Ухвала суду № 28600361, 10.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1272/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

секретар судового засідання: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

Представника апелянта: Чорней С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Герцаївської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора про зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Герцаївської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній сказі та просив її задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, згідно п.1.1 статуту ВАТ "Ізвораш", зареєстрованого Герцаївською районною державною адміністрацією 24.03.1997 року за №1710123, засновано шляхом перетворення державного насінницького радгоспу "Ізвораш" у відкрите акціонерне товариство, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства" від 11.09.1996 року №1099.

Відповідно до свідоцтва від 13.05.1997 року №29/25/1/97 про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до якого Територіальне відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку засвідчує, що випуск акцій що здійснюється ВАТ "Ізвораш" на суму 1 467 772 грн. в тому числі іменних простих 5 871 808 штук номіналом 25 копій на суму 1 467 772 грн. внесено до Реєстру випуску цінних паперів .

Відповідно до наказу №169-АТ від 17.03.1997 року "Ізвораш" був перетворений з державного насінницького радгоспу "Ізвораш" у ВАТ "Ізвораш" у процесі його приватизації.

В подальшому 27.02.2000 року було складено установчий договір про створення та діяльність сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело".

Відповідно до ст.6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996 року №290/96-ВР регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області по договору безоплатної передачі акцій ВАТ "Ізвораш" від 19.06.1997 року №25-БПА та акту приймання-передачі від 25.06.1997 року передало трудовому колективу державного насінницького радгоспу "Ізвораш" пакет акцій ВАТ "Ізвораш" у кількості 5577532 шт., що становить 95% статутного фонду товариства. Решта акцій ВАТ "Ізвораш" в кількості 293556 шт. на загальну суму 73389 грн., що складають 5% статутного фонду ВАТ "Ізвораш" залишилось у власності держави в особі регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області, що підтверджується сертифікатом ВАТ "Ізвораш"№2 від 15.03.1998 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2005 року по справі №7/285 на адресу державного реєстратора направлялось та фактично ФДМУ по Чернівецькій області до реєстратора із заявленими вимогами в позові не звертався і відмови Державного реєстратора не було. Зазначене рішення не зобов'язувало державного реєстратора вчиняти будь-яких реєстраційних дій, а відтак правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відсутній предмет позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

За правилами частини 1 статті 17 зазначеного Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі регламентовано положеннями статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб-підприємців і видати їм виписки з Єдиного державного реєстру.

Крім того, частиною 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що під державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, слід розуміти засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно частини 2 вказаної статті Закону, порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Як встановлено судом, 27.02.2000 року за №21423779100070007 Герцаївською районною державною адміністрацією зареєстровано статут та установчий договір сільськогосподарського ТОВ "Джерело", який відповідно до п.2.1 статуту та п. 1.2 установчого договору є правонаступником ВАТ "Ізвораш"(а.с.115-120, 89-95).

Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ТОВ "Джерело"зареєстровано під тим же ідентифікаційний кодом, що й ВАТ "Ізвораш"(04329808) (а.с.135-138).

Згідно ч. 5 Положення "Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 (далі - Положення) присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"

Відповідно до ч. 6 Положення ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2005 року по справі №7/285 визнано недійсною частину першу пункту 1.2 і підпункту "а" і "г" пункту 4.1 Установчого договору про створення та діяльність ТОВ "Джерело" та частину першу пункту 2.1 пункту 4.2 статуту ТОВ "Джерело"щодо того, що ТОВ "Джерело є правонаступником ВАТ "Ізвораш".

Фактично встановивши, що ТОВ "Джерело"не є правонаступником ВАТ "Ізвораш", однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців для ТОВ "Джерела" залишився той же ідентифікаційний код, що був у ВАТ "Ізвораш".

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-ІV (далі -Закон №755-ІV) для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору документи передбачені цією статтею. Проведення таких змін державним реєстратором з власної ініціативи Законом не передбачено.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону №755-ІV у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2005 року по справі №7/285 на адресу державного реєстратора направлялось. Однак, фактично ФДМУ по Чернівецькій області до реєстратора із заявленими вимогами в позові не звертався і відмови Державного реєстратора не було. Зазначене рішення не зобов'язувало державного реєстратора вчиняти будь-яких реєстраційних дій.

Отже колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивач просить відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи -ВАТ "Ізвораш", яка фактично відповідачем не проводилась, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відсутній предмет позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то у відповідності до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 січня 2013 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.