Постанова № 28592744, 11.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2012 року 13:15 № 2а-14932/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Близнюк О.С.,

представник позивача - Омельченко О.О.,

представник відповідача - Манікало І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2012р. № 0004144120 та №0004154120,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс»(надалі -ТОВ «ТНК-Транс», позивач) до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (надалі -ОДПС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012р. № 0004144120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 213 291,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 17 782,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012р. № 0004154120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 228 476,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13 524,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «ТНК-Транс»обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочин між позивачем та ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" як нікчемний, так як податковим органом не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів, який би підтверджувався вироком суду по кримінальній справі, а також перевіряючим не враховувалось те, що правочин жодним чином не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави.

Також позивач вважає безпідставним виключення з податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних отриманих від ПП „Біо-Актив" та не погоджується з висновками податкового органу щодо браку їх форми та підпису невстановленою особою, оскільки вважає, що вказані податкові накладні складені у відповідності до вимог закону.

На думку позивача висновки податкового органу щодо невизнання витрат на отримання послуг від ТОВ „Агентство безпеки КУБ", як таких, що пов'язані з господарською діяльністю позивача, є безпідставними, та спростовуються первинними документами.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Окружною державною податковою службою -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС проведено документальну перевірку ТОВ «ТНК-Транс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки складено акт планової виїзної документальної перевірки від 24.07.2012р. № 727/41-20/32489155 (надалі -Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «ТНК-Транс»при взаємовідносинах з ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" порушило:

п. 5.1 ст.5, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 р.) із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, ч. 1, 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті даних порушень занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся на загальну суму 228 476,00 грн., в т.ч. по періодах: 4 кв. 2010 р. на суму 54 096,00 грн., 2 кв. 2011 р. на суму 163 493,00 грн., 3 кв. 2011 р. на суму 6 547,00 грн., 4 кв. 2011 р. на суму 4 340,00 грн.

пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями, які діяли на момент здійснення господарських операцій), п. 192.1.1 п. 192.1 та п. 192.3 ст. 192, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, ч. 1, 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті даних порушень занижено податок на додану вартість на загальну суму 213 291,00 грн., у т.ч. за червень 2010 р. у сумі 17 013 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 10 491 грн., за рудень 2010 р. у сумі 32 786 грн., за січень 2011 р. у сумі 138 394 грн., за травень 2011 р. у сумі 1 918 грн., за червень 2010р. у сумі 1 856 грн., за липень 2011 р. у сумі 1 918 грн., за серпень 2011 р. у сумі 1 918 грн., за вересень 2011 р. у сумі 1 857 грн., за жовтень 2011 у сумі 1 918 грн., за рудень 2011 р. у сумі 3 222 грн.

Так, згідно висновків Акта перевірки зазначені порушення є наслідком завищення витрат та податкового кредиту по одним і тим же операціям, а саме: на підставі визнання податковим органом, що проводив перевірку угод між ТОВ «ТНК-Транс», ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум", ФОП ОСОБА_4 нікчемними; неналежного оформлення податкових накладних, наданих ПП „Біо-Актив"; невизнання витрат на отримання послуг від ТОВ „Агентство безпеки КУБ", як таких, що пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Висновки акту перевірки обґрунтовані наступним.

ТОВ «ТНК-Транс»(Покупець) перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" (Продавець). Так, між ТОВ «ТНК-Транс»- «Покупцем», та Дочірнім підприємством «Укрпетролеум-Конотоп»товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролеум»- (Постачальник) укладено Договір поставки від 21.10.2010 р. №434-1-1010, відповідно до якого Постачальник зобов'язується на умовах даного Договору передавати у власність Покупця Товари та/або надавати послуги на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, а Покупець зобов'язується прийняти у власність Товари/послуги та повністю оплачувати їхню вартість на умовах даного Договору.

Розрахунки між ТОВ «ТНК-Транс»та ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»здійснювались у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками. В грудні 2011р. ТОВ «ТНК-Транс»перераховано за ПММ, отриманих від ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»по договору поставки від 21 жовтня 2010 року №434-1-1010 173 000,00 грн. у жовтні 2011р. перерахування грошових коштів за даним договором не відбувалося.

Станом на 01.10.2011р. по контрагенту ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»за договором поставки від 21.10.2010 р. №434-1-1010 заборгованість відсутня.

Станом на 01.12.2010р. у ТОВ «ТНК-Транс»по розрахункам з ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 11 774,72 грн., станом на 31.12.2010 р. кредиторська заборгованість складає 35 491,22 грн.

Відповідно до отриманого від Конотопської міжрайонної ДПІ Сумської області , акта від 17.03.2011 р. № 97/23-5/30355363 «Про результати невиїзної документальної перевірки проведення аналізу ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010р. встановлено, що усі операції продажу з ТОВ «ТНК-Транс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Так, в Акті перевірки зазначено, що ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум» задіяно в ланцюгу операцій по нікчемних правочинах. Основним постачальником ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»за період, що перевірявся був ТОВ «Нафтосинтез», сума ПДВ у складі податкового кредиту 42 804 грн. одним із покупців ТОВ «ТНК-Транс», сума ПДВ у складі податкових зобов'язань 43 277,32грн.

Під час перевірки встановлено, що поставки палива в грудні 2010 року: від ТОВ «Нафтосинтез»до ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»від ДП «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»до ТОВ «ТНК-Транс» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Так, за результатами перевірки Дочірньому підприємству «Укрпетролеум-Конотоп»ТОВ «Укрпетролеум»зменшені податкові зобов'язання на суму 43 277 гри. по нікчемним операціям продажу ТОВ «ТНК-Транс»та зменшено податковий кредит на суму 42 804 грн. по операціям з поставки товарів (послуг) від ТОВ «Нафтосинтез». наявність яких в ході перевірки не підтверджено.

Податковий орган дійшов висновку про те, що в порушення п. 198.3. п. 108.6 ст. 198 ПК України ТОВ «ТНК-Транс»включило до складу податкового кредиту у січні 2011 року по нікчемному правочину відповідно до ч. 1 ст.203, ст.215 , п. 1 ст.216. ст.228 Цивільною кодексу України по податковій накладній, виписаній ФОП ОСОБА_4 суму ПДВ в розмірі ПДВ 138 394 грн., з огляду на таке.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ТНК-Транс»- Покупець та Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 - Постачальник уклали Договір поставки від 20.07.2009 року № 227-1-0709, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товари (паливо-мастильні матеріали (нафтопродукти), поставку (передачу у власність) яких здійснює Продавець, а саме: бензин марки А-76/80. А-92. А-95. А-95 Преміум. А-98. А-98 Супер, дизельне паливо, дизельне паливо Євро (зимове та або літне), а також скраплений газ) та або надавати послуги (результати функціонування відповідних сервісів на АЗС, що споживаються у момент їх отримання при пред'явленні старт-карій, а саме: послуги мийки, шино монтажу автотранспортних засобів) на АЗС з використання пластикових старт-карт, а Покупець зобов'язується приймати у власність Товари послуги та повністю оплачувати їхню вартість.

Па виконання умов зазначеного договору поставки від 20.07.2009 року № 227-1-0709 ФОП ОСОБА_4 поставляв ТОВ «ТНК-Транс»бензин, дизельне паливо та надавав послуги мийки легкових автомобілів.

Розрахунки між ТОВ „ТНК-Транс" та ФОП ОСОБА_4 здійснювались у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками. У січні 2011 року розрахунків за отримані за договором від 20.07.2009 р. №227-1-0709 ПММ ТОВ «ТНК-Транс»перераховано 747 000,00 грн.

Станом на 01.01.2011р. в обліку ТОВ „ТНК-Транс" згідно картки бухгалтерського рахунку 63.1 по. контрагенту ФОП ОСОБА_4 по договору поставки від 20.07.2009р, №227-1-0709 рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 58 016,28 гри., станом на 01.02.201 1р. кредиторська заборгованість склала 141 054,28 гри.

Відповідно до отриманого від Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова акта від 04.05.2011 №1781/172/1966016154 про результати документальної невинної перевірки Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010, січень 2011 року встановлено, що постачальником реалізованих ТОВ „ТНК-Транс" паливно-мастильних матеріалів по податковій накладній №4756 від 31.01.2011р. на загальну суму 830 366,95 грн. в т.ч. ПДВ 138 394,49 грн. було підприємство ТОВ «Енергія 2010». При цьому, зазначено, що за результатами складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова акта документальної невинної перевірки ТОВ „Енергія 2010", з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку па додану вартість та податку па прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період з 16.08.2010 р. по 31.01.2011 р. встановлено, що у ТОВ «Енергія 2010»відсутні власні офісні, складські, виробничі та інші приміщення, що відносяться до основних фондів 1 групи, про що свідчать нульові показники у рядку Б1 «Основні фонди групи 1 з нормою амортизації 2 відсотки»та у рядку Б5 «Основні фонди трупи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків»; у ТОВ «Енергія 2010»відсутні власні земельні ділянки розрахунки земельного податку та (або) розрахунки орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до органів податкової служби не надавались (за даними АІС «Вест звіт», АС «Співставлення ПК та ПЗ», АІС «податки»);

ТОВ «Енергія 2010»відсутні транспортні засоби розрахунки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів до органів податкової служби не надавались (за даними АІС «Вест звіт», АС «Співставлення ПК та ПЗ», АІС «податки»); ТОВ «Енергія 2010» має мінімальний розмір статутного фонду 0,1 тис. грн.;

згідно даних поданого до ДПІ у Київському районі м. Харкова звіту за формою №1-ДФ за 4 квартал 2010 року, загальна чисельність працюючих у ТОВ «Енергія 2010»становить 9 осіб.

Згідно наданих до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацій з податку на прибуток загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 21 435,5 тис. грн. при цьому підприємство не має власних основних фондів 1 групи, складів, транспорту, наявних трудових ресурсів.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Податковий орган дійшов висновку, що діяльність зазначеного підприємства підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55-1 Господарського кодексу України.

Також, враховуючи обставини, які свідчать про відсутність у контрагента адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить, і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст.. 234 ЦК України), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені частинами 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок.

Відповідач вважає, що зазначеними обставинами підтверджується факт включення ТОВ «ТНК-Транс»до складу валових витрат і податкового кредиту витрат по сплаті податку, що фактично не підтверджені документально, так як документи видані контрагентом позивача свідчать про документальне оформлення господарської операції без її фактичного здійснення і не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС від 24.07.2012р. № 727/41-20/32489155 прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012р. № 0004144120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 213 291,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 17 782,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012р. № 0004154120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податок на прибуток у розмірі 228 476,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13 524,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до валових витрат сум та податкового кредиту сум по взаємовідносинам з Дочірнім підприємством «Укрпетролеум-Конотоп»товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролеум»позивач надав суду копії договору поставки від 21.10.2010 р. №434-1-1010 з додатками № 1 та № 2, копії загальних видаткових накладних, податкових накладних, акту виконання робіт.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Згідно абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 ЗУ „Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на день здійснення операцій) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 цієї ст.. Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які відповідають вимогам чинного законодавства, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Як встановлено судом, відповідно до акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТНК-Транс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р. № 727/41-20/32489155 від 24.07.2012р. встановлено формування податкового кредиту підприємствами - покупцями за рахунок ТОВ «ТНК-Транс»при взаємовідносинах з ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" по операціям з поставки товарів (послуг) контрагентами у ланцюгу поставки товару до вигодонабувача, наявність яких в ході перевірки не підтверджено, отже господарські операції яких містять ознаки фіктивності та безтоварності.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з висновком податкового органу, у зв'язку з не встановленням поставок товарів (послуг) від ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" підприємствам покупцям, правочини між ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене свідчить про відсутність товарності господарської операції між ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" і позивачем та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у позивача при укладенні договору з ДП „Укрпетролеум-Конотоп" ТОВ „Укрпетролеум" на створення правових наслідків. Тобто, такі угоди є нікчемними.

Таким чином, несплачений позивачем податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що відповідачем доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.п.7.4.1. 7.4.5. н.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товару у ПП «БіоАктив»та ТОВ «Вімпей»на підставі первинних документів, що оформлені з порушенням, отже такі податкові накладні не с підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Так, у податковій накладній №0000204 від 30.06.10 виписаній продавцем ТОВ «Вімпей» у рядку «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»відсутнє прізвище посадової особи, яка склала дану податкову накладну.

У податкових накладних №136 від 29.06.2010 р., №135 від 25.06.2010 р., №133 від 23.06.2010 р., №130 від 22.06.2010р., №85 від 11.06.2010р. виписаних продавцем ПП «Біо-Актив»у рядку «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»значиться прізвище ОСОБА_5, при цьому під час перевірки було встановлено, що підпис належить іншій не встановленій особі.

Перевіркою встановлено, що раніше перераховані податкові накладні, що оформлені ПП«Біо-Актив»та ТОВ «Вімпей», не можуть підтверджувати право ТОВ «ТНК-Транс»па податковий кредит, оскільки не містять достовірної інформації про особу, яка такі первинні документи склала.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення ТОВ «ТНК-Транс»на загальну суму 17 012,81 грн. у звітному періоді червень 2010 року.

А ні під час проведення перевірки, а ні під час вирішення спору у суді позивачем не спростовано фактів встановлених в Акті перевірки щодо безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ПП«Біо-Актив»та ТОВ «Вімпей»виписаних в порушення вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (надалі -Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Беручи до уваги вищезазначені норми закону, суд вважає, що податкові накладні, підписані від імені ПП«Біо-Актив»та ТОВ «Вімпей»не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту позивача вказаних сум.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Щодо порушення при віднесенні позивачем до податкового кредиту сум ПДВ при оформленні господарських операцій з послуг охорони офісних приміщень за договором з ТОВ „Агентство безпеки „КУБ" суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди нежитлових приміщень від 01.04.2008р. №01/04-08 позивач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: 05680. м. Київ, вул. Виборзька, буд.103. другий поверх, загальною площею 450 кв.м для розміщення офісних приміщень».

Згідно Додатку №2 від 30.04.2008р. до Договору №01 /04-08 від 01.04.2008р. п. 1.1 Договору змінено: «За цим Договором Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Виборзька. буд.103. другий поверх, загальною площею 900 кв.м для розміщення офісних приміщень на умовах, визначених цим договором».

Згідно Додаткової угоди від 10.03.2010р. №10 до Договору від 01.04.2008р. №01/04-08 орендна плата на місяць за 1кв.м приміщення становить суму без ПДВ 73,19 грн., крім того ПДВ 14,63 грн. Ця додаткова угода набирає чинності з 01 04.2010р. та діє до 30.06.2010р. Надалі згідно Додатковим угодам орендна плата змінювалася.

В подальшому позивачем були укладені договори оренди нежитлових приміщень ТОВ «Промхімтехнологія», про передачу у строкове платне користування нежитловото приміщення, розташованого за адресою: 03680 м. Київ, вул. Виборзька, буд.103, другий поверх, загальною площею 900 кв. м для розміщення офісних приміщень від 25.02.2011 р. №010311 строком дії з 01.03.2011р., до 01.09.2011р. та від 01.09.2011р. №010911 строком дії з 01.09.2011р. до 01.09.2012р.

Позивачем (замовник) з ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»(виконавець) було укладено договір №855Х від 01.05.2011р. Відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги по охороні офісних приміщень (м. Київ, вул. Виборзька. 103, 3-й поверх) з усім майном, що там знаходиться включно, а Замовник приймає надані йому послуги та оплачує їх вартість. Замовник передає Виконавцю Об'єкт під охорону за Актом обстеження та прийому-передачі об'єкта під охорону.

Вартість послуг розраховується виходячи з вартості 1 люд. години і об'єму фактично наданих послуг (кількість відпрацьованих люд/годин за календарний місяць).

Враховуючи той факт, що до перевірки відносно даної фінансово-господарської операції було надано договори, укладені ТОВ «ТНК-Транс»з ТОВ «Промхімтехнологія»про оренду нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: 05680. м. Київ, вул. Виборзька, буд.103. другий поверх та документи, що підтверджують отримання послуг оренди за зазначеними договорами, тоді як з ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»було укладено договір про охорону приміщення, розташованого за адресою: 03680. м. Київ. вул. Виборзька, буд.103, третій поверх. Такі первинні документи на виконання зазначеного договору, не дають змоги довести зв'язок понесених витрат та задекларованого податкового кредиту з ПДВ по отриманню послуг охорони з фінансово-господарською діяльністю Товариства.

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 13 241 грн. віднесена ТОВ «ТНК-Транс»до складу податкового кредиту не підтверджена належно оформленими відповідними документами, які б доводили зв'язок задекларованого податкового кредиту із господарською діяльністю ТОВ «ТНК-Транс».

В порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «ТНК-Транс»завищено податковий кредит у розмірі 13 241 грн. за господарськими операціями з послуг охорони отриманих від ТОВ «Агентство безпеки «КУБ», оскільки позивачем не доведено зв'язку використання у господарській діяльності оплати послуг охорони за приміщення розташоване на третьому поверсі будівлі, оренда приміщень в якому позивачем здійснюється на другому поверсі.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, встановлення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 228 476,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 13 524,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 213 291,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 17 782,00 грн. здійснено Окружною державною податковою службою -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012р. № 0004144120 та № 0004154120 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 17.12.2012 року.

Суддя В.П. Шулежко