Постанова № 28585046, 14.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.01.2013 р. справа №5006/43/118/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.за участю представників сторін: від позивача:Крайдман В.Є. - за дов., від відповідача:не з'явився,розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» м. Красноармійськ Донецької областіна рішення господарського судуДонецької областівід16.11.2012 року у справі№5006/43/118/2012 (суддя Чернова О.В.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м. Макіївка Донецької областідо товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» м. Красноармійськ Донецької областіпростягнення заборгованості за договором оренди обладнання №02/04-12 від 02.04.2012р.Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2012 року по справі №5006/43/118/2012 остаточні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м. Макіївка Донецької області (далі - ТОВ «Євробуд») задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» м.Красноармійськ Донецької області (далі - ТОВ «Красноармійськшахтобуд») заборгованість за договором оренди обладнання №02/04-12 від 02.04.2012р. в сумі 54 767,91грн., з яких 51 253,89 грн. - сума основного боргу, 2 928,35грн. - сума пені, 585,67грн. - 3% річних, а в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Зокрема, апелянт наголошує на помилковості висновку суду першої інстанції щодо продовження дії договору оренди на той же самий термін на тих самих умовах, за відсутності заперечень наймодавця, в силу приписів ст.764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, оскільки умови договору встановлюють інший порядок продовження дії договору, а саме шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього (п.3.1 договору). Вказаний порядок продовження дії договору сторонами дотримано не було, наслідком чого, згідно п. 3.1, є припинення дії договору в строк, встановлений в договорі.

Також скаржник зазначає про неможливість застосування одночасно пені та 3% річних.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт вбачає в неповідомленні відповідача про розгляд справи, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву.

Позивачем на виконання ухвали від 30.11.2012 року за супровідним листом від 02.01.2013 року надано витребувані апеляційним судом документи, в тому числі і відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.

Представник позивача під час судового засідання висловився на підтримку заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався наданим законом правом щодо участі в судовому засіданні, незважаючи на його належне повідомлення про час судового розгляду (а.с.105,106).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 квітня 2012р. між ТОВ «Євробуд» ( Орендодавець) та ТОВ «Красноармійськшахтобуд» (Орендар) укладено договір оренди обладнання №02104-12АР (далі-Договір, а.с.8-12), згідно пункту 1.1 якого Орендодавець надає Орендарю в тимчасове платне користування будівельну опалубку (обладнання), кількість, вартість, орендна плата якого вказується в актах прийому-передачі.

За змістом п.4.1.1 Договору орендна плата нараховується на повний календарний місяць, а в разі використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання обладнання.

Орендодавець до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваний, направляє Орендодавцю поштою або кур'єром оригінал акту виконаних робіт в двох примірниках. В разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту наданих послуг та відсутності мотивованої відмови Орендодавця від підписання цього акту, такий акт та сума орендної плати вважається визнаними орендодавцем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (п.п.4.1.3-4.1.4).

Орендар сплачує оренду плату щомісячно. Орендна плата сплачується Орендарем протягом перших 10 календарних днів поточного місяця (п.4.1.5).

За змістом п.4.2.1 Договору ставка орендної плати будівельної опалубки складає 4,5% від вартості переданого в оренду обладнання за місяць.

Початком оплачуваного періоду по оренді вважається дата дня отримання обладнання (дата підписання акту приймання-передачі). Закінченням оплачуваного періоду по оренді вважається дата дня, що передує даті повернення обладнання.

Пунктом 5.2 Договору встановлені обов'язки Орендаря, зокрема: своєчасно сплачувати орендну плату у відповідності до умов Договору (п.5.2.2); повернути обладнання протягом 10 календарних днів після припинення договору або з моменту письмової вимоги Орендодавця (у випадках, передбачених договором) належним чином запакованим, у справному стані з урахуванням нормального зносу; (п.5.2.9); повністю відшкодувати Орендарю всі витрати, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання у відповідності до п.3.3.2 Договору (п.5.2.13).

Згідно п.7.1 Договору в разі несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період порушення (згідно діючому законодавству).

Відповідно до п.3.1 Договору він вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.05.2012р. Продовження строку дії договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору. В разі відсутності додаткової угоди про продовження строку дії Договору він припиняє свою дію в строк, вказаний в цьому пункті.

Згідно п.3.3 Орендодавець має право відмовитись від Договору в разі невнесення Орендодавцем орендної плати протягом 20 днів. В разі відмови Орендодавця від Договору він вважається розірваним (припиненим) з моменту отримання Орендодавцем повідомлення Орендодавця про відмову від цього договору.

За змістом п.3.3.1 в разі відмови Орендодавця від договору Орендар зобов'язаний виконати умови п.5.2.9 Договору, а також повністю здійснити розрахунки по орендній платі, іншим зобов'язанням, що випливають з умов цього Договору.

В разі невиконання Орендарем умов п.3.2.1 Договору Орендодавець має право самостійно (своїми силами та засобами або із залученням третіх осіб) забрати обладнання, що знаходиться в оренді. Всі витрати, пов'язані із поверненням обладнання та у відповідності з цим пунктом, підлягають повному відшкодуванню Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 03.04.2012р. (а.с.44), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв будівельну опалубку загальною вартістю 565 907,80грн. з ПДВ.

У зв'язку із невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором №02/04-12АР від 02.04.2012р., позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення основного боргу з орендної плати в розмірі 45 931, 70 грн., 3% річних в сумі 284,52 грн. та пені в розмірі 1419, 20 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині здійснення орендних платежів за спірний період, що обумовлює нарахування пені та 3% річних, в зв'язку з чим позов в цій частині задовольнив в повному обсязі. Що стосується позовної вимоги про стягнення витрат, понесених у зв'язку поверненням обладнання в сумі 8 160,00грн., то відмову в її задоволенні суд першої інстанції мотивував тим, що у відповідача не виникло обов'язку щодо повернення обладнання, оскільки договір оренди, за відсутності заперечень сторін проти продовження користуванням переданим в оренду обладнанням та продовження дії договору після 31.05.2012р., було продовжено на той же самий термін на тих самих умовах, відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.284 Господарського кодексу України.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі висновки господарського суду є передчасними з огляду на наступне.

Позивач у вересні 2012 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання №02/04-12 АР від 02.04.2012 року в сумі 45 931,70 грн., 3%річних в розмірі 284,52 грн., пені в сумі 1419,20 грн.

В подальшому позивач неодноразово змінював позовні вимоги, зокрема:

- заявою від 26.09.2012 року збільшено розмір основного боргу з орендної плати до 58 253,89 грн., пені - до 2096,08 грн., 3%річних - до 419,21 грн., а також заявлено вимогу про стягнення сум витрат, понесених позивачем у зв'язку із поверненням обладнання в розмірі 8160,00 грн. (а.с.41);

- заявою від 25.10.2012 року збільшено розмір пені до 2928,35 грн., 3% річних до 585,67 грн., а в решті вимоги залишено без змін (а.с.66);

- заявою від 12.11.2012 року зменшено розмір основного боргу до 51253,89 грн. у зв'язку з частковою оплатою в листопаді 2012 року відповідачем заборгованості на суму 7000,00 грн. (а.с.83).

Вищевказані заяви судом першої інстанції було прийнято до розгляду. При цьому суд першої інстанції заяву в частині вимоги про стягнення витрат, понесених у зв'язку з поверненням обладнання Позивачем - 8160,00грн. розглянув як заяву про зміну предмету позову, оскільки зазначена вимога не була заявлена позивачем при поданні позовної заяви до суду.

З таким висновком колегія суддів не погоджується в частині прийняття до розгляду вимоги про стягнення витрат, понесених у зв'язку з поверненням обладнання Позивачем - 8160,00грн. та вважає його помилковим, оскільки заявою від 26.09.2012 року позивач доповнив позовні вимоги новою вимогою - стягнення сум витрат, понесених позивачем у зв'язку із поверненням обладнання в розмірі 8160,00 грн.

В той же час, згідно п.3.11 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

За таких обставин, подану позивачем заяву від 26.09.2012 року в частині стягнення витрат, понесених у зв'язку з поверненням обладнання Позивачем в сумі 8160,00грн. по суті слід розцінювати як подання іншого позову.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, за вимогою про стягнення витрат, понесених у зв'язку з поверненням обладнання Позивачем в розмірі 8160,00грн., яка фактично є іншим позовом, позивачем в порушенням вимог господарсько-процесуального законодавства не сплачено судовий збір та відсутні докази про її надсилання іншій стороні у справі.

Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення витрат, понесених у зв'язку з поверненням обладнання Позивачем в розмірі 8160,00грн. в даній справі не підлягає розгляду по вищевказаним мотивам.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу з орендної плати в сумі 51253,89 грн. за договором №02/04-12АР від 02.04.2012р. , пені в розмірі 2928,35 грн.., 3%річних в сумі 585,67 грн. (з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог: а.с.41,66,83).

Укладений між сторонами договір оренди з огляду на ст.174 ГК України, ст.11 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу та умовами спірного договору на орендаря покладено обов'язок щомісячно сплачувати орендну плату.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі статей 525, 526 цього ж Кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилаючись на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, та умови договору в частині розміру орендної плати та порядку її сплати, господарський суд першої інстанції визнав правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 51253,89 грн., нарахованого за період з квітня по серпень 2012 року.

Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду частково не погоджується та вважає правомірним нарахування позивачем відповідачу орендної плати лише до 31.05.2012 року, враховуючи наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 284 ГК України передбачено, що сторони за договором визначають строк його дії.

Відповідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.05.2012р. Продовження строку дії договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору. В разі відсутності додаткової угоди про продовження строку дії Договору він припиняє свою дію в строк, вказаний в цьому пункті.

Матеріали даної справи не містять доказів підписання додаткової угоди щодо продовження дії спірного договору, обов'язковість укладення якої передбачено п.3.1 договору, наслідком чого є припинення дії договору в строк, на який його було укладено, тобто з 31.05.2012р.

Доводи позивача, які помилково підтримано судом першої інстанції, про імперативність приписів ст.764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та автоматичне продовження дії спірного договору, є безпідставними, оскільки умови договору (п.3.1) виключають можливість автоматичного поновлення строку його дії, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи, що договір припинив дію з 31.05.2012 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, судова колегія вважає правомірним нарахування позивачем відповідачу орендної плати за квітень та травень 2012 року, яка, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат згідно банківських виписок: на суму 15 000, 00 грн. - 02.04.12р., 8768,13 грн. - 01.06.2012 року, 5000, 00 грн. - 16.07.2012 року (а.с.46-48), 7000,00 грн. - 05.11.2012 року (на вказану суму позивачем було зменшено основний борг згідно відповідної заяви (а.с.83,84), в зв'язку з чим залишилася несплаченою лише заборгованість в розмірі 13 465,85 грн.

З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору відповідачем не спростовано та суду не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо сплати наявної заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим позов в частині нарахування заборгованості з орендної плати у розмірі 13 465,85 грн. та вказану суму стягує з відповідача, а в задоволенні решти цієї вимоги - відмовляє за безпідставністю нарахування боргу з орендної плати після припинення дії договору оренди.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період порушення (згідно діючого законодавства).

Так, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів в сумі 2928,35 грн. згідно наданому розрахунку (а.с.67).

Оскільки розмір заявленої до стягнення пені встановлено договором та доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, перевіривши арифметичну вірність розрахунку вказаної штрафної санкції (з урахуванням доведеності позивачем основного боргу лише в сумі 13 465,85 грн. (по травень 2012 року) та здійснення відповідачем часткових оплат наявної заборгованості за договором оренди), судова колегія Донецького апеляційного господарського суду частково задовольняє позовну вимогу про стягнення пені в розмірі 1432,85 грн., а в решті цих вимог відмовляє за недоведеністю.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо 3% річних, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 286,57 грн., а в решті цих вимог відмовляє за безпідставністю.

Посилання апелянта на ту обставину, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості одночасного стягнення пені та річних, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються наведеними вище приписами ст.ст. 611, 625 ЦК України та ст. 230 ГК України та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вищевказаних норм права.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи у суді першої інстанції судова колегія також вважає такими, що не відповідають матеріалам справи, оскільки, як вбачається матеріалів справи, під час розгляду справи процесуальні документи (ухвали про порушення та відкладення) направлялися на:

- юридичну адресу відповідача: 85300, м. Красноармійськ, вул.Шота, буд.147, яка зазначена у наявному в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ (а.с.60-61), однак були повернуті суду поштовим відділенням з відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с. 35,65,95), за виключенням одного (а.с.81);

- на адресу відповідача для кореспонденції: 85300, м.Красноармійськ, вул.Соціалістична, 20, каб.№14, докази отримання уповноваженим представником направленої на вказану адресу кореспонденції містяться в матеріалах справи (а.с.36,82,95).

При цьому, вказані адреси, на які судом першої інстанції направлялась поштова кореспонденція, зазначені ТОВ «Красноармійськшахтобуд» й у апеляційній скарзі.

Відтак, доводи скаржника про порушення його прав шляхом неналежного повідомлення його про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає необґрунтованими

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд частково скасовує рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2012 року по справі №5006/43/118/2012 як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» м. Красноармійськ Донецької області - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2012 року по справі №5006/43/118/2012 - скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2012 року по справі №5006/43/118/2012 в наступній редакції:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м. Макіївка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» м. Красноармійськ Донецької області про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання №02/04-12 від 02.04.2012р. в розмірі 54767,91 грн., з яких 51 253,89 грн. - сума основного боргу, 2 928,35грн. - сума пені, 585,67грн. - 3% річних, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» (85300, м. Красноармійськ Донецької області, вул. Шота, б.147, код ЄДРПОУ 36975847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (86114, м. Макіївка Донецької області, вул. Геологічна, 1, код ЄДРПОУ 32233617) основний борг з орендної плати за договором оренди обладнання №02/04-12 від 02.04.2012р. в розмірі 13465,85 грн., пеню в сумі 1432,85 грн., 3% річних в розмірі 286,57 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 446,26 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (86114, м. Макіївка Донецької області, вул. Геологічна, 1, код ЄДРПОУ 32233617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійськшахтобуд» (85300, м. Красноармійськ Донецької області, вул. Шота, б.147, код ЄДРПОУ 36975847) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 581,62 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.В.Ломовцева

Надруковано: 6 прим.: 1. позивачу; 2,3 відповідачу; 4. у справу; 5 ДАГС; 6. ГСДО