Ухвала суду № 28562725, 02.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11930/09/11/0170

02.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представника позивача - Приватного підприємства "Южтраст" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 13.10.11 року по справі № 2а-11930/09/11/0170

за позовом Приватного підприємства "Южтраст" (Квартал Енергетиків, 11 кв. 4, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

до Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим (вул. Яблунева, 10, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 13.10.2011 року у справі № 2а-11930/09/11/0170 адміністративний позов Приватного підприємства "Южтраст" до Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим №0000652301/0 від 08.04.2009 року, №0000652301/1 від 17.07.2008 року про визначення Приватному підприємству "Южтраст" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 3802,17 грн., в тому числі за основним платежем 2924,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 877,42 грн.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим №0000662301/0 від 08.04.2009 року, №0000662301/1 від 17.07.2008 року про визначення Приватному підприємству "Южтраст" податкового зобов'язання з податку на прибуток на додану вартість у сумі 26010,00 грн., в тому числі за основним платежем 17340,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8670,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Дугаренко О.В., у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Ілюхіну Г.П.

В судове засідання 02.07.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ в м. Судак АР Крим проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Южтраст»за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт №253/23-0/30391548 від 31.03.2009 року(а.с.15-41), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП «Южтраст»:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р., а саме включено до складу валових витрат послуги без надання до перевірки належним чином оформлених первинних документів, які б свідчили про фактичне надання товарів (робіт, послуг) та зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю позивача, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 2924,75грн. (у тому числі за 3 квартал 2008р. у сумі 2924,75грн.);

- п.п.7.4.1, 7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., а саме включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в складі ціни на товари (послуги, роботи), які не відносяться до господарської діяльності позивача, п.п 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення до податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених товарно- транспортними накладними та актами виконаних робіт, в тому числі по періодах у липні 2008р. у сумі 2340грн., у жовтні 2008р. у сумі 10000грн., у грудні 2008р. у сумі 5000грн. Всього на суму 17340грн.

На підставі акту перевірки №253/23-0/30391548 від 31.03.2009 року відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 08.04.2009 року №0000652301/0 про визначення ПП «Южтраст»податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 3802,17грн., в тому числі за основним платежем 2924,75грн. (а.с.42) та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 877,42грн. та 08.04.2009р. №0000662301/0 про визначення ПП «Южтраст»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26010,00грн., в тому числі за основним платежем 17340,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8670,00грн. (а.с.45).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000652301/1 від 17.07.2009р., №0000662301/1 від 17.07.2009р. (а.с.44,45).

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР ґрунтується на тому, що останнім включено до складу валових витрат транспортні послуги отримані від «Сімстройтранс»без надання до перевірки належним чином оформлених первинних документів, які б свідчили про фактичне надання товарів (робіт, послуг) та зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю ПП «Южтраст».

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України №334, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якій однак не встановлено перелік документів, необхідних для включення витрат підприємства до складу валових витрат.

Згідно п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХIV встановлено що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України №996 визначено значення термінів для цілей цього Закону.

Так, відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України №996 первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України №996 встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції:

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9),

первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи (п.1 ст.9).

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2008 року між ПП «Южтраст»(Замовник) та ВАТ «Сімстройтранссервіс»(Перевізник) був укладений договір №3/1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 113).

Згідно п.п 1.1 п.1 Договору №3/1 Замовник зобов'язаний надати для перевезення вантаж, а Перевізник прийняти та перевезти його.

Перевізник виконує для Замовника перевезення вантажів та зв'язані з ним транспортно-експедиційні послуги (п.п 2.4 п.2 Договору №3/1).

Замовник зобов'язаний оплатити транспортні послуги згідно умов Договору (п.п 1.2 п.1 Договору №3/1).

Оплата за перевезення вантажів здійснюється за договірною ціною, яка визначається Додатковою угодою (п.п 3.1 п.З Договору 3/1).

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що до складу валових витрат, витрати на придбання транспортних послуг від «Сімстройтранссервіс»у сумі 11698,62грн. не включались, що також підтверджується висновками судово-бухгалтерської експертизи (а.с. 181), у зв'язку з чим, висновок відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку із включенням ним до складу валових витрат у 3 кварталі 2008р. витрат з придбання транспортних послуг, отриманих від «Сімстройтранссервіс»є необґрунтованим.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається і сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановлене: пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату

товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в

разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання

платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, з вищевказаного вбачається, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

В акті перевірки №253/23-0/30391548 від 31.03.2009 року зазначено, що ПП «Южтраст»необгрунтовано включило до складу податкового кредиту за липень 2008р. ПДВ у сумі 2340,00грн., нарахований (сплачений) у зв'язку із придбанням транспортних послуг з перевезення зерна у ВАТ «Сімстройтранссервіс».

Відповідно до абз.4 п.п 2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 (який діяв на момент проведення перевірки) встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства ДПІ необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначеної норми, відповідач в акті перевірки не зазначив первинний документ податкового обліку (податкову накладну) на підставі якого було встановлено завищення ПП «Южтраст»податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 року на суму 2340,00грн., у зв'язку із придбанням транспортних послуг у ВАТ «Сімстройтранссервіс».

Судом першої інстанції встановлено, що в зазначеному реєстрі взагалі відсутні податкові накладні, отримані від ВАТ «Сімстройтранссервіс».

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у липні 2008р., на 2340,00грн. у зв'язку із включенням до такого податкового кредиту ПДВ, який нарахований у зв'язку із придбанням транспортних послуг з перевезення зерна у ВАТ «Сімстройтранссервіс»є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що ПДВ у сумі 15000,00грн., нарахований (сплачений) у зв'язку з придбанням транспортних послуг з перевезення зерна у БВП «Строитель-Плюс», був включений позивачем на підставі податкових накладних, отриманих від БВП «Строитель-Плюс»№5057/1 від 01.10.2008р. на суму 60000,00грн, у т.ч. ПДВ 10000,00грн. (а.с.95), №665.1 від 10.12.2008р. на суму 10000,00грн., у т.ч. ПДВ 1666,67грн. (а.с.105), №6662 від 11.12.2008р. на суму 10000,00грн., у т.ч. ПДВ 1666,67грн. (а.с.105), №6694 від 16.12.2008р. на суму 10000,00грн., у т.ч. ПДВ 1666,67грн. (а.с.101).

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2008 року між ПП «Южтраст»(Замовник) та БВП «Строитель-Плюс»(Виконавець) укладено Договір №1512 (а.с.107-108).

Згідно п.п 1.1 п.1 Договору №1512 Виконавець зобов'язаний надавати Замовнику комплекс послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезень вантажів, що належать Замовнику.

Оплата за надані транспортні послуги здійснюється на підставі актів виконаних робіт, що надаються Замовнику у кінці звітного місяця, (п.п 2.1 п.2 Договору №1512).

На виконання умов зазначеного Договору БВП «Строитель-Плюс»надало ПП «Южтраст»послуги з перевезення пшениці та ячменю на суму 90000,00грн. (у т.ч. ПДВ 15000,00грн.), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме товарно-транспортними накладними (а.с. 114-156) та актами виконаних робіт (а.с.96,102,104,106).

За датою підписання актів виконаних робіт БВП «Строитель-Плюс»виписано податкові накладні на підставі яких до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень та грудень 2008 року позивачем включено спірні суми ПДВ.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що висновок відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні та грудні 2008р., у зв'язку із включенням позивачем до такого податкового кредиту, сум ПДВ, нарахованих відповідно до податкових накладних, отриманих від БВП «Строитель-Плюс»є необґрунтованим.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з правильними висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові-повідомлення рішення від 08.04.2009р. №0000662301/0 та від 17.07.2008р. №0000662301/1 про визначення ПП «Южтраст»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26010,00грн., в тому числі за основним платежем 17340,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8670,00грн. є неправомірними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 13.10.11 року по справі № 2а-11930/09/11/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 13.10.11 року по справі № 2а-11930/09/11/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська