Ухвала суду № 28573633, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. Київ К-31372/10

К-31372/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі Титенко М.П.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010

у справі № 2а-11711/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010, позов задоволено: визнано протиправними дії СДПІ у м. Києві щодо спрямування сум, сплачених платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, №890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 в погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішення від 21.03.2006 №0000052320/1; зобов`язано відповідача врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, № 890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 виключно в погашення поточних податкових зобов`язань банку, як зазначено в графі «призначенні платежу»цих платіжних доручень, та внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача за платежем «податок на прибуток банківських організацій»; скасовані податкові повідомлення - рішення від 07.09.2009 № 0001084320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5168133,11 грн., від 07.09.2009 № 0000994320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2338579,92 грн.

Висновок судів умотивований тим, що відповідач не має права скеровувати суми коштів, які в платіжних дорученнях платником податку визначені як сплата сум поточних податкових зобов`язань, в оплату податкового боргу, який виник у попередніх звітних періодах. Крім того, суми податкових зобов`язань попередніх періодів, на погашення яких скеровувались платежі на оплату поточних податкових зобов`язань, не набули статусу податкового боргу, оскільки податкові повідомлення-рішення, якими вказані суми донараховані, оскаржуються у судовому порядку.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Києві просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм підпункту 5.4.8 пункту 5.4 ст.5, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.08.2009 №358/4320/00032, про порушення норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 25840665,54 грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати та у сумі 4677159,84 грн. із затримкою більше 90 календарних днів граничного строку сплати.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.09.2009: № 0001084320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5168133,11 грн., № 0000994320/0 - у сумі 2 338 579,92 грн.

У судовому процесі встановлено, що за висновками акту перевірки від 16.12.2005 № 721/23-2/00032129 та адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2006 № 0000052320/1 про донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 11 070 378,98 грн. (у т.ч. 3934439,04 грн. -основний платіж, 7135939,94 грн. -штрафні (фінансові) санкції), які за висновком відповідача є податковим боргом, а при оплаті позивачем самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань за 1 півріччя, 3 квартали 2007 року, 2007 рік, за 1 півріччя, 3 квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік податковий орган в обліку сплачених сум податкових зобов'язань спрямовував суми поточних платежів на погашення вказаного податкового боргу, який виник раніше податкового періоду, за який здійснювалась оплата.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у судовому порядку та постановою Господарського суду м. Києва від 31.10.2007р. у справі №11/281-А позов ВАТ «Ощадбанк»задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішенням від 21.03.2006 № 0000052320/1, вказана постанова не набрала законної сили.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 ст.5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що податкове зобов`язанням, визначене податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2006 № 0000052320/1, не набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним, визнали неправомірним застосування до позивача штрафів за прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за вищенаведені податкові періоди, які, як встановлено у судовому процесі, сплачені в строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій у цій частині.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, так само як і суд першої інстанції, не застосував пункт 1 частини 1 ст. 157 КАС України, згідно з яким суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та не закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій СДПІ у м. Києві щодо спрямування сум, сплачених платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, №890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 в погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішення від 21.03.2006 №0000052320/1; зобов`язання врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, № 890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 виключно в погашення поточних податкових зобов`язань банку, як зазначено в графі «призначенні платежу»цих платіжних доручень та внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача за платежем «податок на прибуток банківських організацій», оскільки вказані вимоги не мають наслідком захист порушеного права позивача. Правильним способом захисту порушеного права позивача є скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату поточних податкових зобов`язань, оскільки саме з прийняттям податкового повідомлення-рішення для платника податків настають юридичні наслідки, а дії податкового органу, які позивач просив зобов`язати вчинити, є наслідком виконання судового рішення про таке скасування.

Відповідно до частини 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Підсумовуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позову про визнання протиправними дій СДПІ у м. Києві щодо спрямування сум, сплачених платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, №890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 в погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішення від 21.03.2006 №0000052320/1; зобов`язання врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, № 890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 виключно в погашення поточних податкових зобов`язань банку, як зазначено в графі «призначенні платежу»цих платіжних доручень та внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача за платежем «податок на прибуток банківських організацій»із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 07.09.2009 № 0001084320/0 № 0000994320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 338 579,92 грн. -залишенню без змін з наведених в цій ухвалі підстав.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо спрямування сум, сплачених платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, №890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 в погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішення від 21.03.2006 №0000052320/1; зобов`язання врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями № КР00465804 від 13.05.2008, № КР00465807 від 14.08.2008, № КР00465810 від 13.11.2008, № КР00465812 від 24.12.2008, № КР00465901 від 27.01.2009, № 890 від 30.03.2009, № 899 від 31.03.2009, № 1044 від 31.03.2009 виключно в погашення поточних податкових зобов`язань банку, як зазначено в графі «призначенні платежу»цих платіжних доручень та внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача за платежем «податок на прибуток банківських організацій» та закрити провадження у справі в цій частині позову

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак