Ухвала суду № 28572935, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.

справа № 2а-0470/9322/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод»до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

В липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод»звернулось до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому, просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000062344 від 18.07.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмолено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Павлоградський нафтопереробний завод”зареєстроване виконкомом Павлоградської міської ради народних депутатів та перебуває на обліку в Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції, є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що з 22.06.2011 року по 29.06.2011 року. відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період роботи за травень 2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 390/23/3-32702436 від 30.06.2011 р.

Перевіркою було встановлено порушення положень підпункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України –заниження заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 р. на суму ПДВ 493282,00 грн. та порушення п. 198.3 ст. 198 із врахуванням п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України –завищення залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду у сумі 208605,00 грн., сформованого за придбаними товарами/послугами, та неоплаченого протягом терміну позовної давності.

18 липня 2011 року відповідачем було ухвалено податкове повідомлення-рішення №0000062344, яким було встановлено завищення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 1235103,00 грн. та застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю “Павлоградський нафтопереробний завод” штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності з підпунктом «а»пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

З огляду на викладене позивач мав право на включення до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суми 493282 грн., проте не зробив цього протягом 1095 днів. Сума залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, виникла у березні 2006 р.

За правилами статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що суму податку на додану вартість за отримані товари/послуги у розмірі 208605 грн. позивачем до державного бюджету сплачено не було, тому й права на податковий кредит та бюджетне відшкодування він не має. Доказів на підтвердження сплати вказаної суми до бюджету позивачем до суду не надано.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а стосуються обставин, які встановлено перевіркою та яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

За огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року –залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук