касетах з банкомату. Технічно це можливо. Листи готувалися у двох екземплярах, підписувалися інкасатором, один залишався в касі, а другий екземпляр інкасатори винні були забирати собі, чого ніколи не робили.

Відповідачем не спростований факт технічної можливості роздрукування листа саме таким способом. Відповідач також не заперечує факт наявності з підписом інкасатора маршрутного листа за весь перевіряємий час.

Як вбачається із матеріалів справи інкасатори виходили і обслуговували банкомати, маршрутні листи оформлювалися позивачем і отримувалися інкасаторами своєчасно, а не пізніше.

Із змісту наказу № 272 о/д від 25 червня 2011року вбачається, що позивач призначена відповідальною за проведення операцій по завантаженню /розвантаженню готівки в касети, а також завантаження/розвантаження касет з готівкою. П.3 цього наказу визначено, що видачу робочих комплектів касет з готівкою необхідно здійснювати під розписку в маршрутному листі, приймання після розвантаження банкоматів здійснювати під розписку в маршрутному листі та реєстрі обліку про інкасованих касет банкоматів, які здаються до каси (а.с. 61-63).

Тобто цим наказом чітко визначені дії позивача по завантаженню/розвантаженню готівки: всі дії здійснюються під розписку в маршрутному листі, і нічого не визначено їй, як відповідальній особі, відбирати підписи у інкасаторів для прибутково касового ордеру, як стверджує відповідач.

Відповідач стверджує, що позивачем не вівся реєстр обліку про інкасованих касет банкоматів під час передачі бригадою інкасаторів вилучених касет із банкоматів, посилаючись на відсутність цих реєстрів в службі інкасації.

Але таке обґрунтування, на думку суду є необ'єктивним, оскільки відсутність реєстрів у інкасаторів, суд вважає не свідчить про той факт, що позивач їх взагалі не вела. Процедура передачі реєстрів по акту інкасаторам нормативно банком не встановлена, тобто це відбувалося довільно, що могло і не виконуватися тими ж інкасаторами в частині отримання реєстрів у касира.

Позивач стверджує, що всі документи в тому числі і реєстри передавалися електронною поштою на офіс в м.Донецьк, і ці ствердження не спростованні відповідачем.

В довідці від 27 вересня 2012року, на яку посилається відповідач, зазначено, що аналіз касових документів дня в національній валюті за період з 01.07.2012року по 19 вересня 2012року свідчить про те, що всі записи в бухгалтерському обліку підтверджені документами, які підшиті в касові документи дня.

Аналізуючи вказані докази, суд вважає, що в діях позивача не вбачається порушень вимог п.п. 6.1.4,6.1.6 Положення № 360, п.6.6.4, п.8.2 Положення про порядок проведення операцій з використанням банкоматів і вина позивача в тому, що виникла нестача в банку в сумі 2 100 000грн відповідачем не доведена.

Також відповідачем не обгрунтовано взагалі в чому полягає з боку ОСОБА_1 недодержання правил збереження грошових цінностей.

На думку суду втрата довір'я може бути наслідком вчинення такого проступку, що дає підстави зробити висновок, що подальше залишення такого працівника на роботі з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей може призвести до втрати цих цінностей. Підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для вираження недовіри до працівника. Сам по собі факт нестачі матеріальних цінностей при невстановлені винних дій матеріально відповідальної особи не є підставою для розірвання з ним трудового договору в зв'язку з втратою довір'я.

Судом встановлено, що на день розгляду справи Дружківське БД філії «Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області» закрито.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що формулювання причин звільнення ОСОБА_1 є неправильним, а тому позовні вимоги у частині зміни формулювання причин звільнення з роботи із «у зв'язку із втратою довір"я» на у зв'язку зі «скороченням штату працівників згідно ст. 40 п. 1 КЗпП України» є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом із тим позов в частині, щоб датою звільнення вважати день постановлення рішення по справі є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону, а тому датою звільнення ОСОБА_12 з роботи слід вважати 05 жовтня 2012 року.

Відповідно до ст. 237 -1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що неправильне формулювання причин звільнення позивача порушило його законні права та призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Однак, враховуючи всі обставини справи, а також глибину та тривалість моральних страждань, ступінь вини відповідача, вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, оскільки позивач в порушення вимог статті 60 ЦПК України не надала доказів того, що вона працевлаштовувалася після звільнення.

Позивач в судовому засіданні пояснила, що вона особисто не зверталася ні до одного підприємства з питання працевлаштування. При таких обставинах, суд вважає, не можна прийти до висновку, що неправильне формулювання причин її звільнення стало перешкодою для її працевлаштування на іншу роботу.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь державного бюджету м.Дружківка судові витрати по судовому збору в сумі 107,30грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 41, 235, 237-1 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зміну формулювання причин звільнення, дати звівльнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Змінити формулювання причини звільнення з роботи ОСОБА_1 з п.2 ст. 41 КЗпП України у зв"язку із втратою довір"я на п.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку із скороченням чисельності працівників, зобов"язавши публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відповідні зміни внести в трудову книжку ОСОБА_1

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" ідентифікаційний код 00039002, код банку 334464, код ЄДРПОУ 09334464 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" ідентифікаційний код 00039002, код банку 334464, код ЄДРПОУ 09334464 на користь державного бюджету м.Дружківка судовий збір в розмірі 107 (сто сім)грн 30 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: А. Л. Гонтар