Рішення № 28573788, 09.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.13 Справа № 6/5014/2796/2012

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Оушен Лінк», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт-Л», м. Луганськ

про стягнення 23 121 грн. 04 коп.

Суддя Василенко Т.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Чубатюк І.В., дов. № 5397 від 27.09.2012;

- Чубатюк Р.Ю., дов. № 7512 від 20.11.2012;

від відповідача - Нікішин Д.В., дов. від 03.01.2012.

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 21 032 грн. 71 коп., пені в сумі 1 563 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 316 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань в сумі 208 грн. 22 коп. - разом 23 121 грн. 04 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.11.2012), за договором про надання брокерських послуг і декларування товарів № 041/11 від 24.01.2011 та договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 050/09 від 12.09.2009.

Поясненнями від 16.11.2012 (т. 2 арк. справи 7-10) надав додаткові обґрунтування заявлених вимог та збільшив позовні вимоги відповідно до ст. 22 ГПК України, зазначивши, що просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 21 032 грн. 71 коп., пеню в сумі 1 563 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 316 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в сумі 208 грн. 22 коп. - разом 23 121 грн. 04 коп. Вказані пояснення були надані в судовому засіданні 22.11.2012 і представник відповідача був з ними ознайомлений. Судом зазначені пояснення долучені до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні 22.11.2012 представником позивача до суду надано заяву про збільшення позовних вимог на вказану вище суму і зазначена заява долучена до матеріалів справи.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 05.12.2012 (т. 2 арк. справи 23-25) проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що дійсно між сторонами у справі був укладений договір про надання брокерських послуг та декларування товарів від 24.01.2011 № 041/11. За умовами вказаного договору позивач від імені та за рахунок відповідача надає послуги пов'язані із декларуванням товарів, які належать відповідачу та переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 6.1 договору вартість послуг по митному оформленню вантажу складає 240, 00 грн. за кожну оформлену позивачем вантажну митну декларацію.

В той же час, п. 6.4 договору передбачено, що послуга вважається виконаною з моменту надання митним брокером митної декларації та підписання замовником акту надання послуг.

При виконанні вказаного договору позивачем були надані відповідні послуги, що підтверджено оформленою митною декларацією від 22.03.2012.

При цьому, в порушення умов договору позивач за супровідним листом від 05.04.2012 направив на адресу відповідача рахунок та акт виконаних робіт, а копію вантажної митної декларації не направив. Митна декларація була направлена лише 19.09.2012. Виходячи з цього, відповідач вважає, що не має підстав для оплати позивачу відповідних послуг.

Також, відповідач зазначає, що між сторонами у справі був укладений договір № 050/09 від 12.09.2009 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до цього договору, позивач зобов'язався за відповідну плату та за рахунок відповідача організувати надання транспортних експедиційних послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення вантажів відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору встановлено, що відповідач проводить повну передоплату погоджених з позивачем робіт.

В свою чергу, роботи та послуги, зазначені в рахунку від 26.03.2012 на суму 20 793 грн. 14 коп. не були попередньо погоджені сторонами.

Виходячи з цього, відповідач вважає, що не має підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні 08.01.2013 представником позивача до суду надано докази направлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог від 16.11.2012 і вказані докази долучені до матеріалів справи.

Як вбачається із поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 16.11.2012 зазначена заява є саме заявою про збільшення майнових вимог за позовом, що не суперечить положенням ст. 22 ГПК України. Виходячи з цього, зазначену заяву суд приймає до розгляду, у зв'язку з чим позовними вимогами слід вважати борг в сумі 21 032 грн. 71 коп., пеню в сумі 1 563 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 316 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в сумі 208 грн. 22 коп. - разом 23 121 грн. 04 коп.

Представником відповідача подані додаткові пояснення до відзиву, за якими відповідачем, зокрема, зазначено, що виходячи з тих доказів, які надані позивачем до справи, підтверджується надання відповідних послуг лише на суму 13 429 грн. 53 коп. При цьому відповідачем зазначено, що витрати з організації транспортно-експедиторського обслуговування не розшифровані, також не зазначено в чому полягали ці послуги.

Представник позивача заперечив проти доводів відповідача та надав усні пояснення з цього приводу.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

24.01.2011 між сторонами у справі був укладений договір № 041/11 про надання брокерських послуг та декларування товарів. За вказаним договором митний брокер - позивач у справі, від імені та за рахунок замовника - відповідача у справі, надавав останньому відповідні послуги.

Відповідно до п. 6.1 договору вартість комплексу послуг по митному оформленню вантажу складає 240 грн. 00 коп. за кожну оформлену вантажну митну декларацію.

На виконання умов договору позивач забезпечив декларування у Південній митниці відповідних товарів, що підтверджується оформленням 22.03.2012 вантажної митної декларації за формою МД-2 № 500040011/2012/007201. В той же час, рахунок позивача № G-71811 від 22.03.2012 на суму 239 грн. 57 коп. до цього часу не оплачений.

Також між сторонами у справі було укладено договір № 050/09 від 12.09.2009 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до цього договору позивач зобов'язувався за відповідну плату та за рахунок клієнта організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення вантажів клієнта.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу комплекс транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу, що надійшов за коносаментом SUNE1201148 від 18.01.2012 у контейнері FCIU377798, що, на думку позивача, підтверджується фінансово-господарськими документами, а також забезпеченням доставляння вантажу 23.03.2012 згідно CMR № 9047 від 15.03.2012, ТТН № 777БС від 23.03.2012.

З метою отримання оплати за надані послуги позивач направив відповідачу рахунок №G-71846 від 26.03.2012 на суму 20 793,14 грн., а також рахунок № G-71811 на суму 239 грн. 57 коп., які відповідачем були отримані, але не оплачені.

Також, позивач направляв відповідачу претензію від 13.08.2012 щодо оплати заборгованості в сумі 21 032 грн. 71 коп., яка відповідачем не визнана.

Виходячи з того, що відповідачем заборгованість оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути борг в сумі 21 032 грн. 71 коп., пеню в сумі 1 563 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 316 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в сумі 208 грн. 22 коп. - разом 23 121 грн. 04 коп.

Відповідач проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

24.01.2011 між сторонами у справі був укладений договір на надання брокерських послуг та декларування товарів.

Згідно п. 1.1 договору митний брокер - позивач у справі, від імені, за дорученням та за рахунок замовника - відповідача у справі, керуючись законодавством України, надає послуги пов'язані із декларуванням товарів, які належать замовнику та переміщуються через митний кордон України або митною територією України, та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.

Згідно п. 2.3 договору відповідач своєчасно сплачує виконані позивачем роботи (послуги) на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 6.1 договору вартість комплексу послуг по митному оформленню вантажу складає 240 грн. 00 коп. за кожну оформлену позивачем митну декларацію.

Згідно п. 6.4 договору послуга митного брокера вважається виконаною з моменту надання митної декларації та підписання замовником акту надання послуг. Замовник підписує акт наданих послуг протягом 3 робочих днів після отримання копії митної декларації.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов вказаного договору відповідачу було надано комплекс транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу, а саме поліетилентерефталат у кількості 20 біг-бегів по 1 050 кг на 10 дерев'яних піддонах, що підтверджується вантажною митною декларацією форми МД-2 № 500040011/2012, відомістю про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, податковою накладною, рахунком G-71811 від 22.03.2012 на суму 239 грн. 57 коп.

Зазначений рахунок був направлений відповідачу згідно супровідного листа від 05.04.2012 та отриманий останнім.

Крім цього, відповідачем за відзивом також підтверджено, що позивачем надано послуги з декларування у Південній митниці відповідних товарів відповідача, і вартість цих послуг склала 239 грн. 57 коп.

Відповідачем доказів оплати вказаної суми не надано.

Виходячи з наведених вище обставин та матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги за договором № 041/11 є обґрунтованими. В той же час, доводи відповідача за відзивом щодо заперечень проти вказаної суми відхиляються, оскільки самим же відповідачем підтверджено, що позивач надав йому відповідні послуги вартістю 239 грн. 57 коп.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги за договором № 041/11 від 24.01.2011 підлягають задоволенню в сумі 239 грн. 57 коп.

В той же час, 12.09.2009 між сторонами у справі був укладений договір № 050/09 ТЕО на транспортно-експедиційне обслуговування.

Згідно п. 1.1 цього договору він регулює взаємовідносини сторін при виконанні «експедитором» (позивач у справі) доручень «Клієнта» (відповідач у справі) з надання послуг з організації і забезпечення перевезень різними видами транспорту.

Статтею 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 2.1 договору планування перевезення вантажу здійснюється на підставі письмових заявок відповідача. Відповідно до п. 2.2 договору позивач має право отримати всі додаткові витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за договором.

Згідно п. 3.1 договору позивач на підставі довіреності відповідача організовує перевезення вантажу.

Згідно п. 6.1 договору відповідач здійснює повну передоплату узгоджених з позивачем робіт і послуг шляхом безготівкового переводу грошових коштів згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 5.12 договору клієнт оплачує рахунки протягом 3-х банківських днів з моменту їх виставлення.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідачу видана довіреність № 8 від 03.03.2012 за підписом директора підприємства та головного бухгалтера, яка скріплена печаткою ТОВ «Аквапласт-Л», за якою ТОВ «Аквапласт-Л» доручає ТОВ «Глобал Оушен Лінк» отримання, експедирування і доставляння вантажу поліетиленнтерефталат за коносаментом SUNE1201148 від 18.01.2012 у контейнері FCIU377798 загальною вагою брутто 21 080 кг. Матеріалами справи, в тому числі розпорядженням на видачу вантажу, ТТН 3 777БС від 23.03.2012 та іншими підтверджено, що вказаний вантаж був доставлений згідно призначення і цей факт відповідачем взагалі не оспорений. Згідно рахунку № G-71846 від 26.03.2012 вартість наданих транспортно-експедиційних послуг склала 20 793 грн. 14 коп.

Згідно статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як було наведено вище оплата за договором № 050/90 здійснюється відповідачем протягом 3-х банківських днів з часу пред'явлення рахунку.

Зазначений рахунок був направлений відповідачу разом із претензією від 13.08.2012 і отриманий відповідачем, про що свідчить відповідь на претензію від 30.08.2012.

Як було наведено вище згідно п. 6.1 договору саме клієнт - відповідач у справі, зобов'язаний узгоджувати з експедитором - позивачем у справі, вартість робіт і послуг та оплачувати ці послуги в повному обсязі, при чому відповідно до п. 5.12 договору - протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідних рахунків.

Відповідачем доказів оплати рахунку не надано. При цьому останнім не оспорений факт отримання відповідних експедиційно-транспортних послуг та доставки вантажу у пункт призначення.

Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Матеріалами справи підтверджено та спростовано відповідачем, що позивачем на виконання умов відповідного договору надавалися послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів відповідача із залученням інших осіб.

Так, позивачем в інтересах відповідача укладалися договори на транспортно-експедиційне обслуговування для експортно-імпортних морських контейнерів, страхування контейнерів, надання послуг з обробки вантажів в контейнерах та інші (т. 1 арк. справи 54-156).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором № 050/90 ТЕО від 12.09.2009 є обґрунтованими. При цьому доводи відповідача за відзивом та додатковими поясненнями до відзиву відхиляються, як такі, що суперечать фактичним обставинам справи.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 050/90 ТЕО від 12.09.2009 в сумі 20 793 грн. 14 коп. слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму боргу.

Щодо стягнення з відповідача пені слід зазначити наступне.

Підставою нарахування пені по рахунку № С-71846 від 26.03.2012 на суму боргу 20 793 грн. 14 коп. за договором № 050/09 від 12.09.2009 є договірна неустойка, передбачена п.п. 7.10 п. 7 договору.

Відповідно до вказаного підпункту сторони узгодили, що за порушення клієнтом термінів оплати послуг, він сплачує експедитору штраф в розмірі 0,5% від суми неоплачених рахунків за кожний день прострочення платежу. У разі якщо строк заборгованості перевищує 90 календарних днів, то розмір штрафу складає 2%.

Позивачем пеня нарахована за період з 11.04.2012 по 11.10.2012 за 183 календарних дня прострочення в сумі 1 563 грн. 76 коп.

При цьому, позивачем були враховані положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та розмір штрафних санкцій не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи з фактичних обставин справи та доводів позивача вказаних у позовній заяві та додаткових поясненнях, суд вважає, що нарахування пені в сумі 1 563 грн. 76 коп. за період з 11.04.212 по 11.10.212 є обґрунтованим та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних і інфляційних нарахувань слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних по рахунку № С-71846 від 26.03.2012 на суму боргу 20 793 грн. 14 коп. нараховані за період з 11.04.2012 по 11.10.2012 в сумі 312 грн. 75 коп. і вказана сума та період є обґрунтованими та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Також за період квітень - жовтень 2012 року нараховані інфляційні в сумі 205 грн. 85 коп. і позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також на суму боргу 239 грн. 57 коп. за той самий період позивачем нараховані 3% річних в сумі 3 грн. 60 коп. та інфляційні в сумі 5 грн. 97 коп. Зазначені суми також нараховані обґрунтовано і позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Виходячи з наведених вище обставин справи доводи відповідача слід відхилити, а позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт-Л», м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, 15, код 34280391, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Оушен Лінк», м. Одеса, вул.Середня, 83а, код 36554180 (поштова адреса - м. Київ, вул. Верхній вал, б. 4, офіс 223), основний борг в сумі 21 032 грн. 71 коп., пеню в сумі 1 563 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 316 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в сумі 208 грн. 22 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 14.01.2013.

Суддя Т.А. Василенко