Рішення № 28589592, 14.01.2013, Оболонський районний суд міста Києва

14.01.2013 Справа № 2605/11877/12

унікальний №2605/11877/12

провадження № 2/756/195/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Белоконної І.В.,

при секретарі - Поливко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сведбанк» (публічне), третя особа- підрозділ примусового виконання ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві про стягнення майнової шкоди,

встановив:

У серпні 2011року ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Сведбанк»(публічне) (далі -Відповідач) про відшкодування майнової шкоди. З урахуванням положень ст. 109 ЦПК України справу було передано в порядку ст. 116 ЦПК України до Оболонського районного суду м. Києва.

Матеріально-правовими підставами звернення Позивача до суду стали відносини, що виникли у процесі виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2010 р. по справі №2-3172/2009, яким були задоволені вимоги Позивача до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD». Відповідно до резолютивної частини судового рішення з ОСОБА_2 (04060, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD»(01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, код ЄДРПОУ 21490729) (далі -Боржник) на користь Позивача солідарно стягнуто кошти в сумі 7 162 920, 00 грн. 14 грудня 2010 р. Шевченківський районний суд м. Києва видав виконавчі листи.

22 грудня 2010 р. на підставі виконавчого листа №2-3172 старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 постановою відкрила виконавче провадження.

Постановою №791/2 від 30 грудня 2010 р. накладено арешт на грошові кошти Боржника, зокрема, на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку №26007005918701 відкритому у Відповідача. Зазначена постанова та реєстр платіжних вимог від 31 грудня 2010 р. отримані Відповідачем 10 січня 2011 р., що підтверджується відбитком штампу банківської установи на копії реєстру платіжних вимог.

Постановами №356/2 від 20 січня 2011 р. та 24 лютого 2011 р. головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магди С.Г. повторно накладено арешт на кошти Боржника на банківському рахунку, що відкритий у Відповідача. Такі постанови були направлені Відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується поштовими квитанціями.

Окрім того, в рамках кримінальної справи №07-7704 з метою забезпечення можливого цивільного позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2010 р. було накладено арешт на грошові кошти Боржника на банківському рахунку, відкритому у Відповідача. Факт отримання вищезазначеної постанови Відповідачем підтверджується відбитком штампу Відповідача та підписом директора Печерського відділення Відповідача.

Проте, ігноруючи наведені вище постанови про арешт коштів на рахунку Боржника, Відповідач в період з 20.12.2010 р. по 11.02.2011 р. проводив видаткові операції, чим завдав матеріальної шкоди Позивачу на суму 655 342, 69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених

органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Частиною 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено: стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі відповідно до зазначеного в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.08.2012р позовні вимоги не визнавав, посилаючись на те, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва ним не отримувалась, а справжність підпису директора Печерського відділення АТ «Сведбанк»ОСОБА_6 підтвердити не може. Відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. У судові засідання 03.10.2012р, 31.10.2012р, 29.11.2012, 07.12.2012 р та 10.01.2013 р. представник не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - підрозділ примусового виконання ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, повно та всебічно дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому, у ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»законодавець закріплює за банками, як органами, на які покладено обов'язок здійснювати стягнення коштів у встановленому порядку, статус учасника виконавчого провадження. Наслідки невиконання такого обов'язку закріплені у ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», де встановлено: стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.

В рамках виконавчого провадження, що було відкрито на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2010 р. в справі №22-11555/10, накладено арешт, зокрема:

Постановою №791/2 від 30 грудня 2010 р. накладено арешт на грошові кошти Боржника на банківському рахунку №26007005918701 відкритому у Відповідача. Зазначена постанова та реєстр платіжних вимог від 31 грудня 2010 р. отримані Відповідачем 10 січня 2011 р., що підтверджується відбитком штампу банківської установи на копії реєстру платіжних вимог.

Постановами №356/2 від 20 січня 2011 р. та 24 лютого 2011 р. головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Магди С.Г. повторно накладено арешт на кошти Боржника на банківському рахунку, що відкритий у Відповідача. Такі постанови були направлені Відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується поштовими квитанціями.

До того ж, в рамках кримінальної справи №07-7704, яка була порушена за заявою Позивача, з метою забезпечення можливого цивільного позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2010 р. було накладено арешт на грошові кошти Боржника на банківському рахунку, відкритому у Відповідача. Факт отримання вищезазначеної постанови 26.11.2010 р. Відповідачем підтверджується відбитком штампу Відповідача та підписом директора Печерського відділення Відповідача.

В процесі розгляду справи суду стало відомо той факт, що 03 квітня 2012 р. відносно службових осіб Печерського відділення АТ «Сведбанк»(Публічне) за фактом умисного невиконання службовою особою постанови суду порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.

В рамках зазначеної кримінальної справи проведено експертне дослідження №3121/3122/12-32 від 12.03.2012 р., згідно висновку якого підпис від імені ОСОБА_6 зображення якого міститься в графі відбитку печатки «Директор Печерського відділення АТ «СВЕДБАНК (Публічне)»в рядку «ОСОБА_6.»в електрофотокопії постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2010 р. про накладення арешту на рахунок ТОВ «ВКФ «АМК ЛТД»(ЄДРПОУ 21490729) №26007005918701, виконано ОСОБА_6. За правовою позицією Верховного суду України яка викладена у п.17 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»від 12.06.2009 року №5 Верховний Суд України ототожнює висновок експертизи, який був проведений не на підставі ухвали суду, з письмовим документом, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції Відповідача (стор. 119) постанова Голосіївського районного суду м. Києва про арешт коштів ТОВ «ВКФ «АМК ЛТД»отримана 26.11.2010 р. та зареєстрована за №04-04/1982.

Згідно із п.10.4 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що затверджена постановою НБУ від 21.01.2004 р. банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів. Пунктом 10.6 зазначеної Інструкції встановлено: під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Постановою від 10.02.2011 р. слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції Касьян Г.П. в рамках кримінальної справи №07-7704 знято арешт з грошових коштів Боржника, в тому числі і на рахунку, відкритому у Відповідача.

Проте, як вбачається з виписки з рахунку №26007005918701 Відповідача, після отримання постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2010 р. та постанов державного виконавця про арешт коштів на зазначеному рахунку, в період з 20.12.2010 р. по 11.02.2011 р., Відповідачем проводились видаткові операції на загальну суму 655 342, 69 грн., чим Позивачу завдано майнової шкоди.

Як вбачається з довідки, що надана Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 11.05.2011 р. №352/2 за час примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва, з рахунків Боржника списано 317 207, 34 грн. та з рахунків ОСОБА_2 списано 16, 20 грн. Отже, рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2010 р. не виконано в повному обсязі, а відтак наявність майнових збитків для Позивача внаслідок протиправних дій Відповідача (делікту) є очевидним.

Визначаючи заходи деліктної відповідальності, законодавець виходить із принципу генерального делікту, згідно з яким завдання шкоди однією особою іншій є підставою виникнення обов'язку відшкодувати завдану шкоду. Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину. Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

За загальним правилом ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода підлягає відшкодуванню: а) в повному обсязі -тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода (у разі завдання шкоди особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності); б) особою, яка безпосередньо завдала шкоду.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач є винним у заподіянні майнової шкоди Позивачу, дії Відповідача є протиправними та наявний причинно-наслідковий зв'язок між такими діями та заподіяною Позивачу шкодою.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного вище та керуючись 1, 2, 11, 15, 16, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сведбанк»(публічне), третя особа- підрозділ примусового виконання ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сведбанк»(публічне) (04080, Україна, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, Кор. рахунок 32002170101 в Головному управлінні НБУ по м. Києву, МФО 300164, код ЗКПО 19356840) на користь ОСОБА_1 (01024, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 655 342 (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч триста сорок дві) грн. 69 коп. майнової шкоди та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 120(сто двадцять) грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.В. Белоконна