Ухвала суду № 28578081, 14.01.2013, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 1621/2336/12

Провадження 2/1621/1224/12

УХВАЛА

Іменем України

29 грудня 2012 року смт. Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Киричок С.А., розглянувши заяву представника ПАТ «ВТБ БАНК»про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК»звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 Також до позовної заяви було додано заяву про прийняття заходів до забезпечення позову, в якій заявник просить суд з метою забезпечення своїх позовних вимог накласти арешт на майно, що знаходиться у власності відповідача в межах заявленої суми заборгованості та судових витрат, та тимчасово обмежити ОСОБА_1 право виїзду за межі України та заборонити виїзд за межі України до виконання ним в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором. Враховуючи те, що надати докази наявності у власності ОСОБА_1 майна, на яке можливо накласти арешт для забезпечення позову у банку немає можливості, просили суд витребувати цю інформацію шляхом направлення запитів до КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор»та до Кобеляцького МРЕВ ДАІ УМВС України в Полтавській області.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову -це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд не бачить підстав для задоволення вимог ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК» стосовно накладення арешту на майно, що знаходиться у власності відповідача, в межах заявленої суми заборгованості та судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.

Вимога про накладення арешту на майно ОСОБА_1 не конкретизована: не вказано характер майна.

Стосовно заборони ОСОБА_1 виїжджати за межі України до виконання ним кредитних зобов'язань перед ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК», суд дійшов до наступного висновку.

Право на свободу пересування має первинне закріплення у ст. 33 Конституції України, ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання -до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 8 цього Закону та ст. 293 ЦПК України, у разі відмови громадянину у виїзді за кордон він може оскаржити цю дію у судовому порядку.

Однак, стаття 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»вказує, що обмеження права громадян на виїзд з України належить до виключної компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України, а пункт 8 цієї статті покладає на державну прикордонну службу України обов'язок запобігання і недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавством не дозволено в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України.

Як вбачається з листа № 25-32/507 від 06.06.2008 року Міністерства юстиції України «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання», підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України є наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судом. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень.

Статтею 217 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання. Вищенаведений аналіз норм вказує на те, що одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливе на підставі судового рішення за поданням державного виконавця. Засвідчена копія ухвали суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань направляється державним виконавцем до адміністрації Державної прикордонної служби України, про виконання якої остання повідомляє листом відповідний орган Державної виконавчої служби.

Тобто, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»регулюються правовідносини щодо випадків та порядку тимчасового обмеження прав громадян на виїзд з України і визначені ст. 6 Закону такі випадки не можуть бути застосовані судом як вид забезпечення позову при розгляді цивільної справи.

Крім того, згідно Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»ЦПК України доповнено статтею 377-1: питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, відсутність на даний час відкритого виконавчого провадження у відношенні ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК»до ОСОБА_1 за рішенням суду по даній справі, доказів, які б підтверджували намагання боржника виїхати за межі України -наявність у нього паспорту громадянина України для виїзду за кордон, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в зазначений вище спосіб, а саме заборонити ОСОБА_1 виїжджати за межі України до виконання кредитних зобов'язань перед ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК», відсутні.

Питання направлення запитів щодо належного ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна повинно вирішуватися в порядку забезпечення доказів, а не забезпечення позову, так як даний вид забезпечення позову не передбачений ст. 152 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну прикордонну службу України», Постановою Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153, 210, 293, 294, 377-1 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника ПАТ «ВТБ БАНК»про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «ВТБ БАНК»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ БАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області С.А.Киричок