Постанова № 28558822, 28.12.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/4240/12

"28" грудня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

за участю:

представника позивача - Муравки В.П.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 7527,52 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 21.11.2012 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 7527,52 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем у визначеному законом порядку узгоджених (визначених) сум податкових зобов'язань.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження від 20.12.2012 року у справі направлена за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проте, після отримання копії вказаної ухвали, відповідач в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі -не подавав, в судове засідання -не з'явився та явку представника -не забезпечив.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа -підприємець Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі -Тернопільська ОДПІ) як платник податків.

07.02.2012 року ОСОБА_2 подано до Тернопільської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік №560490 та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб -підприємців від провадження господарської діяльності НОМЕР_2, у яких позивач самостійно визначила суму податку, яка підлягала сплаті нею у звітному періоді.

17.07.2012 року Тернопільською ОДПІ вживалися заходи щодо стягнення несплаченої позивачем у повному обсязі податкової заборгованості, а саме, згідно ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу №1992.

Крім того, згідно акту перевірки №258/19/18/22/НОМЕР_1 від 13.09.2012 року, складеного службовими особами Тернопільської ОДПІ, встановлено порушення відповідачем п. 10, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»-не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом трьох років за 06.08.2011 року, 09.08.2011 року, 12.08.2011 року та не забезпечено ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних записів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснюється продаж товарів, які не відображені в такому обліку на суму 2815,00 грн. Також, порушено пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України -торгівельна діяльність здійснювалась без одержання торгового патенту за період з 01.08.2012 року по 30.08.2012 року, місячна вартість якого становить 429,00 грн.

Як видно із матеріалів справи, на підставі акта перевірки №258/19/18/22/НОМЕР_1 від 13.09.2012 року Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№0000962210 від 20.09.2012 року про застосування до відповідача штрафу в розмірі 858,00 (за порушення пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України) та податкове повідомлення -рішення форми «С»№0001782230 від 20.09.2012 року про застосування до відповідача штрафу в розмірі 6140,00 грн. (за порушення п. 10, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»). Обидва податкові повідомлення -рішення були отримані відповідачем під підпис 20.09.2012 року.

Будь-які докази того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення чи податкову вимогу відповідач оскаржувала в адміністративному чи в судовому порядку -в матеріалах справи відсутні, відповідачем- не надані, а судом - не встановлені, відтак, податкові зобов'язання відповідача як платника податків, нараховані і відображені у них, - є обов'язковими до сплати.

Разом з тим, у встановлений законом строк самостійно визначену у декларації та розрахунку суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням наявної станом на 19.02.2012 року переплати, а також застосовані на підставі акта перевірки №258/19/18/22/НОМЕР_1 від 13.09.2012 року штрафні санкції - відповідач у повному обсязі не сплатила.

У зв'язку з цим, станом на 21.11.2012 року та на час розгляду даної справи заборгованість по платежах до бюджету, яка в загальній сумі становить 7527,52 грн., (в тому числі: 530,46 грн. -недоїмка по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 6997,06 грн. (6139,06+858,00) -штрафні санкції -за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки), відповідачем - не сплачена та рахується за нею.

Вказана заборгованість підтверджена наявними у справі матеріалами: самостійно поданою податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2011 рік №560490, розрахунком розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб -підприємців від провадження господарської за 2011 рік НОМЕР_2, податковою вимогою №1992 від 17.07.2012 року, корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Р»№0000962210 від 20.09.2012 року, корінцем податкового повідомлення-рішення форми «С»№0001782230 від 20.09.2012, довідкою податкового боргу та боргу за неподатковими зобов'язаннями по платежах, що контролюється Тернопільською ОДПІ станом на 21.11.2012 року, обліковою карткою платника податків станом на 26.10.2012 року.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 57.2. Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - визнається податковим боргом.

Пунктом 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.5 ст.41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача як платника податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу в сумі 7527,52 грн. (в тому числі: 530,46 грн. -недоїмка по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 6997,06 грн. (6139,06+858,00) -штрафні санкції)) та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, а судом -не здобуті, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги -є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10-12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 7527,52 грн. (сім тисяч п'ятсот двадцять сім гривень 52 копійки), з яких по платежах:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - в сумі 530,46 грн. (п'ятсот тридцять гривень 46 копійок) -шляхом стягнення вказаних коштів за наступними реквізитами: б/р - 33217801700002, код платежу - 11010500, УДКСУ у м. Тернополі Тернопільської області, код одержувача - 37977726, банк УДК в Тернопільській області, МФО - 838012;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки - в сумі 858,00 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень) -шляхом стягнення вказаних коштів за наступними реквізитами: б/р - 31416541700002, код платежу - 21080900, УДКСУ у м. Тернополі Тернопільської області, код одержувача - 37977726, банк УДК в Тернопільській області, МФО - 838012;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки - в сумі 6139,06 грн. (шість тисяч сто тридцять дев'ять гривень 06 копійок) -шляхом стягнення вказаних коштів за наступними реквізитами: б/р - 31110104700002, код платежу -21080900, УДКСУ у м. Тернополі Тернопільської області, код одержувача - 37977726, банк УДК в Тернопільській області, МФО - 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 грудня 2012 року/.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.