"29" грудня 2008 р.
Справа № 9/64-2А.
За позовом Підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
До
Ківерцівської
міжрайонної державної податкової
інспекції, м. Ківерці
Та
Головного управління
Державного казначейства України у Ківерцівському районі, заміненого на
відповідача Головне управління Державного казначейства у Волинській
області, м. Луцьк
про визнання нечинним податкового
повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування
Головуюча
суддя Соломка Л.І. При
секретарі Кідиба Т.О.
Представники:
Від
позивача: ОСОБА_1. -
підприємець,
Від
відповідача: Ківерцівської МДПІ: Гордійчук
О.К. - гол. держ. под. інспектор з юрид. роботи, довіреність №126 від
25.12.2008 р., Ковальчук Н.А. - ст. держ. под. інспектор відділу оподаткування
фізичних осіб, довіреність №141 від 25.12.2008 р.
Від
відповідача: ГУ ДКУ у Волинській області: Гережун Н.Д. - гол. спеціаліст юрид. відділу,
довіреність №141 від 25.12.2008 р.
В
судовому засіданні взяв участь:
прокурор відділу представництва облпрокуратури Манзій П.П.
Права та
обов'язки представникам сторін та
прокурору роз'яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.
Відводу
складу суду не заявлено.
Відповідно до ст.126 КАС України
представникам сторін та прокурору повідомлено про здійснення повного
фіксування судового процесу технічними засобами, а саме:
програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” за ініціативою суду.
У судовому засіданні 25.12.2008 р.
оголошувалась перерва до 29.12.2008 р. для подачі сторонами додаткових доказів по
справі.
На підставі частини 3 статті 160
Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.12.2008
р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суть
спору: Позивач -суб'єкт
підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. звернувся до господарського суду з
адміністративним позовом та з врахуванням уточнення позовних вимог від
04.12.2008 р. просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення
Ківерцівської МДПІ від 03.10.2008 р. №0023531701/0, згідно якого позивачу
зменшено суму бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість за липень 2008 р. у сумі 19 110 грн.
Також позивач просить стягнути з Головного управління Державного казначейства
України в Ківерцівському районі бюджетне відшкодування коштів в сумі 19 110
грн. за липень 2008 р. методом перерахування коштів з рахунку Головного
управління Державного казначейства України в Ківерцівському районі на
розрахунковий рахунок підприємця.
Свої позовні вимоги позивач
обґрунтовує тим, що відповідно до підп. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про
податок на додану вартість”він набув право на бюджетне відшкодування за липень
2008 р. 12.08.2008 р. ним подана податкова декларація з ПДВ за липень 2008
р. разом з розрахунком сум бюджетного відшкодування та заявою про повернення задекларованої суми бюджетного відшкодування
у сумі 30 366 грн. на розрахунковий рахунок підприємця.
Податковий орган протягом строків визначених підп. 7.7.5 п.7.5
ст.7 Закону позапланову виїзну перевірку
платника не провів, висновку щодо суми бюджетного відшкодування органу
державного казначейства не подав.
Ківецівською МДПІ здійснена невиїзна
(камеральна) перевірка платника, за результатами якої податковим органом виявлено завищення суми
бюджетного відшкодування ПДВ за липень
2008 р. у сумі 19 110 грн., хоча сума підтверджена податковими накладними та
ВМД у податковій декларації з ПДВ за липень 2008 р. становить 30 366 грн. Дана
сума завищення 19 110 грн. зменшена
податковим органом згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке на думку позивача прийняте з
порушенням законодавства та підлягає скасуванню з таких підстав:
- позивачем у липні 2008 р. проводилось
розмитнення одного напівпричепа, по ВМД від 25.07.2008 р., де сума ПДВ
визначена 12 526,90 грн., а податковим органом знята сума 19 110 грн. з невідомих підстав;
- як зазначено в акті перевірки,
ввезені напівпричепи зареєстровані в
Луцькому МРЕВ ДАІ на фізичну особу -ОСОБА_1., а не на суб'єкта підприємницької
діяльності, на думку податкового органу можливе включення сум до податкового
кредиту з ПДВ по транспортних засобах, зареєстрованих виключно на суб'єкта
господарювання за умови використання їх в оподатковуваних операціях. При цьому
Ківерцівська МДПІ посилається на лист ДПА України, від 10.09.2007 р., який не є
нормативно-правовим документом;
- відповідно до п.6 Правил державної
реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих
на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів,
напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 07.09.1998 р. №1388 (далі -Правила) транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.
Відповідно до норм Цивільного та
Господарського кодексів України СПД -ФО має право використовувати своє майно у підприємницькій діяльності, крім випадків
встановлених законом. Заборони на використання майна приватної особи ОСОБА_1.
чинним законодавством не встановлено.
Позивач вважає, що під час перевірки
ним було надано всі підтверджуючі документи по включенню до сум податкового
кредиту, тому у відповідача не було правових підстав для не підтвердження сум
ПДВ, сплаченого митниці.
Відповідач: Ківерцівська МДПІ у відзиву від 20.12.2008 р. та у судовому
засіданні проти позову заперечує, посилаючись, що за результатами
невиїзної документальної (камеральної) перевірки СПД ОСОБА_1. було встановлено
порушення підп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану
вартість» в частині завищення суми
бюджетного відшкодування ПДВ на 19 110
грн. в декларації з ПДВ за липень 2008 р. З врахуванням вимог підп. 7.7.1 п.7.1
ст.7 Закону ПДВ в сумі 12 526,90 грн. віднесений до податкового кредиту за
липень 2008 р. (сума, сплачена при імпортуванні напівпричепа у липні 2008 р.)
не підлягав бюджетному відшкодуванню у липні 2008 р. Залишок відґємного
значення попереднього податкового
періоду ( в декларації за червень 2008
р.) в графі 24 декларації з ПДВ за липень 2008 р. складав 30 366 грн. До суми,
на яку зменшено бюджетне відшкодування (19 110 грн.) включена сума ПДВ,
сплачена на митниці при імпортуванні
напівпричепів у червні 2008 р.
Також відповідач у відзиву
посилається на те, що загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ
визначено підп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану
вартість».
Згідно з підп. 7.4.5 п.7.4 ст.7
Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв”язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 п.7 .2 ст.7 Закону).
Відповідно до ст.325 ЦК України суб”єктом права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Цивільний кодекс не встановлює такого суб'єкта права приватної власності, як фізична особа-підприємець.
Водночас, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.19098 року №1388 “Про затвердження “Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, а автобусів, а
також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” зазначає, що реєстрація транспортних засобів за фізичними особами- підприємцями чинним
законодавством не передбачена.
Таким чином, відповідач вважає, що до податкового кредиту з податку на додану вартість можливе включення сум ПДВ по транспортних засобах, зареєстрованих лише на суб”єкта господарювання ( а не на приватну особу) за умови використання їх в
оподатковуваних операціях.
Відповідач -Головне управління
Держказначейства у Волинській області подав пояснення від 26.11.2008 р. та доповнення до пояснень
від 29.12.2008 р., де зазначено, що УДК у Ківерцівському районі, яке
вказано відповідачем у позовній заяві,
не має статусу юридичної особи, а є структурним підрозділом ГУ ДКУ у Волинській
області, якому юридичною особою не надано право бути позивачем чи відповідачем
у судах, тому відповідачем по даній справі є Головне управління Державного казначейства
у Волинській області.
По суті заявлених вимог ГУ ДКУ у Волинській
області зазначило, що відшкодування ПДВ з бюджету органами Держказначейства проводиться за
висновками податкових органів. Станом на
26.11.2008 р. та на дату розгляду справи висновку про відшкодування ПДВ СПД ОСОБА_1. Ківерцівською МДПІ не надано,
тому відсутні правові підстави для такого відшкодування в даний час.
Відповідно до ст.ст. 50,52 КАС
України за згодою позивача суд допустив заміну відповідача - УДК у
Ківерцівському районі на Головне
управління Державного казначейства України у Волинській області.
Прокуратура Волинської області згідно листа №05-247 від 11.11.2008 року повідомила про вступ у справу прокурора на стороні відповідачів на підставі ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ч.2 ст.60
КАС України.
У судовому засіданні присутній
прокурор проти позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити.
Із пояснень представників сторін,
матеріалів справи, господарський суд
в с т а н о в и в:
Ківерцівською МДПІ проведено
документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ СПД
ОСОБА_1 , поданої за липень 2008 р., зареєстрованої в податковому органі
12.08.2008 р. за вх. №14468. За результатами перевірки складено акт від 11.09.2008 р., камеральною
перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту зайво включено ПДВ в
сумі 19 110 грн., сплачений митним органам при імпорті напівпричепів.
В акті перевірки зазначено:
підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону
України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР
«Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), які не призначаються для їх використання в
господарській діяльності такого платника, то така сума податку, сплаченого у
звґязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до податкового
кредиту.
Згідно підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв”язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 п.7 .2 ст.7 Закону).
Таким чином, до складу податкового
кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість
по транспортних засобах, зареєстрованих лише на суб'єкта господарювання, а не на приватну особу за умови
використання їх в оподаткованих операціях. Даний висновок підтверджується і листом Державної податкової
адміністрації України від 10.09.2007 р. №17899/7/16-1517-05.
Згідно висновку перевірки на
підставі підп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»
та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами»зменшується сума, що підлягала
бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 19 110 грн. (а.с.6).
03.10.2008 р. Ківерцівською МДПІ сформовано та направлено платнику податкове
повідомлення-рішення №0023531701/0, згідно якого на підставі акту перевірки
№8/1701/2733417556 від 10.08.2008 р. встановлено порушення підп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про
податок на додану вартість» та
ОСОБА_1. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19 110 грн.
В ході судового розгляду
Ківерцівською МДПІ до матеріалів справи
долучена довідка про результати
документальної неївизної (камеральної)
перевірки достовірності заявленої суми
бюджетного відшкодування ПДВ від 11.09.2008 р. №8/17-2585407710 за липень 2008
р., згідно висновку підтверджено, що бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 30 366
грн., задекларовано платником у податковій декларації з ПДВ за липень 2008 р.
не відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки. Сума
бюджетного відшкодування підтверджена камеральною перевіркою, що підлягає відшкодуванню становить 11 256 грн. Акт перевірки від 11.09.2008 р.
та довідка від 11.09.2008 р. підписана старшим державним податковим інспектором
Ківерцівської МДПІ Н.А. Ковальчук.
Аналізуючи матеріали справи,
оцінивши наявні у справі докази кожен окремо, а також достатність і
взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись Конституцією та законами
України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до
задоволення.
При цьому суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 67 Конституції
України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Згідно загальних положень Закону
України «Про податок на додану вартість» цей Закон визначає платників податку на додану вартість,
об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених
від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних
операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення
податку до бюджету.
Статтею 7 даного Закону визначено
порядок обчислення і сплати податку, підпунктом 7.4 ст.7 Закону встановлено, що податковий кредит звітного
періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів
(послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі
товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на
такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)
платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81
цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів
(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в
оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом,
спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних
матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні
капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого
використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних
операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підп.7.4.5 п.7.4 ст.7
Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого
(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами
згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки
платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо
включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у
вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму
податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Наказом ДПА України від 18.08.2005
р. №350 затверджено Методичні
рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби
України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування
бюджетного відшкодування податку на додану вартість для застосування органами державної податкової служби при здійсненні контролю за
правомірністю заявленого до відшкодування
з бюджету податку на додану вартість.
Відповідно до розділу 3 Методичних
рекомендацій підрозділи, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість (далі - підрозділи
адміністрування ПДВ), протягом 30 днів, наступних за днем надходження
податкової декларації до податкового органу, проводять документальну невиїзну
перевірку.
З метою проведення такої перевірки
доцільно отримати від платника ПДВ завірені копії первинних документів, що
підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та
копії реєстрів, отриманих і виданих податкових накладних, форми та порядок
ведення яких встановлено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165 "Про
затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку
продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" (у редакції наказу
ДПА України від 30.06.2005 р. N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 18.07.2005 р. за N 769/11049), за попередній податковий період, в якому
фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), та податковий
період, в якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ.
Результати документальної невиїзної
перевірки оформлюють в порядку, встановленому наказом ДПА України від 30.05.97
р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її
заповнення і подання" (у редакції наказу від 15.06.2005 р. N 213, який
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за N 702/10982).
Між тим, як вбачається з матеріалів
справи, акт перевірки від 11.09.2008 р., яким встановлено зайве включення сум
до податкового кредиту з ПДВ в сумі 19 110 грн. та зменшена сума, що
підлягала бюджетному відшкодуванню на 19
110 грн. таким вимогам не відповідає. В акті відсутні посилання на первинні
документи, що підтверджують факт оплати платником податку товарів (
послуг) основним постачальникам,
посилання на дані реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за
попередній податковий період, в якому фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг) та податковий
період, в якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ. В акті зазначено порушення
платником підп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану
вартість», а у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2008 р.,
яке прийняте на підставі акту перевірки №8/1701/НОМЕР_2 від 10.08.2008 р.,
зазначено порушення платником підпункту 7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону.
Ківерцівською МДПІ не подано жодних пояснень щодо існування акту перевірки від
10.08.2008 р., а зі змісту податкового повідомлення-рішення від 03.10.2008 р. вбачається, що перевірка
стосувалася податкової декларації з
ПДВ за звітний період 7 місяців 2008 р., № реєстрації у податковому органі
14468, дата реєстрації 12.08.2008 р., тобто за липень 2008 р., перевірка даної
декларації проведена згідно акту перевірки від 11.09.2008 р., в якому не
зазначено порушень підп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону. Тому посилання Ківерцівської
МДПІ на зазначене порушення є безпідставним.
Згідно з підп. 7.2.7 п.7.2 ст.7
Закону про ПДВ у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту,
вважається вантажна митна декларація оформлена відповідно до
вимог законодавства, яка підтверджує сплату.
Слід зазначити, що платником податку
підтверджено первинними документами (ВМД) придбання транспортних засобів
(напівпричепів), зокрема у червні-липні 2008 р., що свідчить про правомірність
включення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого митним органам при імпорті
напівпричепів, які зареєстровані на фізичну особу -громадянина ОСОБА_1.
Водночас, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку , встановленому ст. 50 ЦК України.
Відповідно до ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожна особа має право вільно розпоряджатись своїм майном , а тому відповідно, при здійсненні підприємницької діяльності фізична особа- підприємець ОСОБА_1. використовує належне йому на праві
приватної власності майно- вантажний автомобіль та напівпричіп, що відповідає вимогам ч.1 ст.52 ЦК України та ч.2
ст.128 Господарського кодексу України.
Чинне законодавство не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької
діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна. Так, ч.1 ст.52 ЦК України та ч.2 ст.128 ГК України прямо встановлюють правило про те, що громадянин- підприємець відповідає за
зобов'язаннями, пов”язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.
Зважаючи на наявність повної відповідальності за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, громадянин- підприємець провадить підприємницьку діяльність без формування статутного, резервного та інших фондів.
Посилання Ківерцівської МДПІ на постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 про затвердження “Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” у відповідності до яких ( п.6 Правил) встановлено, що транспортні засоби реєструються лише за юридичними та фізичними особами, а відтак реєстрація транспортних засобів за фізичними особами- підприємцями чинним законодавством не передбачена, що не дає
права на включення сум податку на додану вартість по транспортних засобах до податкового кредиту, не
заслуговує на увагу суду.
Водночас, податковим органом при цьому не було враховано Лист Міністерства юстиції України від 04.08.08р. №7885-0-33-08 “Щодо реєстрації транспортних засобів за фізичними особами- підприємцями” ( направленого листом від 13.08.08р. №16437/7/17-0717 для врахування в практичній роботі органам Державної податкової служби) у відповідності до якого Міністерством юстиції України розглянувши лист Державної податкової адміністрації України від 11.07.08р. №7960/5/17-0316 щодо надання роз'яснення стосовно реєстрації транспортних засобів за фізичними особами- підприємцями зазначено:”… що реєстрація транспортних засобів має здійснюватись за фізичною особою, а не за фізичною особою- підприємцем, оскільки реєстрація здійснюється за особами, які є власниками”.
Крім того, податковим органом не було враховано лист- роз'яснення Державної податкової адміністрації України від 03.10.2008 року №9544/6/16-1516-26( за підписом заступника Голови ДПА України С.В. Чекашкіна на запит Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та Державної податкової адміністрації у м.
Києві) щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість фізичними особами- суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
Як роз'яснено ДПА України особливих умов для формування податкового
кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб суб'єкта господарювання, зареєстрованих податком на додану вартість, Законом не передбачено. При цьому, визначальним фактом для формування податкового кредиту фізичними особами- суб'єктами
господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів, як і для платників податку на додану вартість- юридичних осіб, подальше використання таких товарів(основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи- платника податку.
В зв'язку з цим, посилання Ківерцівської МДПІ на лист Державної податкової адміністрації України від 10.09.2007 року за №17899/7/16-1517-05 є
неаргументованим.
Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість,
затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 ( з врахуванням змін і доповнень, внесених наказом ДПА України від 15.06.2005 року №213), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.
Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним податкового та бухгалтерського обліку платника ( пункт 3.4 Порядку), оскільки , як
зазначено пунктом 2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 р. №996-Х1Y “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, податкова , статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином , до податкового кредиту фізичних осіб- суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих( сплачених)
у зв'язку з придбанням транспортних засобів за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та відображення їх у
бухгалтерському ( податковому ) обліку.
Позивачем додано до матеріалів справи докази про використання напівпричепа у господарській діяльності, а саме: копія технічного паспорту на транспортний засіб, копії CMR на підтвердження використання транспортного засобу у міжнародних перевезеннях,
ліцензію Мінтрансу України на надання послуг по перевезенню пасажирів та
вантажів.
Аналізуючи вищевикладене, слід констатувати про помилковість висновку Ківецівської МДПІ , що підприємець ОСОБА_1. в порушення пунктів 7.4.1, 7.4.4.,7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість в декларації на додану
вартість за липень 2008 року завищив податковий кредит на суму 19 110 грн.
Крім того, пунктом 7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України ( бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.
Згідно з пп.. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового
періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми,
розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті
(перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного
податкового періоду.
При від'ємному значенні суми,
розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у
зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні
податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до
закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту
наступного податкового періоду.
Згідно з підп. 7.7.2 п.7.7. ст.7 (в
редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у
наступних податкових періодах сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього
пункту має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає
частина такого від'ємного значення, яка
дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів
(послуг);
б) залишок від'ємного значення після
бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного
податкового періоду.
Платник податку набуває право на
бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, коли за
підсумками наступного звітного періоду від'ємне значення ПДВ залишається. Однак відшкодуванню підлягає
лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично
сплаченій отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
З податкової декларації за червень 2008
р. вбачається, що відґємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання
та сумою податкового кредиту поточного
звітного періоду (рядок 21) становить 30 366 грн., яка включається до складу податкового кредиту наступного
звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) значення цього рядка переноситься
до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду - 30 366 грн. В
податковій декларації по ПДВ за липень 2008 р. у рядку 23.1 (значення рядка
22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду) зазначено 30 366
грн., у рядку 25 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) становить 30 366 грн. на рахунок платника в
банку (рядок 21.1). Таким чином, сума бюджетного відшкодування у розмірі 30 366
грн. заявлена підприємцем за липень 2008 р. підтверджена ВМД, оплатою у
попередньому періоді митним органам, а висновки акту перевірки Ківерцівської
МДПІ є безпідставними.
Відповідно до підп. 7.7.4 п.7.7
ст.7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняття
рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми такої повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про
її прийняття для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
У разі проведення перевірки, як це визначено п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ -
податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідно податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Між тим, Ківерцівською МДПІ безпідставно
зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок підприємця
ОСОБА_1. в банку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов
висновку про задоволення позову.
Позивачем при подачі позову сплачено
судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп. згідно платіжного доручення №313 від
17.10.2008 р. та 303 грн. 66 коп. згідно платіжного доручення №299 від
08.10.2008 р., тобто з немайнової та майнової вимоги. Між тим, згідно п.3 ч.3 Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору щодо
майнових вимог про стягнення грошових
коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1 700 грн. Судовий збір з майнової
вимоги 19 110 грн. становить 191,10
грн., тому зайво сплачена сума судового збору 112,50 грн. підлягає до
повернення за заявою підприємця від 17.10.2008 р. на його рахунок в банку.
Згідно ч.1 ст.94 Кодексу
адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не
є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально
підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі зазначеного,
керуючись Конституцією України , Законом України «Про податок на додану
вартість», ст.ст.50,52,69,71,79,86,94,158-160 КАС України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. Замінити відповідача Головне управління Держказначейства
України у Ківерцівському районі на належного відповідача -Головне управління
Держказначейства України у Волинській області.
2. Позов задоволити.
3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 03.10.2008 р.
№0023531701/0 на суму 19 110 грн.
4. Стягнути з Головного управління Держказначейства України у
Волинській області ( р/р 31115030700128 Держбюджет Ківерцівського району
-14010200, МФО 803014 ГУ ДКУ у Волинській області, код №21740362) 19 110
грн. бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 р. на розрахунковий рахунок підприємця ОСОБА_1.
у КБ «Західінкомбанк»р/р НОМЕР_1, МФО 303484, код НОМЕР_2.
5. Стягнути з Державного
бюджету України (держбюджет м. Луцька, код 21741605 УДК у Волинській області,
м. Луцьк, код банку №000803014, р/р №31113095700002) судовий збір в розмірі 194,50
грн. на користь підприємця ОСОБА_1 . (АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_1 у КБ
«Західінкомбанк», МФО 303484, код НОМЕР_2 ).
6. Зайво сплачений
судовий збір в розмірі 112,50 грн. згідно платіжного доручення №299 від
08.10.2008 р. повернути позивачу згідно з заявою від 17.10.2008 р.
Заява про апеляційне оскарження
постанови може бути подана до
адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції
протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову може бути
подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без
попереднього подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання
заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.І. Соломка
Дата підписання повного
тексту постанови - 09.01.2009 р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 2856314 ?
Документ № 2856314 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 2856314 ?
Дата ухвалення - 29.12.2008
Яка форма судочинства по судовому документу № 2856314 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 2856314 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 2856314, Господарський суд Волинської області
Судове рішення № 2856314, Господарський суд Волинської області було прийнято 29.12.2008.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Судове рішення № 2856314 відноситься до справи № 9/64-2а
Це рішення відноситься до справи № 9/64-2а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
