Рішення № 2856361, 18.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.08 Справа№ 2/90

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Дембіцького М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства “Рідна Марка”, м. Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 1004 грн. 08 коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Рідна Марка”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 1004 грн. 08 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.10.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 06.11.2008р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 20.11.2008р., 04.12.2008р., 18.12.2008р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 1004 грн. 08 коп.

Представнику роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право заявляти відводи.

Відповідач в судове засідання 06.11.2008р., 20.11.2008р., 04.12.2008р. та 18.12.2008р. явку представника не забезпечив, надіслав письмове клопотання (б/н від від 08.12.2008р.), в якому підтвердив факт наявності перед позивачем заборгованості, яка виникла у зв'язку з важким фінансовим становищем. Відповідач вимог ухвали суду від 20.10.2008р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

1 вересня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №3328 поставки товару.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до даного договору, або накладних, які після підписання сторонами є невід'ємними частинами даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар, що підтверджується накладними №ЛВ-0036841 від 15.11.2007р., №ЛВ-0037953 від 24.11.2007р., №ЛВ-0037965 від 24.11.2007р. та №ЛВ-0037968 від 24.11.2007р.

Абзацом 3 розділу 3 договору №3328 поставки товару від 01.09.2007р. передбачено, що оплата кожної товарної партії здійснюється покупцем (відповідачем) протягом 14 календарних днів з моменту здійснення поставки товару покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, письмового клопотання відповідача, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на час розгляду справи в суді основний борг відповідача перед позивачем становить 1004 грн. 08 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1004 грн. 08 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства “Рідна Марка”, м. Київ, вулиця Електриків, 29А (ідентифікаційний код 32378225) 1004 грн. 08 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.