Рішення № 28597585, 24.10.2012, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/1590/8186/12

Головуючий у першій інстанції Луняченко

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2012 м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Сватаненка В.І.

суддів - Артеменка І.А.,

- Черевка П.М.,

за участю секретаря - Павлін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 - «Про стягнення заборгованості за кредитним договором», -

ВСТАНОВИЛА:

30.03.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, по якому просило суд стягнути на користь позивача з відповідача заборгованості по кредитному договору № ODН0RS01583686 від 20.09.2005 року, у розмірі 52356,73грн., та судові витрати, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем 20.09.2005 року був укладений кредитний договір № ODН0RS01583686, відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит у розмірі 4108 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2006 року та з відповідним порядком погашенням заборгованості. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Представник позивача надав заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував та просив справу розглядати за відсутністю представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.06.2012 року був частково задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 4108 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 575,19 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 4108 грн., а всьго 8791,19 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 523,57 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

12.07.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»подало апеляційну скаргу на вказане заочне рішення суду, по якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині зменшення заборгованості по відсоткам та пені, задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вважав доведеним розмір заборгованості, який виник у позичальника (відповідача) у зв'язку з невиконанням зобов'язання по сплаті отриманого кредиту у розмірі вартості отриманого кредиту 4108 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у період з 20.09.2005 року по 20.03.2006 року включно, у розмірі 575,19 грн., у той час як розмір неустойки у вигляді пені, яка нарахована у розмірі 29994,08 грн. є значно перевищуючим розмір збитків.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

20.09.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № ODН0RS01583686, відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит у розмірі 4108 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2006 року та з відповідним порядком погашення заборгованості.

Зазначений договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка станом на 09.02.2012 року становить 52356,73 грн., яка складається з 4108 грн. -заборгованість за кредитом; 18254,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом в період з 20.09.2005 року по 09.02.2012 року; 29994,08 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором .

Відповідно до умов договору позичальник повинен щомісячно, в період сплати, надавати банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією.

Пунктом 3.2. кредитного договору встановлене зобов'язання позичальника погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви - з 20.09.2005 року по 20.03.2006 року включно.

Збільшена процентна ставка за користування коштами передбачена умовами договору - п.3.2. - при порушенні позичальником терміну повернення кредиту, вказаного в п.1.2 договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6 % в місяць від суми залишку непогашеного кредиту, а відповідальність за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у разі невчасної сплати заборгованості за відсотками і комісією банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,15 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у строк встановлений у зобов'язанні боржником, а кредитор зобов'язаний прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання, згідно п.1 ст. 549 ЦК України. У пункті 2,3 цієї статті встановлене, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки, відповідно до п.1,2 ст. 551 ЦК України може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, згідно до п. 3 ст. 551 ЦК України, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що розмір заборгованості, який виник у позичальника (відповідача), у зв'язку з невиконанням зобов'язання по сплаті отриманого кредиту у розмірі вартості отриманого кредиту 4108 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у період з 20.09.2005 року по 20.03.2006 року включно, у розмірі 18254,65 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що розмір неустойки у вигляді пені, яка нарахована у розмірі 29994,08 грн. значно перевищуючий розмір збитків, а також приймаючи до уваги, що сам банк -позивач на протязі тривалого часу не звертався до боржника з попередженням про існуючу заборгованість.

Таким чином, суд першої інстанції законно та правомірно зменшив розмір неустойки у вигляді пені до розміру отриманого кредиту -4108 грн.

Одночасно колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до помилкового висновку про нарахування заборгованості позичальнику по відсоткам у сумі тільки за період з 20.09.2005 року по 20.03.2006 року, оскільки договором кредиту було передбачено ( п.3.2) -при порушенні позичальником терміну повернення кредиту, вказаного у п.1.2. договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6% в місяць від суми залишку непогашеного кредиту. Це не є штрафна санкція за порушення термінів сплати процентів за користування коштами, а збільшена процента ставка.

Крім того, ЦК України не передбачена можливість звільнення позичальника від сплати процентів за користування кредитом. Мова може йти про застосування строку позовної давності до заборгованості, якщо про це заявив боржник, з урахуванням конкретних обставин справи.

Тому слід вважати, що нарахована відповідачу сума заборгованості по процентам у сумі 18254,65 грн. підлягає стягненню.

Частиною 3 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Право на захист є складовою частиною самого суб'єктивного права поряд із правом на власні дії, а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб.

Цивільний інтерес підлягає захисту, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Висновки суду першої інстанції частково відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі, а тому задовольнив позовні вимоги частково.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п.3, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2012 року в частині стягнення за договором кредиту -змінити.

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(код ЕДРПОУ 14360570, МФО № 305299 р/р 29092829003111) заборгованість за кредитом - 4108 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом -18254,65 грн., пеню за несвоєчасність виконання забов'язань за договором -4108 грн., а всього стягнути 26460,65 грн. В іншій частині позову про стягнення заборгованості ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко

П.М. Черевко