Ухвала суду № 28573719, 10.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

УХВАЛА

10.01.13 Справа № 26пд/5014/2954/2012(18пд/5014/223/2012).

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунального підприємства „Жилсервіс Добробут", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про спонукання укласти договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 20.09.2011 №671 в редакції позивача

в присутності представників сторін:

від позивача - юрисконсульт Пальчик М.О., довіреність №12-01-22/383 від 13.03.2012;

відповідач - підприємець ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 15.09.1999;

від третьої особи - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про спонукання відповідача укласти договір про постачання теплової енергії в гарячій воді в редакції проекту договору від 20.09.2011 №671.

Державне підприємство „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору №671 від 20.09.2011 на постачання теплової енергії в гарячій воді укладеним.

Заявою №12-03-283 від 21.02.2012 позивач змінив предмет позову та просив суд зобов'язати відповідача укласти договір на постачання теплової енергії №671 від 20.09.2011 в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.03.2012 у справі №18пд/5014/223/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2012 у справі №18пд/5014/223/2012 рішення господарського суду Луганської області від 26.03.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 у справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2012 та рішення господарського суду Луганської області від 26.03.2012 у справі №18пд/5014/223/2012 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Згідно ч.1 ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засідання за клопотанням відповідача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу „діловодство суду".

Позивач поясненням №12-03-524 від 03.12.2012 повідомив, що балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, є Комунальне підприємство „Житлосервіс „Добробут"; що атом розмежування експлуатаційної відповідальності між позивачем та Комунальним підприємством „Сєвєродонецькі теплові мережі" від 12.05.2009 було визначено, що межею експлуатаційної відповідальності між тепловими мережами позивача та Комунального підприємства „Сєвєродонецькі теплові мережі" є трасові задвижки №1 та №2 в тепловому пункті споживача, що знаходяться на балансі Комунального підприємства „Сєвєродонецькі теплові мережі" або обладнання установок автоматизованого вузла обліку споживання теплової енергії до цих задвижок.

Відповідач відзивом б/н від 30.11.2012 вимоги позову відхилив, оскільки підпунктом 2.2. проекту договору №671 пропонується буз усілякого нормативно-правового та фактичного обґрунтування шляхом добровільного маніпулювання усілякими коефіцієнтами збільшити в односторонньому порядку усі показники порівняно з попереднім опалювальним сезоном майже у три рази з метою збільшити платню за неякісне постачання теплової енергії та отримати надприбутки. Крім того відповідач зазначила, що позивач всупереч вимогам Законів України „Про природні монополії" та „Про захист економічної конкуренції" застосовує різні ціни та різні умови постачання теплової енергії до рівнозначних договорів з іншими суб'єктами господарювання.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.2012 до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство „Жилсервіс Добробут", та розгляд справи відкладений на 21.12.2012.

Третя особа листом №34 від 09.01.2013 просила суд розглянути справу за відсутності представника..

Суд, з урахуванням думки представників сторін, вважає можливим задовольнити вказане клопотання та розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Державне підприємство „Сєвєродоецька теплоелектроцентраль" є виробником та постачальником теплової енергії у приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, власником якого згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ №296246 від 23.06.2011 є ОСОБА_1.

Згідно ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

З метою приведення правовідносин сторін до норм діючого законодавства відповідач 08.09.2011 надав заяву про переукладення договору на постачання теплової енергії.

Позивач 22.09.2011 направив додаткову угоду №1 про розірвання існуючого договору на постачання теплової енергії №229 від 21.07.1999 та проект нового договору №671 від 20.09.2011 з відповідним розрахунком навантажень по опаленню приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Додаткову угоду №1 про розірвання договору відповідач підписав, а проект договору №671 від 20.09.2011 залишив без укладення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Оскільки господарські зобов'язання за спірним проектом договору №671 від 20.09.2011 закінчуються відповідно до п.10.1 вказаного проекту договору 20.09.2012, а на час набрання законної сили цим судовим рішенням за цією справою договірні відносини вже не будуть існувати, тобто за конкретним договором буде відсутній спір, провадження у справі слід припинити.

Таким чином, провадження у справі слід припинити на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Сплачений позивачем за платіжним дорученням №142 від 16.01.2012 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп. слід повернути позивачу з Державного бюджету України згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір".

Керуючись ст.49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області,

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі за позовом Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинити.

2.Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 00131050 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп., який сплачений за платіжними дорученнями №142 від 16.01.2012, що знаходиться в матеріалах справи №26пд/5014/2954/2012(18пд/5014/223/2012).

Повернення судового збору здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду, та оригіналу платіжного дорученням №142 від 16.01.2012.

Суддя С.С. Єжова