Ухвала суду № 28588532, 11.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0305/2295/2012 Провадження №11/773/33/13 Головуючий у 1 інстанції:Ковецька В.В. Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Денісова В.П.,

суддів - Хлапук Л.І., Борсука П.П.,

за участю прокурора -Кухтей-Хилюк Л.В.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 05 листопада 2012 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Луцьк, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий вироком Локачинського районного суду від 10.06.2011 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки; вироком Локачинського районного суду від 25.07.2012 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання 3 роки 5 місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Локачинського районного суду від 25.07.2012 року, остаточно призначено до відбування ОСОБА_1 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній -взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту його затримання, тобто з 27.07.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 235 грн. 20 коп. судових витрат по справі.

Вироком вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А :

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 15.06.2012 року, біля 24 год., перебуваючи в АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов до будинку №49, в якому проживає ОСОБА_2, де шляхом пошкодження замка вхідних дверей за допомогою дерев'яної мотики, проник в приміщення будинку, звідки таємно викрав жіночу сумочку чорного кольору, вартістю 50 гривень, в якій знаходились: гаманець, вартістю 25 гривень, в якому були кошти в сумі 250 гривень; зубний протез, вартістю 541,49 гривень; срібна каблучка, вартістю 176 гривень; браслет-оберіг, вартістю 10 гривень; 150 грам бубликів, вартістю 1,8 гривень; пенсійне посвідчення та медична картка на ім'я ОСОБА_3; чохол для мобільного телефону, вартістю 15 гривень; мобільний телефон марки «Нокіа»з зарядним пристроєм, вартістю 100 гривень, на рахунку якого були кошти в сумі 15 гривень. А з холодильника викрав: 5 кг м'яса свинини на суму 225 гривень; 0,2 кг ковбаси на суму 7,4 гривень; 0,2 кг помідор на суму 1,6 гривень; скляну банку ємкістю 0,5 л, вартістю 2 гривні, в якій знаходилась сметана вартістю 10 гривень, в результаті чого спричинив потерпілій збитки на загальну суму 1440,29 гривень.

Крім того, він же 04.07.2012 року, біля 24 години, перебуваючи в АДРЕСА_2, з корисливих мотивів та з метою таємного заволодіння чужим майном, прийшов до будинку ОСОБА_2, де шляхом пошкодження замка вхідних дверей металевим ломом, проник в приміщення будинку, звідки таємно, повторно викрав бензопилу марки «Портер», вартістю 900 гривень; вентилятор марки «СКАРЛЕТ», вартістю 120 гривень; 10 курячих яєць, на суму 7 гривень; 0,7 кг масла, на суму 37,8 гривень; упаковку оливок, вагою 0,2 кг, вартістю 15 гривень; 5 кг м'яса свинини на суму 255 гривень; 1 кг помідор, на суму 8 гривень; 1 упаковку майонезу, вартістю 4,5 гривень; 1 упаковку кетчупу, вартістю 4,5 гривень; скляну банку ємкістю 0,5 л, вартістю 2 гривні, в якій знаходилась сметана вартістю 10 гривень; господарську сумку, вартістю 10 гривень; 1 хлібину, вартістю 3,5 гривні, чим задав потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1 342,3 гривні.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити, пом'якшивши обране йому покарання. Зазначає, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Крім цього він має матір похилого віку, якій необхідна його допомога.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який свою апеляцію підтримав і в судових дебатах та в останньому слові, прокурора, який заперечив апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах і в апеляції не заперечується.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особи засудженого, який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, суспільно корисною працею не займається, на шлях поваги до закону не став -знову вчинив аналогічний злочин, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання його без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений ОСОБА_1. А тому суд, реалізувавши принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, призначив йому покарання у межах санкції статті 185 ч.3 КК України та на підставі ч.4 ст.70 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

За таких обставин, підстав для зміни вироку відносно ОСОБА_1 та пом'якшення призначеного йому покарання, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не знаходить.

Перевіряючи справу в повному об'ємі в порядку ст.365 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_1 за вироком Локачинського районного суду від 25.07.2012 року взято під варту 25.07.2012 року, а вироком Ківерцівського районного суду від 05.11.2012 року строк відбуття покарання постановлено відбувати з 27.07.2012 року. А тому колегія суддів приходить до висновку, що слід запропонувати суду згідно ст.ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року) вирішити питання про зарахування ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування його під вартою з 25.07.2012 року по 27.07.2012 року.

На підставі наведеного і керуючись п.11 Перехідних положень КПК України, ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Ківерцівського районного суду від 05 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення.

Запропонувати суду згідно ст.ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року) вирішити питання про зарахування ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування його під вартою з 25.07.2012 року по 27.07.2012 року.

Головуючий

Судді