Рішення № 28574362, 09.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.13 Справа № 6/5014/3189/2012

За позовом

Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика

«Нагольчанська», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 15 400 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Коваленко Ю.М., дов. № 36 від 01.01.2013;

від відповідача - Поета А.І., дов. № 05/875 від 29.08.2012;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 15 400 грн. 00 коп. згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву № 05/07 від 02.01.2013, за яким останній визнає позов таким, що не підлягає задоволенню та, зокрема, зазначає наступне.

Вантажовідправник вжив усіх заходів по належному навантаженню та збереженню вантажу, про що свідчить штамп у залізничній накладній станції "Карахаш" про прийняття вантажу до перевезення.

Станцією відправлення не було зроблено жодних зауважень щодо кількості вантажу та стану поверхні завантаження, спірний вагон не був повернутий вантажовідправнику на довантаження.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3. "Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність навантаження вугілля у спірному вагоні у накладній № 52997624 підтверджено підписом представника відповідача.

Згідно ст. 110 Статуту залізниць України Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі іншому підприємству. Разом з тим, позивачем не надано доказів наявності причин звільнення від відповідальності за втрату вантажу.

Представник позивача надав усні пояснення з приводу поданого відзиву, за якими зазначив про необґрунтованість доводів відповідача.

Крім того, представником відповідача до суду надано клопотання № 05/34 від 09.01.2013, за яким останній відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України і ч. 1 ст. 233 ГК України просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до одного розміру провізної плати за вагон №65321614, посилаючись на те, що позивач не зазнав збитків нестачею вугілля; недовантаження вугілля не потягло будь-яких наслідків для безпеки руху залізниці; відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі. В підтвердження тяжкого фінансового стану відповідач додає до клопотання копію довідки щодо кредиторської заборгованості останнього.

Представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, в якому зазначається про відсутність у відповідача виняткових обставин, з якими закон пов'язує зменшення розміру штрафних санкцій та необґрунтованість поданого клопотання.

Раніше, а саме 02.01.2013, відповідач надав до канцелярії суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з необхідністю збору додаткових матеріалів по справі.

Суд зазначене клопотання відповідача відхилив і приступив до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

05.06.2012 зі станції "Карахаш" Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" здійснило відправлення вагону №65321614 згідно накладної № 52997624 на станцію призначення "Бердянськ" Придніпровської залізниці вантажоодержувачу ДП "Бердянський морський торгівельний порт".

10.06.2012 при прибутті вагону на станцію призначення "Бердянськ" Придніпровської залізниці згідно замовлення вантажоодержувача було проведено переважування маси вантажу вагону № 65321614.

За результатами переважування встановлено, що фактична маса вантажу у вагоні № 65321614 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 62 100 кг, замість 67 000 кг, що на 4 900 кг менше, ніж зазначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції призначення і вантажоодержувача та за результатами складено комерційний акт АА № 043372/282 від 10.06.2012.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 15 400 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просив зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

В даному випадку, відповідач, за накладною № 52997624 від 05.06.2012 зі станції "Карахаш" Донецької залізниці відправив вугілля "антрацит" вантажоодержувачу - ДП "Бердянський морський торгівельний порт" на станцію "Бердянськ" Придніпровської залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При контрольному переважуванні на станції призначення була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні № 65321614 виявлена маса нетто вантажу складає 62 100 кг, замість 67 000 кг, що на 4 900 кг менше, ніж зазначено у накладній.

В той же час, в комерційному акті АА № 043372/282 від 10.06.2012 зазначено, що навантаження рівномірне по всій площі вагона, нижче бортів на 20-30 см, двері та люки вагону закриті, слідів течі вантажу не має, маркування не порушене. В технічному стані вагон справний.

Переважування здійснювалося на 150-ти тонних вагонних тензометричних вагах та за вказаними вище фактами невідповідності маси вантажу складено комерційний акт АА №043372/282 від 10.06.2012, який відповідач не оскаржив та не оспорив.

При цьому, згідно повідомлення зі станції "Карахаш" Донецької залізниці, контрольне переважування спірного вагону на станції відправлення не здійснювалося.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 63743678 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 043307/178 від 13.05.2012 контрольне переважування напіввагону № 65396806 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'ясненнь Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно накладної № 52997624 від 05.06.2012 провізна плата на вагон № 65321614 становить 3 080 грн. 00 коп., у зв'язку з чим, розмір штрафу складає 3 080,00 Х 5 = 15 400 грн. 00 коп.

Як зазначалось вище, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до одного розміру провізної плати за вагон № 65321614.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але в даному випадку відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. Також збитковість підприємства відповідача не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 15 400 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський м. Антрацит Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 51, ідентифікаційний код 00179648, на користь:

- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828, штраф у сумі 15 400 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 14.01.2013.

Суддя Т.А. Василенко