ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.08 Справа№ 10/209
За позовом : Прокурор Городецького району в інтересах держави в особі ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтобаз України»філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» Комарнівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів»
До відповідача : Великолюбінський державний спиртзавод
Третя особа : ВАТ «Львівгаз»
Про : стягнення 18917,35 грн. боргу
Суддя Довга О.І.
Секретар Яремчук С.М.
Представники: Прокуратури - Яворський - посвідчення № 127
Від позивача: Савчишин Р. - довіреність № б/н від 21.12.2007 року
Від відповідача : Федина Г.В. - довіреність № 469 від 25.11.2008року
Третя особа : Станько М. - представник за дорученням
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Прокурора Городецького району в інтересах держави в особі ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтобаз України»філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» Комарнівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів» до Великолюбінського державного спиртзаводу, третя особа -ВАТ «Львівгаз»про стягнення 18917,35 грн.
Позивач 28.10.2008 року за № 657 подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки з дати попереднього розрахунку і подання позовної заяви до суду пройшов значний час і організація продовжує нести збитки через затримку розрахунку за надані послуги.
На день розгляду спору позивач просить стягнути з відповідача 14709,62 грн. основного боргу, 1716,79 грн. пені, 2047,34 грн. збитків, завданих інфляцією, 3% річних в сумі 312,72 грн. , 7% річних в сумі 1029,68 грн., та відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.
Позовні вимоги підтримує повністю. Просить позов задоволити.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечує.
Представник третьої особи - ВАТ «Львівгаз» надав суду пояснення по суті заявлених вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позов документально та нормативно обґрунтованим, таким, який підлягає до задоволення з наступних підстав :
Як встановлено в судовому засіданні, ДК «Укртрансгаз»03.01.2003 року уклала з відповідачем договір № КМ-21-П про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2003 році. Даний договір щорічно продовжувався двосторонніми угодами сторін, а відтак -двосторонньою угодою сторін від 07.12.2006 року дія даного договору на тих же умовах була продовжена до 31.12.2007 року Комарнівським ЛВУ МГ, яке є підрозділом філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз».
Послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в Україні надаються виключно підрозділами Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», яка єдина від імені держави здійснює функції власника магістральних газопроводів України.
Комарнівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Філії УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»здійснює функції з транспортування природнього газу магістральними газопроводами на території восьми районів Львівської області.
Згідно Постанови КМ України № 31 від 16.01.2007р., яка в даний час відмінена Постановою КМ України № 1403 від 24.12.2007р. ЗАТ «Укргаз-Енерго» яке закупило і поставляло значну частину імпортованого в Україну природного газу, з березня 2007 року отримувало від споживачів природного газу (через своїх дилерів) разом з вартістю проданого ними газу також вартість наданих ДК «Укртрансгаз»послуг з його транспортування магістральними газопроводами. В подальшому ВАТ «Львівгаз»згідно листа НАК «Нафтогаз України»№ 6/1-490-2253 від 26.03.2007р. надавав ДК «Укртрансгаз» щомісячні реєстри споживання природного газу, погоджені у встановленому порядку з постачальниками природного газу, з яких було видно, хто з організацій-споживачів отримав газ з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго». Інші споживачі отримували газ з ресурсів інших газотрейдерів і оплачували послуги з транспортування газу магістральними газопроводами безпосередньо підрозділам ДК «Укртрансгаз». Відповідно тим споживачам, хто отримував газ з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», ДК «Укртрансгаз» не виставляла рахунків за послуги з його транспортування магістральними газопроводами. ЗАТ «Укргаз-Енерго» зібрані кошти за послуги з транспортування проданого ним газу централізовано перераховувало Дочірній компанії «Укртрансгаз», але це був тимчасовий виняток із загального правила, який повинен був в кожному конкретному випадку бути підтвердженим реєстром споживання газу.
Оскільки третя особа - ВАТ «Львівгаз» надає споживачам послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами і має договірні відносини зі всіма споживачами природного газу на території області, ним згідно розпорядження в.о. голови правління ВАТ «Львівгаз» № 26 від 25.05.2007р. було ініційовано укладення Додаткових угод до їхніх двосторонніх договорів із споживачами газу. Згідно цих угод ВАТ «Львівгаз»з 01.05.2007р. отримувало від споживачів газу разом з вартістю поставленого газу та своїх послуг з транспортування газу розподільчими газопроводами також вартість наданих ДК «Укртрансгаз»послуг з транспортування газу магістральними газопроводами. В подальшому ці кошти перераховувалися централізовано на рахунок ДК «Укртрансгаз».
Починаючи з жовтня по грудень 2007 року ВАТ «Львівгаз»по значній кількості споживачів природного газу, в тому числі по відповідачу по даній справі не надав ДК «Укртрансгаз»погоджених з постачальниками природного газу реєстрів, які б свідчили про належність спожитого ними газу ЗАТ «Укргаз-Енерго». Тобто ним було безпідставно зібрано кошти за його транспортування магістральними газопроводами. Оскільки власник газу був не ЗАТ «Укргаз-Енерго» кошти за його транспортування повинні бути згідно договору сплачені ДК «Укртрансгаз», тобто Комарнівському ЛВУ МГ філії УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз». Після з'ясування нами тієї обставини, що спожитий відповідачем в 4-му кварталі 2007 року природний газ був не з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», ДК «Укртрансгаз» було виставлено рахунки відповідачу за надані послуги з його транспортування магістральними газопроводами. Однак відповідач відмовився їх оплачувати, мотивуючи це тим, що дані кошти сплачені ним на рахунок ВАТ «Львївгаз». Дана відмова є безпідставною, оскільки послуги надані ДК «Укртрансгаз», а ВАТ «Львівгаз» повинен повернути безпідставно отримані кошти відповідачу, поскільки ним не підтверджено належність спожитого відповідачем газу ЗАТ «Укргаз-Енерго»та не надано підтвердження про їх перерахування на рахунок ДК «Укртрансгаз». Відповідач згідно договору повинен сплатити ДК «Укртрансгаз» вартість наданих компанією послуг незалежно від повернення йому коштів ВАТ «Львівгаз».
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 14709,62 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов'язань перед Позивачем.
Відповідно до п. 7.1 укладеного між сторонами договору Відповідач у випадку прострочки оплати за виконані роботи повинен сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно поданого Позивачем розрахунку пені (з урахуванням ставки пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України) розмір пені за прострочку виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань становить 1716,79 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 312,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2047,34 грн.
Окрім наведеного, згідно ч.2 ст. 231 ГК України, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а прострочення оплати становить понад 30 днів, з винної сторони додатково стягується штраф в розмірі 7 % від суми заборгованості.
ДК «Укртрансгаз» є на 100% державною організацією, тому відповідач повинен сплатити 7% штрафу -1029,68 грн.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати слід покласти на Відповідача.
Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526 ЦК України та ст. ст. 4, 33,34,35,44,49, п.10 ст. 65, ст. 66, 67, 75, п.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги Прокурора Городецького району в інтересах держави в особі ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтобаз України»філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» Комарнівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів» до Великолюбінського державного спиртзаводу, третя особа -ВАТ «Львівгаз»про стягнення 19816,15 грн. задоволити повністю.
2. Стягнути з Великолюбінського державного спиртзаводу ( смт. Великий Любіть, Городецького району, Львівської області, МФО 325279, ЄДРПОУ 00374700) на користь ДК «Укртрансгаз»Національної Акціонерної Компанії «Нафтогаз України»Комарнівське лінійне виробниче управління філії УМГ «Львівтрансгаз» ( м. Комарно, Городецького району, Львівської області, МФО 325451, ЄДРПОУ 25257361) 14709,62 грн. основного боргу, 1716,79 грн. пені, 2047,34 грн. збитків, завданих інфляцією, 3% річних в сумі 312,72 грн. , 7% річних в сумі 1029,68 грн., 1981,60 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.
Судове рішення № 2856082, Господарський суд Львівської області було прийнято 25.11.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/209. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: