Рішення № 28583664, 03.12.2012, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 1502/2325/2012

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2012 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі головуючого судді Крикуна М.П. при секретарі Богдан А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

26.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 30 березня 2010 року між ним та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики. Відповідно до умов договору він дав відповідачу в борг грошові кошти в сумі 80000 доларів США, що в теперішній час складає 639440 гривень, про що відповідач склав боргову розписку і повинен був повернути борг до 01.12.2010 року. В зв'язку з тим, що відповідач не повернув борг, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 639440 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 3219 гривень.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та просила суд позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив суду, що 30 березня 2010 року він взяв в борг у позивача гроші. Він власноручно написав та підписав розписку, в якій зазначив, що взяв в борг у позивача 80000 доларів США. Насправді грошові кошти ним були отримані від позикодавця у сумі 40000 доларів США, а не у сумі 80000 доларів США, як встановлено договором. Зазначений договір позики ним був укладений та підписаний під впливом погроз та тиску з боку позичальника ОСОБА_1, але з цього приводу з відповідною заявою він до органів внутрішніх справ не звертався.

Суд, вислухав пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З копії розписки від 30.03.2010 року вбачається, що відповідач взяв в борг у позивача грошову суму у розмірі 80000 доларів США та зобов'язався повернути суму боргу в строк до 01.12.2010 року. У зазначеній розписці також вказано, що наявна розписка складена та підписана ОСОБА_2 при свідках, власноручно, свідомо, добровільно, без примусу та відповідає його внутрішній волі (а.с. 5).

Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт укладення договору позики.

Як видно з довідки відділу валютного контролю та ліцензування управління Національного банку України в Одеській області №18-46/6206 від 19.09.2012 року, офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ за 100 доларів США станом на 17.09.2012 року склав 799,3000 гривень (а.с. 7).

Таким чином, станом на 17.09.2012 року вартість 80000 доларів США складає 80000 доларів США х 7,993 грн. = 639440 гривень.

Відповідно до квитанції позивач сплатив судовий збір у розмірі 3219 гривень (а.с. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він взяв у позивача ОСОБА_1 в борг гроші в сумі 40000 доларів США, а не 80000 доларів США, як зазначено у договорі позики та доводи про те, що договір позики ним був укладений під впливом погроз та тиску з боку позичальника ОСОБА_1 та не відповідав його внутрішній волі, оскільки, на підтвердження своїх доводів жодних відповідних доказів відповідач ОСОБА_2 суду не надав, а навпаки, власноручно написаною та підписаною розпискою ОСОБА_2 підтверджується, що він взяв в борг у позивача саме 80000 доларів США, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Тому зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені платіжним дорученням.

Зважаючи на вищевказані докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу у розмірі 639440 гривень (80000 доларів США х 7,993 грн. = 639440 гривень) та сплачений судовий збір у розмірі 3219 гривень.

Керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 639440 (шістсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3219 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Арцизького районного суду М.П. Крикун