Ухвала суду № 28562565, 28.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14714/11/0170/5

28.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Дочірнього підприємства "Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" - Летанина Наталія Олександрівна, довіреність № 111 від 16.11.11 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - Бабченко Людмила Павлівна, довіреність № 121/9/10-00 від 05.03.12 року;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.12 року по справі № 2а-14714/11/0170/5

за позовом ДП "Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" (вул. Севастопольське шосе, 9, смт. Гаспра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98668)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.2012 року у справі № 2а-14714/11/0170/5 адміністративний позов ДП "Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства "Будівельний трест № 14" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 04.10.2011 року № 0006641501.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Ілюхіну Г.П., у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Дугаренко О.В.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ в м. Ялта АР Крим (далі-відповідач) 16.09.2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП «Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства «Будівельний трест № 14»(далі-позивач).

За результатами перевірки складено акт № 2660/20672658/15-1 від 16.09.2011 року (а.с.11-13), в якому зафіксовано порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 18887,00 грн.

Згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку вх. №.78139 від 02.08.2011 року підприємством отримані доходи в сумі 720021,00 грн. (рядок 01), витрати в сумі 802141,00 грн. (рядок 04), в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 164561,00 грн. (рядок 06.6), від'ємне значення в сумі 82120,00 грн.

Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без врахування об'єкту оподаткування попереднього податкового року дорівнює 82441,00 грн. В графі 3 рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року мало бути відображено замість 549371,00 грн. замість 1079097,00 грн.

Однак, у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал від 08.08.2011 року № 80454 підприємством відображені витрати у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за І квартал 2011 р.»в сумі 82120,00 грн.

Висновки податкового органу засновані на тому, що відповідно до п.1, п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ ІІІ застосовується при розрахунках з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, отриманих та проведених з 01 квітня 2011 року.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 2660/20672658/15-1 від 16.09.2011 року були оскаржені позивачем до ДПІ в м. Ялта (а.с.25-26).

Рішенням ДПІ в м. Ялта № 20247/10/15-1 від 30.09.2011 року (а.с.27-28) заперечення залишені без задоволення.

Матеріали справи свідчать, що на підставі даних проведеної камеральної перевірки ДПІ в м. Ялта АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006641501 від 04.10.2011 року (а.с.35), в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 18887,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0006641501 від 04.10.2011 року, позивачем було його оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ в м.Ялта (а.с.29-31).

Рішенням ДПІ в м. Ялта від 12.11.2011 року № 4259/20/25-023 (а.с.32-34) у задоволенні скарги позивача відмовлено, податкове повідомлення-рішення № 0006641501 від 04.10.2011 року залишено без змін.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі-ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року від 02.08.2011 року (а.с.16-18) позивачем задекларовано доходи в розмірі 720021,00 грн. (рядок 01), витрати в сумі 802141,00 грн. (рядок 04) та у рядку 06.6. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, тобто 2010 року, в сумі 164561,00 грн.

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»Розділу XX «Перехідні положення»ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 08.08.2011 року № 80454 (а.с.14-15) у складі витрат рядок 04 (сума 2058607,00 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 82120,00 грн.

За висновками податкового органу, позивачем декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року заповнено з порушеннями ПК України, оскільки до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України законодавцем визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення вказаної норми дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем вірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року з урахуванням відповідного показника І кварталу 2011 року, сформованого, в свою чергу, за рахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду 2010 року.

Зазначене свідчить про відсутність з боку позивача порушень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України та, як наслідок, помилковість висновків податкового органу про заниження позивачем у ІІ кварталі 2011 року об'єкту оподаткування.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 04.10.2011 року № 0006641501.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.12 року по справі № 2а-14714/11/0170/5, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.12 року по справі № 2а-14714/11/0170/5, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська