Вирок № 28579880, 18.12.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/612/12

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

18.12.2012 року Джанкойський міськрайонний суд АвтономноЇ Республіки Крим в складі: головуючого-судді Пікула Е.О., при секретарі Пасько Є.Г., за участю прокурора

Михайлова А.О., захисників ОСОБА_10., ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Джанкой кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Джанкой, громадянина України, освіта средня-спеціальна, не працює, не судимого в порядку ст.89 КК України, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Ближньогородське Джанкойського района, гр-на України, освіта неповна середня, працює різноробочим ПАТ «Племзавод «Тімірязєво», раніше судимого: 1) 02.12.02 Джанкойським міськрайсудом за ст.185 ч.3 КК України до 4 років п/в, в силу ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки; 2) 12.11.03 Железнодорожним райсудом м.Сімферополя за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 5 років п/в, звільненого 15.05.07 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 міс. 2 дня; 3) 26.05.08 Джанкойським міськрайсудом за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.3 - 185 ч.3, 70, 71 КК України до 3 років 2 міс. п/в, звільненого 27.05.11 по відбуттю покарання, проживає в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2012 року приблизно о 01.30 годині ОСОБА_5 і ОСОБА_6, знаходячись біля приміщення гаражу «Укртелекома» по пров.Фабричний,10 м.Джанкой, діючи спільно та за попередньою змовою з метою заволодіння чужим майном застосували до ОСОБА_4 насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілого в момент заподіяння, завдавши удари кулаками і ногами по різним частинам тіла, чим заподіяли йому тілесні ушкодження, які відносяться до легких, не спричинивших за собою короткочасного розладу здоров'я. Після чого, відкрито викрали у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа Х202» вартістю 570 грн. з сім-картою оператора «Київстар» вартістю 15 грн., на рахунку якої було 50 гривень, сім-картою оператора «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої було 50 гривень, картою пам'яті об'ємом 2 Гб, вартістю 90 грн.; шкіряний гаманець вартістю 140 грн., дезодорант «Нівея» вартістю 22 грн., гроші в сумі 1080 гривень, чим заподіяли йому матеріальний збиток на загальну суму 2027 грн.

У судовому засіданні підсудні визнали повністю себе винними за пред'явленим обвинуваченням і кожен пояснив наступне:

- ОСОБА_6 в тому, що 21.08.12 з ОСОБА_5 випили трохи пива і за пропозицією останнього поїхали до його знайомої ОСОБА_7. Взявши її, попрямували на канал. По дорозі ОСОБА_7 показала на хлопця, що йшов, якого висвітлили фарами, і сказала, що той раніше викрав у неї мобільний телефон. Відразу зупинилися. ОСОБА_5 першим вийшов з машини і став бити того хлопця, потім сам приєднався до нього, і також наніс декілька ударів по потерпілому. Коли потерпілий знаходився на землі, то ОСОБА_5 забрав у нього мобільний телефон. Трохи пізніше у ОСОБА_5 в руках побачив дезодорант. Даний телефон узяв у ОСОБА_5 і передав його ОСОБА_7. Гаманець не забирали, але згоден з тим, що по він пропав у потерпілого внаслідок їх дій. Чому скоїв грабіж, не знає. Спочатку своїми діями хотів допомогти ОСОБА_5 розібратися з потерпілим, а потім автоматично разом з подільником взявся забирати речі у потерпілого. У чому розкаюється;

- ОСОБА_5 в тому, що, коли їхали в автомобілі, то ОСОБА_7 показала на чоловіка, що йшов по дорозі, як на особу, після відходу якого у неї пропав мобільний телефон. Тому зупинилися і ОСОБА_6 став питати у того чоловіка про телефон ОСОБА_7, а потім узявся його бити. Спочатку кинувся розбороняти їх, відтягуючи ОСОБА_6 від потерпілого. Від завданих ударів потерпілий впав. Однак, у метушні разом з ОСОБА_6 у потерпілого забрав речі, які віддали ОСОБА_7. Сам не бив потерпілого, але міг наступити на нього, коли той лежав на землі. При них свідомості потерпілий не втрачав. Як тільки забрали у того речі, то відразу поїхали.

Крім визнання вини, винність підсудних у скоєному підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показаннями в суді потерпілого ОСОБА_4 про те, що 21.08.2012р. після 00.00 годин йшов додому і біля нього зупинився автомобіль, на який не звернув уваги і продовжував іти. Несподівано хтось заходився бити його, від завданих ударів впав. Спочатку побачив одну людину, яка його бив, як з'ясувалося згодом, це був ОСОБА_6. ОСОБА_5 ж підбіг пізніше, але він став навпаки відтягувати ОСОБА_6. Потім підсудні удвох забирали в нього речі, які витягали з кишень. Свідомість від ударів не втрачав, була лише дезорієнтація. Весь час просив підсудних не бити його і віддати речі, на що ті не реагували. Також поруч із підсудними бачив знайому ОСОБА_7, яка не втручалася в те, що відбувається. З майна у нього викрали дезодорант, мобільний телефон, який на наступний день ОСОБА_7 повернула, і гаманець з грошима в сумі 1080 грн. Пам'ятає, що мобільний телефон та гаманець у нього витягав ОСОБА_6. Згодом батьки ОСОБА_5 відшкодували йому як матеріальний, так і моральний збиток в повному обсязі;

- показаннями свідка ОСОБА_7, оголошених в порядку ст.306 КПК України в ред.1960р., в тому, що 20.08.12 року вона за місцем проживання протягом всього дня вживала спиртне зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_5. 21.08.2012 близько 01 - 02 годин до неї приїхав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, які запропонували поїхати в с.Рощино, на що погодилася. Після чого вони сіли в машину і попрямували по пров.Удовицького через гаражний кооператив у бік вулиці Проїзжої. Коли проїжджали поблизу території «Укртелекому», то світлом фар освітило назустріч йшовшого раніше їй знайомого ОСОБА_4. Тут же повідомила ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що близько 3 тижнів тому вживала спиртне с цим хлопцем і після чого у неї пропав мобільний телефон «Нокіа». Після цих слів ОСОБА_5 різко загальмував і обидва вибігли з автомобіля до ОСОБА_4 і відразу ж почали його бити по різним частинам тіла. Потім, вони почали лазити по кишенях у ОСОБА_4. Відібравши у потерпілого речі, вони сіли в машину, де стали розглядати викрадене, а саме мобільний телефон і дезодорант. Пізніше ОСОБА_5 віддав ці речі їй. Однак, гаманця або грошей, належніх потерпілому, у них не бачила. Наступного дня сама віднесла ОСОБА_4 викрадений у нього телефон /а.с.32/;

- заявою ОСОБА_4 від 23.08.12 з проханням вжити заходів до двох невідомих осіб, які 21.08.12 приблизно о 2 годині на провулку фабричному побили його та відібрали мобільний телефон, гроші /а.с.7/;

- протоколом огляду місця події від 23.08.2012р. - службового кабінета №18 Джанкойського МВ, згідно якого у ОСОБА_4 вилучений мобільний телефон марки «Нокіа», і його долученням до справи в якості речових доказів /а.с.8,29-30/;

- висновком судово-медичної експертизи, згідно з якою у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на чолі справа, рану в лівій надбровній області, рану в правій надбровній області, крововилива на віках обох глаз, садна на спинкі носа, садна на задній поверхні лівого локтьового сустава, які відносяться за ступенем тяжкості до легких, не спричинивших за собою короткочасного розладу здоров'я. Строк їх утворення можливий 21.08.12 від дії тупих предметів, в даному випадку можливо від ударів руками і ногами /а.с.57-58/.

Незважаючи на те, що свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суперечать в частині ролі кожного при вчиненні злочину, в основному і головному вони збігаються між собою, а саме щодо єдиного умислу на спільне відкрите розкрадання майна у потерпілого. Що стосується ролі кожного з них у злочині, то свідчення ОСОБА_5 в цій частині узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_4, які були послідовними як у суді, так і на досудовому слідстві. І, тому суд визнає роль ОСОБА_5 менш активною, ніж ОСОБА_6.

Оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про винність підсудних у вказаному злочину і правильністі кваліфікації їх дій за ст.186 ч.2 КК України як відрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а для ОСОБА_6 ще з ознакою повторності.

При визначенні їм виду та міри покарання суд враховує характер і суспільну небезпеку злочину, роль кожного при його вчиненні, дані про особу підсудних: ОСОБА_5 має погашену судимість, позитивно характеризується за місцем проживання, має захворювання у вигляді хронічного обструктивного бронхіту 2 ступеня тяжкості; ОСОБА_6 раніше тричі судимий за вчинення корисливих злочинів, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні матір пенсійного віку і двох малолітніх дітей.

В якості обставин, що пом'якшують покарання для підсудних, суд вважає визнання вини, їх каяття у скоєному, повне відшкодування ОСОБА_5 завданої шкоди потерпілому, а обтяжуючих обставин - не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що необхідним для виправлення підсудних буде покарання у вигляді позбавлення волі, але з урахуванням пом'якшувальних вину кожного обставин і даних особи винних, достатнім для ОСОБА_5 є без його реального відбування в силу ст.75 КК України з покладенням йому обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а для ОСОБА_6 лише за умови ізоляції від суспільства, але з мінімальним розміром санкції статті Закону за злочин, що розглядається.

Речові докази по справі, що знаходяться по збереженій розписці у потерпілого, підлягають залишенню в його розпорядженні як власника даного майна /л.д.31/.

Витрати з проведення експертизи підлягають стягненню з підсудних в дольовому порядку, згідно калькуляції /а.с.40/.

Цивільніий позов у справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.321-325 КПК України в ред.1960р., -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити покарання:

ОСОБА_5 у вигляді 4-х років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, зобов'язавши в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в дану інспекцію, згідно вимог ст.76 КК України.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.

ОСОБА_6 у вигляді 4-х років позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - утримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 23 серпня 2012 року, тобто з моменту затримання в порядку ст.115 КПК України в ред.1960р.

Речові докази у вигляді мобільного телефона вважати повернутими ОСОБА_4 за належністю.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 витрати з проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 470,40 грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в цей же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок надрукований суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий Е.О.Пікула