Ухвала суду № 28562974, 17.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7158/09/5/0170

17.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 22.03.12 року по справі № 2а-7158/09/5/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години 2в, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98303)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2012 року у справі № 2а-7158/09/5/0170 адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000561502/3 від 09.07.2008 року в частині застосування до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»130965,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі»судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,20 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 17.09.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 15.05.1992 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 641891 від 15.05.1992 року (а.с.50).

Позивачем в порядку податкової звітності до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість:

№ 15617 від 19.05.2005 року за квітень 2005 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 85596,00 грн. (а.с.6-9);

№ 18146 від 17.06.2005 року за травень 2005 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 97519,00 грн. (а.с.10-13);

№ 23532 від 19.07.2005 року за червень 2005 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 94735,00 грн. (а.с.14-17).

Крім того, 12.10.2005 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок за червень 2005 року (а.с.18-20), в якому визначено суму самостійно виявленої помилки в розмірі 229966,00 грн., у тому числі: збільшення суми від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, на 94735,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, на 135231,00 грн.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим 03.03.2008 року проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»(ЄДРПОУ 19195199).

За результатами проведеної перевірки складено акт № 311/15-2/19195199 від 03.03.2008 року (а.с.28-30), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Отже, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2005 року в сумі 85596,00 грн., за травень 2005 року в сумі 97519,00 грн. та за червень 2005 року в сумі 94735,00 грн., а саме:

- в сумі 10203,14 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 10.10.2007 року. Затримка в сплаті складає 743 дні;

- в сумі 1761,76 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 24.10.2007 року. Затримка в сплаті складає 757 днів;

- в сумі 1761,60 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 25.10.2007 року. Затримка в сплаті складає 758 днів;

- в сумі 17724,04 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 07.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 771 день;

- в сумі 1772,56 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 07.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 771 день;

- в сумі 1770,88 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 08.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 772 дні;

- в сумі 1770,72 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 09.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 773 дні;

- в сумі 1770,58 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 20.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 784 дні;

- в сумі 1770,42 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 21.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 785 днів;

- в сумі 1770,26 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 22.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 786 днів;

- в сумі 1770,10 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 27.11.2007 року. Затримка в сплаті складає 791 день;

- в сумі 38206,18 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 13.12.2007 року. Затримка в сплаті складає 807 днів;

- в сумі 3543,80 грн. за квітень 2005 року по терміну сплати 30.05.2005 року, фактично сплачено 13.12.2007 року. Затримка в сплаті складає 807 днів;

- в сумі 6083,24 грн. за травень 2005 року по терміну сплати 30.06.2005 року, фактично сплачено 13.12.2007 року. Затримка в сплаті складає 807 днів;

- в сумі 44190,50 грн. за травень 2005 року по терміну сплати 30.06.2005 року, фактично сплачено 28.12.2007 року. Затримка в сплаті складає 822 дні;

- в сумі 44280,80 грн. за травень 2005 року по терміну сплати 30.06.2005 року, фактично сплачено 29.01.2008 року. Затримка в сплаті складає 854 дні;

- в сумі 2964,48 грн. за травень 2005 року по терміну сплати 30.06.2005 року, фактично сплачено 30.01.2008 року. Затримка в сплаті складає 855 днів;

- в сумі 16470,72 грн. за червень 2005 року по терміну сплати 01.08.2005 року, фактично сплачено 30.01.2008 року. Затримка в сплаті складає 855 днів;

- в сумі 22188,76 грн. за червень 2005 року по терміну сплати 01.08.2005 року, фактично сплачено 31.01.2008 року. Затримка в сплаті складає 856 днів;

- в сумі 56075,54 грн. за червень 2005 року по терміну сплати 01.08.2005 року, фактично сплачено 07.02.2008 року. Затримка в сплаті складає 863 дні.

На підставі даних акту перевірки відповідачем зроблено розрахунок штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого зобовязання, що становить 138925,04 грн. Вказаний розрахунок є додатком до акту № 311/15-2/19195199 від 03.03.2008 року (а.с.28).

За наслідками виявлених в ході перевірки порушень, з урахуванням розрахунку штрафних санкцій, відповідачем 17.03.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561502/0 про застосування до позивача 138925,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.182).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим.

За результатами розгляду первинної скарги позивача Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим 15.04.2008 року прийнято рішення № 5154/10/25-0 (а.с.32-36), яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000561502/0 від 17.03.2008 року без змін.

Аналогічні рішення прийняті Державною податковою адміністрацією в АР Крим (а.с.37-40) та Державною податковою адміністрацією України (а.с.41-43) за наслідками розгляду повторних скарг позивача на податкове повідомлення-рішення № 0000561502/0 від 17.03.2008 року.

З урахуванням рішення Державної податкової адміністрації України на повторну скаргу позивача, відповідачем 09.07.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561502/3 про застосування до позивача 138925,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.183).

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000561502/3 від 09.07.2008 року в судовому порядку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону № 168 платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за квітень 2005 року в сумі 85596,00 грн., за травень 2005 року в сумі 97519,00 грн. та за червень 2005 року в сумі 94735,00 грн. були зменшені податковим органом на підставі низки платіжних доручень, а також актів про направлення готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків, у тому числі:

- за квітень 2005 року: на підставі платіжних доручень № 905 від 10.10.2007 року, № 1006 від 07.11.2007 року, № 1161 від 13.12.2007 року, а також актів № 150 від 23.10.2007 року, № 151 від 24.10.2007 року, № 155 від 07.11.2007 року, № 156 від 08.11.2007 року, № 157 від 09.11.2007 року, № 163 від 20.11.2007 року, №167 від 21.11.2007 року, № 168 від 22.11.2007 року, № 172 від 27.11.2007 року.

- за травень 2005 року: на підставі платіжних доручень № 1161 від 13.12.2007 року, № 1216 від 28.12.2007 року, № 1216 від 28.12.2007 року, № 78 від 29.01.2008 року, № 80 від 30.01.2008 року,

- за червень 2005 року: на підставі платіжних доручень № 80 від 30.01.2008 року, № 82 від 31.01.2008 року та № 111 від 07.02.2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість проведено оплату згідно платіжних доручень:

№ 1161 від 13.12.2007 року на суму 50000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за жовтень 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.21),

№ 1216 від 28.12.2007 року на суму 50000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за листопад 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.21),

№ 905 від 10.10.2007 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за серпень 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.22),

№ 1006 від 07.11.2007 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за вересень 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.23),

№ 82 від 31.01.2008 року на суму 25000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за грудень 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.24),

№ 78 від 29.01.2008 року на суму 50000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за грудень 2007 року»(а.с.24),

№ 111 від 07.02.2008 року на суму 110000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за грудень 2007 року»(а.с.25),

№ 80 від 30.01.2008 року на суму 22000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за грудень 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.25),

№ 1216 від 28.12.2007 року на суму 50000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за листопад 2007 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.02.2007 року»(а.с.26).

На всіх вищезазначених платіжних дорученнях проставлена відмітка філії «Промінвестбанку»в м. Керч (МФО 324548) про проведення операцій за призначенням платежу.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач мав право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період квітень-червень 2005 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт того, що позивачем частково проведено оплату самостійно задекларованого зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2005 року на суму 60000,00 грн.

Оплата проведена позивачем на підставі платіжних доручень:

№ 823 від 19.05.2005 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за квітень 2005 року»(а.с.144),

№ 820 від 26.05.2005 року на суму 35000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за квітень 2005 року»(а.с.144),

№ 823 від 31.05.2005 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «відрахування ПДВ за квітень 2005 року»(а.с.144).

Даний факт також підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 122 від 16.11.2011 року, проведеної за матеріалами справи № 2а-7158/09/5/0170 (а.с.104-111).

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем своєчасно, у визначені законодавством строки, проведено оплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2005 року на суму 60000,00 грн., то відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на дану суму податкового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість за квітень 2005 року, відповідачем були зараховані кошти по актам про направлення готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків на загальну суму 15918,88 грн., а саме:

по акту № 150 від 23.10.2007 року (а.с.82) в сумі 1761,76 грн.,

по акту № 151 від 24.10.2007 року (а.с.84) в сумі 1761,60 грн.,

по акту № 155 від 07.11.2007 року (а.с.86) в сумі 1772,56 грн.,

по акту № 156 від 08.11.2007 року (а.с.88) в сумі 1770,88 грн.,

по акту № 157 від 09.11.2007 року (а.с.90) в сумі 1770,72 грн.,

по акту № 163 від 20.11.2007 року (а.с.92) в сумі 1770,58 грн.,

по акту № 167 від 21.11.2007 року (а.с.94) в сумі 1770,42 грн.,

по акту № 168 від 22.11.2007 року (а.с.96) в сумі 1770,26 грн.,

по акту № 172 від 27.11.2007 року (а.с.98) в сумі 1770,10 грн.

Відповідно до пп. 7.2.1 ст. 7 Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (з урахуванням обмежень, визначених законодавчими актами), тобто в тому числі і готівкові кошти.

Статтею 10 Закону № 2181 було передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Згідно з п.10.7 цієї статті Порядок реалізації цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі»(далі по тексту Порядок № 538).

Згідно з п.9 Порядку № 538 готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків спрямовуються в рахунок погашення його податкового боргу.

У цьому разі посадові особи податкового органу у присутності матеріально відповідальної особи платника податків складають акт спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Копія акта передається платнику податків або уповноваженій ним особі.

Готівка в національній валюті того ж дня (у разі проведення вилучення у вечірній час - не пізніше ніж наступного робочого дня) вноситься податковим органом, що склав акт, на погашення податкового боргу платника податків через підприємство зв'язку або установу банку (п.10 Порядку № 538).

Таким чином, спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків проводиться за ініціативою податкового органу у випадку, якщо інші, передбачені Законом № 2181, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату. Ці дії здійснюються податковою службою замість платника податків. Отже, саме податковому органу, в даному разі, належить право визначати призначення стягнутих готівкових коштів.

При цьому, першочерговою підставою для примусового стягнення коштів з платника податків, є наявний за ним податковий борг за конкретний період та у конкретній сумі, оскільки саме наявність цієї обставини дає право податковому органу вчиняти дії, передбачені ст. 10 Закону № 2181 та Порядком № 538.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, щодо правомірності дій відповідача щодо зарахування коштів по актам № 150 від 23.10.2007 року, № 151 від 24.10.2007 року, № 155 від 07.11.2007 року, № 156 від 08.11.2007 року, № 157 від 09.11.2007 року, № 163 від 20.11.2007 року, №167 від 21.11.2007 року, № 168 від 22.11.2007 року, № 172 від 27.11.2007 року в рахунок погашення податкової заборгованості відповідача з податку на додану вартість по декларації № 15617 від 19.05.2005 року за квітень 2005 року.

Зазначене також свідчить про порушення позивачем строку, передбаченого п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 для самостійної сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що висновки податкового органу, викладені в акті № 311/15-2/19195199 від 03.03.2008 року, в частині несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2005 року в сумі 15918,88 грн. є обґрунтованими.

Отже, правомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 у розмірі 50% несвоєчасно погашеного податкового боргу в сумі 7959,44 грн. (15918,88 грн.х50%).

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень-червень 2005 року в загальній сумі 261931,20 грн. (60000,00 грн. сплачено своєчасно; факт сплати 201931,30 грн., не знайшов свого підтвердження), у зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 130965,60 грн. є протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 22.03.12 року по справі № 2а-7158/09/5/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 22.03.12 року по справі № 2а-7158/09/5/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська