Рішення № 28583665, 10.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/11543/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Жуган Л.В.,

при секретарі -Ткаченко Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі Філії «Южне головне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання права власності, витребування майна (легкового автомобілю) із чужого незаконного володіння, скасування заборони та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Філії «Южне головне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання права власності, витребування майна (легкового автомобілю) із чужого незаконного володіння, скасування заборони та відшкодування шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що 12.04.2011 року Одеською філією №16 приватного підприємства «НИВА-В.Ш.»(акредитованого ПАТ КБ «ПриватБанк») було проведено аукціон (прилюдні торги), на якому позивач придбав у приватну власність автомобіль Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3. Вказаний автомобіль був переданий на аукціонний продаж ПП «НИВА-В.Ш.»Другим Малиновським ВДВС Одеського МУЮ згідно Закону України «Про виконавче провадження», а також «Порядку реалізації арештованого майна». Продаж автомобіля здійснено за 95363,30 грн., грошові кошти повністю внесені позивачем ОСОБА_2 на відповідні рахунки після проведення аукціону.

Відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк», якому спірний автомобіль було передано на зберігання, відмовляється віддавати його, пропонуючи ОСОБА_2 замість автомобіля одержати у ПП «НИВА-В.Ш.»сплачені гроші.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним право власності на придбаний легковий автомобіль Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та витребувати його із незаконного володіння у ПАТ КБ «ПриватБанк», шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно утримуємий банком легковий автомобіль. Також позивач просив суд скасувати обтяження зареєстроване 14.01.2008 року за №6391961 реєстратором -Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр»МЮ України у вигляді заборони відчуження спірного автомобілю, і надати йому право на реєстрацію свого права власності на спірний автомобіль в УДАЇ ГУМВС України в Одеській області.

Посилаючись на неправомірні дії відповідача позивач зазначив, що йому було завдано моральну шкоду, компенсації якої він оцінює у розмірі 30000 грн., які він просив стягнути з відповідача на свою користь.

ОСОБА_2 також вважає, що відповідач безпідставно користувався грошовими коштами у сумі 95363,30 грн., сплаченими ним за спірний автомобіль, в період перебування у нього автомобілю, тому просив суд стягнути на свою користь грошову компенсації за безпідставне використання належних позивачу коштів у розмірі 16150 грн. разом із понесеними судовими витратами по оплаті судового збору та правової допомоги.

Представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про що надав суду відповідну заяву, згідно якої проти заочного розгляду справи не заперечував, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином під розписку, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавали.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, суд зі згоди позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що легковий автомобіль a Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3 належав ОСОБА_3

При отриманні ОСОБА_3 кредиту в ПАТ КБ «Приват Банк»11.01.2008 р., між нею та банком був укладений договір застави цього автомобілю, на який було накладене обтяження - заборона відчуження. Розмір основного зобов'язання по кредиту складав 197109,97 грн. Оскільки ОСОБА_3 своєчасно не виконала зобов'язання по поверненню кредиту, Болградським районним судом Одеської області з неї стягнуто зазначену суму, а також судові витрати по справі в сумі 1730 грн. Для примусового виконання рішення, стягувачеві - ПАТ КБ «ПриватБанк» судом було видано виконавчий лист за № 2-11-31/2009, який був переданий на виконання Другому Малиновському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

14.01.2008 року на автомобіль Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 було накладене обтяження у виді заборони відчуження на підставі договору застави автотранспорту від 11.01.2008 р.

11.11.2010 р. було накладено арешт на майно боржника (ОСОБА_3.), в тому числі і на вказаний автомобіль, який був виставлений на аукціонний продаж.

З акту опису та арешту майна від 11.11.2010 р., складеного державним виконавцем, вбачається, що вказаний легковий автомобіль був арештований і прийнятий на відповідальне зберігання представником ПАТ КБ «Приватбанк»О.В.Татарчуком.

Відповідно до звіту СПД ОСОБА_4 про незалежну оцінку зазначеного автомобіля від 26.01.2011 р. вартість автомобіля складала 75865,30 грн. На звіті існує відмітка представника ПАТ КБ «Приватбанк»Татарчука О.В. про ознайомлення останнього 11.02.2011 р. зі звітом про оцінку автомобіля.

Продаж автомобіля з аукціону було здійснено 12.04.2011 р. Філією 16 приватного підприємства «НИВА-В.Ш.»на підставі договору, укладеного з державною виконавчою службою. Стартова ціна лоту (тобто вказаного автомобілю) була визначена, згідно експертної оцінки, в сумі 76363,30 грн.

Згідно Акту державного виконавця про проведення аукціону від 28 квітня 2011 р., затвердженого виконуючим обов'язки начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, автомобіль Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 був придбаний ОСОБА_2 на прилюдних торгах. За Протоколом № 1611/48-3 від 12.04.2011 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна, яке належало ОСОБА_3, ціна продажу склала 95363,30 грн.

Відповідно до квитанції № 61 від 13.04.2011 р., позивач перерахував на рахунок Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 81154,17 грн.

Відповідно до квитанцій № 107291000874031302694324 від 13.04.2011 р. та № 107291000855391302092640 від 06.04.2011 р. позивач вніс на рахунок приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» 14209, 14 грн. як гарантійний внесок за аукціонний лот.

Листом приватного підприємства «НИВА-В.Ш.», що був направлений на адресу ОСОБА_2, від 28.12.2011 р. за № 1220/11 підтверджується, що ОСОБА_2 був переможцем аукціону з продажу автомобілю Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та сплатив за придбаний автомобіль 95363,30 грн.

Згідно розпорядження державного виконавця на користь ПАТ КБ «Приватбанк»від 18.04.2011 р. підлягало перерахуванню після торгів (аукціону) 71261,10 грн.

З платіжного доручення №1737 від 20.04.2011 р., вбачається, що на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк»було перераховано 71261,10 грн.

Відповідно до Листа Головного управління юстиції Одеської області від 30.12.2011 р. №7/1626-09 вбачається, що публічні торги (аукціон) по продажу автомобіля Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, були проведені згідно діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що продаж автомобіля ОСОБА_2 було здійснено згідно діючого законодавства.

При цьому з листа Південного (Южного) головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк», направленого на адресу ОСОБА_2, від 04.11.2011 р. за № 4121, вбачається, що банк відмовляється передати ОСОБА_2 вказаний автомобіль і рекомендує одержати раніше сплачені за автомобіль гроші у приватного підприємства «НИВА - В.Ш.».

ПАТ КБ «Приватбанк»у встановленому порядку дії державного виконавця стосовно оцінки автомобіля, а також продажу останнього з публічних торгів (аукціону) не оскаржував, тобто з діями державної виконавчої служби був згодний.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, зокрема, до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк», не має будь-яких правових підстав утримувати в себе та зобов'язаний повернути ОСОБА_2 спірний автомобіль.

Тому вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3, та витребування вказаного автомобілю із незаконного володіння відповідача ПАТ КБ «Приватбанк»є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом, а право власності ОСОБА_2 на вказаний автомобіль підлягає реєстрації в УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Що стосується вимог позивача про скасування обтяження спірного автомобіля, то вони також підлягають задоволенню судом з наступних підстав.

Обтяження у вигляді заборони відчуження автомобілю Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3, було накладено 14.01.2008 р. за № 6391961 на підставі договору застави від 11.01.2008 р. за № ОДЗОАХО66611794, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено, що теперішній час на підставі рішення Болградського районного суду сума кредиту, в забезпечення повернення якого і було накладено обтяження на зазначений автомобіль, було стягнуто з боржника - ОСОБА_3, а сам автомобіль у встановленому законодавством порядку в інтересах кредитора (ПАТ КБ «Приватбанк») проданий на аукціоні (прилюдних торгах) ОСОБА_2 і основна частина грошової суми (за винятком збору та продажних витрат) перерахована ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, за ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи те, що автомобіль Camry», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, внаслідок придбання на аукціоні належить на праві приватної власності ОСОБА_2, суд вважає можливим захистити право власності позивача, скасувавши обтяження у вигляді заборони відчуження легкового автомобіля Camry», 2007 р. випуску, державний номер НОМЕР_1, яке було зареєстровано 14.01.2008 р. за № 6391961 реєстратором - Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України.

Водночас, досліджуючи вимоги позивача про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк»грошової компенсації за безпідставне використання належних позивачу коштів у розмірі 16150 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Але з досліджених обставин, судом встановлено, що між сторонами не виникало правовідносин, які були б пов'язані із грошовими зобов'язаннями, позивач і відповідач не укладали жодних договорів про передачу та отримання грошових коштів, тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати процентів за користування чужими грошовими коштами або за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Досліджуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що такі вимоги у виниклих спірних правовідносинах задоволенню також не підлягають.

Відповідальність за порушення умов договору має бути передбачена безпосередньо зазначеним договором, а також діючим законодавством. Між сторонами відсутній договір, який би передбачав відповідальність у вигляді стягнення моральної шкоди. Крім того, зазначена вимога також не кореспондує положенням ст. 23 ЦК України. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодження її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Системний аналіз статей 23, 1167, 1214 ЦК України свідчить про те, що виниклі між сторонами правовідносини стосовно витребування майна і чужого незаконного володіння не можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки законодавством не передбачений такий порядок відповідальності за утримання безпідставно набутого майна.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 955 грн., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи, у зв'язку із чим ці витрати підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується вимог позивача про відшкодування понесених ними витрат на оплату правової допомоги на суму 6000 гривень, то вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_7 були укладено договір про надання правової допомоги №15 від 30.01.2012 року, за умовами якого адвокат ОСОБА_7 здійснював правову допомогу позивачу по даній справі, розмір гонорару між ними був обумовлений у розмірі 6000 грн.

Згідно квитанції від 30.01.2012 року Одеської обласної колегії адвокатів ОСОБА_2 сплатив адвокату ОСОБА_7 грошові кошти на оплату правової допомоги у розмірі 6000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про компенсацію витрат на оплату правової допомоги підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі Філії «Южне головне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання права власності, витребування майна (легкового автомобілю) із чужого незаконного володіння, скасування заборони та відшкодування шкоди -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на придбаний 12.04.2011 р. на аукціоні (прилюдних торгах) проведеному приватним підприємством «Нива-В.Ш.»легковий автомобіль yota Camry», 2007 р. випуску, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3.

Скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження легкового автомобіля Camry», 2007 р. випуску, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3, яке було зареєстровано 14.01.2008 р. за № 6391961 реєстратором - Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (49005 м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського,32).

Вилучити у Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»(ідентифікаційний код 14360570) в особі Філії «Южне головне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в м.Одесі (ідентифікаційний код 2322839), легковий автомобіль yota Camry», 2007 р. випуску, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3 та передати вказаний автомобіль та його технічний паспорт ОСОБА_2.

Право власності ОСОБА_2 на легковий автомобіль Toyota Camry», 2007 р. випуску, державний номер НОМЕР_1 сірого кольору, об'єм двигуна 2362 см.куб., номер кузову НОМЕР_2, техпаспорт серії НОМЕР_3 - підлягає реєстрації в УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»(ідентифікаційний код 14360570) в особі Філії «Южне головне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в м. Одесі (ідентифікаційний код 2322839) на користь ОСОБА_2 судові витрати у загальному розмірі 6955 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень, що складаються із: 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень -витрати на оплату судового збору; 6000 (шість тисяч) гривень -витрати на оплату правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган