Ухвала суду № 28573455, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року м. Київ К-21085/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010

у справі № 2а-12805/09/0570

за позовом Відкрите акціонерне товариство «Електропобутприлад»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Електропобудприлад»(далі по тексту -позивач, ВАТ «Електропобутприлад») звернулося до суду з позовною заявою до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі по тексту -відповідач, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000122344/0 від 20.07.2009.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010, позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх правомірність.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Жовтневою МДПІ м. Маріуполя в період з 17.06.2009 по 01.07.2009 проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Електропобутприлад»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 315854,00 грн. за листопад 2008 року, 255565,00 грн. за грудень 2008 року, 76539,00 грн. за квітень 2009 року шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008 по 31.12.2008, з 01.03.2009 по 30.04.2009, за наслідками якої складено акт перевірки від 08.07.2009 №1618/23-4/14312447.

20.07.2009 заступником начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122344/0, яким на підставі акту перевірки від 08.07.2009 за виявлені порушення ВАТ «Електропобутприлад»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 219084,00 грн. у тому числі за період листопад 2008 року у розмірі 61301,00 грн., грудень 2008 року у розмірі 89985,00 грн., квітень 2009 року у розмірі 67798,00 грн.

Предметом спірного повідомлення-рішення є сума у розмірі 219084,00 грн. на яку зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР).

Іншою підставою для зменшення бюджетного відшкодування є порушення змісту податкових накладних, в яких у порушення пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР та п.12 Порядку заповнення податкової накладної №165, відсутні обов'язкові дані про кількість (об'єм) поставки та ціну одиниці продукції без врахування ПДВ, а тому позивачем безпідставно завищено податковий кредит на суму 20764,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Таврія-Січ»у додатку №1 до відповідних податкових накладних за №61/1 від 06.08.2008 та №81 від 17.10.2008, зазначило кількість та ціну поставки, а тому висновок судів щодо дотримання позивачем вимог п. 15 Наказу ДПА України №165 від 30.05.1997 «Порядок заповнення податкової накладної»є правильним, отже, включення позивачем до податкового кредиту суму у розмірі 20764,00 грн. є правомірним.

Крім того, відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону №168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до пп. 1.20.5 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон №334/94-ВР) у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають держрегулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість»та митного законодавства, встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то вона вважається звичайною ціною і згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР враховується для визначення податкового кредиту, а документом підтверджуючим право на отримання податкового кредиту є вантажно-митна декларація.

Враховуючи, що сплачений при імпорті товарів податок на додану вартість в бюджет Держави, відображений у вантажній митній декларації, фактично сплачений та включений в податковий кредит, колегія суддів погоджується з висновком судів, що податковим органом безпідставно зменшено податковий кредит у розмірі 129432,00 грн.

Колегія суддів також погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що підставою коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у листопаді 2008, березні 2009 за отримані передоплати по експортним операціям, які фактично не передбачали операцію по відвантаженню товару, або іншого способу отримання товару - є уточнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, які були помилково застосовані до цих операцій за ставкою 20%, в той час, коли згідно законодавства повинна бути застосована ставка нуль відсотків, тому неправомірно зроблено перерахунок податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 67725,00 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров