Вирок № 28598003, 27.12.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/10834/12

пр. № 1/2608/804/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого -судді Почупайло А.В.

при секретарі Коверзюк І.С.

за участю прокурора Кравчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в селищі Біла Криниця Радомишльського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, реєстрації не має. в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358. ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив пособництво у підробленні пенсійного посвідчення інваліда ІІ групи НОМЕР_1, яке видається державною установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає право та звільняє від обов'язків, з метою його використання; 31 березня 2012 року, в 11.50 годин перебуваючи на залізничній станції „Святошин", що в Святошинському районі міста Києва, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1, виписане на ім'я ОСОБА_1, з вклеєною кольоровою фотокарткою, є підробленим, пред'явив його при проходженні через турнікет, перонному контролеру, для безкоштовного проїзду в електропотязі, чим використав його.

15 березня 2011 року приблизно в 12.00 годин ОСОБА_1, перебуваючи в підземному переході станції метрополітену «Святошин», що розташована в Святошинському районі м. Києва, маючи умисел на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається чи посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання для безкоштовного проїзду в електропотягах, зустрівся з раніше незнайомою жінкою, яка своє ім'я не назвала, яка за винагороду в сумі 200 гривень пообіцяла зробити підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи. ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, погодився на дану пропозицію. Після чого, того ж дня, а саме 15 березня 2011 року на тому ж місці, ОСОБА_1, з метою сприяння вчинення злочину, передав їй засоби і знаряддя вчинення злочину (свою кольорову фотокартку та анкеті дані), а також заздалегідь пообіцяв придбати предмет, здобутий злочинним шляхом (підроблене пенсійне посвідчення) наступного дня.

16 березня 2011 року приблизно в 12.00 годин ОСОБА_1. зустрівшись в підземному переході станції метро «Святошин», що розташована в Святошинському районі м. Києва, передав раніше незнайомій жінці гроші в сумі 200 гривень, а вона в свою чергу передала йому для користування підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1 на його прізвище, видане 03 квітня 2001 року виконавчим комітетом Ірпінської міської Ради народних депутатів, в результаті чого ОСОБА_1, незаконно придбав підробне пенсійне посвідчення з метою безкоштовного проїзду в електропотягах.

Відповідно до інформації з Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь за № 4516/06 від 17 квітня 2012 року встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку не знаходиться, пенсійне посвідчення за НОМЕР_1 не видавалось.

Відповідно до листа за № 2592 від 18 квітня 2012 року встановлено, що Ірпінське управління праці та соціального захисту населення, інформацією, що до пенсійного посвідчення, інваліда 2 групи за НОМЕР_1, виданого 03.04.2001 року на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, не володіє. Станом на 18 квітня 2012 року, ОСОБА_1 не одержує жодних видів допомог та не перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення.

Згідно висновку експерта № 183 від 15 червня 2012 року встановлено, що: 1) в наданому на дослідження пенсійному посвідченні інваліда 2 групи НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1, 1963 р.н., яке було вилучене гр. ОСОБА_1, що надійшло на дослідження, ознак технічної підробки -не виявлено. 2) відтиски печаток внесені в бланк пенсійного посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1 - шляхом перенесення барвної речовини фіолетового кольору з поверхні кліше печатки на поверхню бланка посвідчення, способом безпосереднього контакту кліше печатки із поверхнею бланка. Відтиски печаток, на 1,2 та 5 сторінках в наданому на дослідження пенсійному посвідченні інваліда 2 групи НОМЕР_1, проставлені не одними і тими ж самими кліше, що й надані на дослідження зразки відтисків печаток Управління соціального захисту населення в м. Ірпінь Київської області та Ірпінського Пенсійного фонду Київської області.

Крім цього ОСОБА_1, 31 березня 2012 року, в 11.50 годин перебуваючи на залізничній станції „Святошин", що в Святошинському районі міста Києва, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що вищевказане пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1, виписане на ім'я ОСОБА_1, з вклеєною кольоровою фотокарткою, є підробленим, пред'явив його при проходженні через турнікет, перонному контролеру, для безкоштовного проїзду в електропотязі, чим використав його. Однак в подальшому він був викритий в скоєному, вищевказане підробне пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1, видане 03 квітня 2001 року виконавчим комітетом Ірпінської міської Ради народних депутатів, у нього було вилучено працівниками міліції в присутності понятих.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся, дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердив суду обставини скоєння ним злочинів, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочину.

Оскільки підсудний ОСОБА_1, свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорював фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України (в редакції 1960 року), суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився дослідженням висновку технічної експертизи № 183 від 15 червня 2012 року, листа Ірпінського управління праці та соціального захисту населення за № 2592 від 18 квітня 2012 року, інформації з Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь за № 4516/06 від 17 квітня 2012 року, показаннями підсудного ОСОБА_1 та, дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому складів злочинів повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є правильною, оскільки він є пособником у підробленні посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання, а також використав завідомо підроблений документ.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_1, суд, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що є злочинами невеликої тяжкості, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину не був зайнятий суспільно-корисною працею, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, його відношення до скоєного, що тяжких наслідків від скоєного не настало, обставин, що обтяжують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставиною що пом'якшує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без відбування покарання.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1, судові витрати, а саме: вартість проведення технічної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (а.с. 60).

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1, видане 03 квітня 2001 року виконавчим комітетом Ірпінської міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_1, приєднане до матеріалів кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді у вигляді 1 (одного) року шести місяців обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 1 (одного) року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки.

Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення технічної експертизи -392 гривні. Отримувач платежу -НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ, код 25576445, установа банку - ГУДКУ в Київській області, МФО - 821018, р/р 31257272210703 (призначення платежу - технічна експертиза документів).

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1, видане 03 квітня 2001 року виконавчим комітетом Ірпінської міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_1, приєднане до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту його проголошення.

Суддя: