Постанова № 28585940, 11.01.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

11.01.2013 Справа №1915/12210/2012 Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Воробель Н.П.

при секретарі Вербицькому Р.А.

за участю прокурора Якубець К.В.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Тернополі, під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, клопотання захисника про призначення комплексної судової авто-технічної експертизи,-

встановив:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Захисник ОСОБА_1 на стадії доповнень до судового слідства звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд призначити у даній справі комісійну авто-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та на вирішення якої просить поставити наступні питання: чи загрожували безпеці дорожнього руху дії першого пішохода, які полягали у раптовому перебіганню смуги руху водія ОСОБА_3 та чи змушували ці дії водія автомобіля MAN негайно вживати екстрених заходів для зменшення швидкості (застосувати екстрене гальмування)?; чи є небезпекою для руху для водія, з технічної точки зору, дії першого пішохода, який поза межами населеного переходу у темпі швидкого бігу перетнув смугу руху автомобіля MAN та залишив її?, якщо ні, то чи вірно він діяв, що не зупиняючись, продовжував рух?; як у даній дорожній обстановці повинен був діяти водій ОСОБА_3 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху?; чи спроможні, з технічної точки зору, показання водія ОСОБА_3 про обставини ДТП?; як у даній дорожній обстановці повинні були діяти пішоходи згідно Правил дорожнього руху?; чи мав технічну можливість водій автомобіля MAN уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 з моменту виникнення небезпеки для руху?; чи знаходився водій ОСОБА_3 у момент раптового перебігання через смугу руху, по якій рухався автомобіль MAN, в аварійній ситуації?, якщо так, то чи суперечили його дії в частині застосування ним маневру відвороту ліворуч Правилам дорожнього руху України?; яка з технічної точки зору причина настання даної пригоди?

В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначає, що у справі немає переконливих доказів вини підсудного ОСОБА_3 у ДТП. Досудове слідство проведено поверхнево, не об'єктивно, з обвинувальним ухилом. Проведена НДЕКЦ при УМВС України у Тернопільській області у справі авто-технічна експертиза № 5-339/12 від 27 червня 2012 року, не дала чіткої відповіді, з якої можна було б зробити певні висновки про відповідність дій водія у вказаній ситуації, а також дана експертиза протирічить обставинам та матеріалам справи.

На підтвердження зазначеного, захисник подав висновок № 4625 експертного автотехнічного дослідження обставин ДТП від 24 вересня 2012 року.

Підсудний клопотання захисника підтримав.

Потерпіла та її представник проти задоволення клопотання захисника заперечили.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив повністю, посилаючись на те, що у справі було проведено автотехнічну експертизу, підстави для проведення додаткової експертизи у справі відсутні.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення у даній справі авто-технічної експертизи, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 75 КПК 1960 року, експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Частинами 5 та 6 статті 75 КПК 1960 року передбачено, що якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам.

Згідно із ст. 310 КПК 1960 року експертиза в суді призначається з додержанням правил, передбачених главою 18 цього Кодексу.

Статтею 312 КПК 1960 року визначено, що у випадках, передбачених статтею 75 цього Кодексу, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою може призначити додаткову або повторну експертизу. Додаткова або повторна експертиза проводиться з додержанням вимог статей 310 і 311 цього Кодексу.

У даній справі було проведено експертизу обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, за результатами якої було складено висновок експерта № 5-339/12 від 27 червня 2012 року (а.с. 146-150).

Захисником не наведено доводів, які б свідчили про неясність або неповноту проведеної у справі експертизи. Доводи про те, що її висновок суперечить матеріалам справи, зводяться до того, що висновок експерта № 5-339/12 від 27 червня 2012 року суперечить висновку № 4625 експертного автотехнічного дослідження обставин ДТП від 24 вересня 2012 року, що даний за результатами звернення захисника та містить відповіді на поставлені ним запитання, виходячи із заданих ним же вихідних даних, і який не належить до матеріалів справи. На думку суду, питання, які вважає за необхідне поставити перед експертом захисник, були з`ясовані експертом при проведенні автотехнічної експертизи в ході досудового слідства, яка була проведена з урахуванням всіх обставин справи. Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що відповідно до вимог ст. 323 КПК 1960 року суд надає оцінку доказам виключно у нарадчій кімнаті при прийнятті кінцевого рішення у справі, суд відмовляє у заявленому захисником клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України, ст. ст. 75, 196, 273, 310, 312, 317 КПК 1960 року, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про призначення судом комісійної авто-технічної експертизи у справі про обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - відмовити.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.П. Воробель