УКРАЇНА
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а/1970/4278/12
"10" січня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В.Л.,
секретаря судового засідання Мушія А.Б.,
за участю:
представника позивача - Мартинюка Т.Б.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 170,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 10.12.2012 року за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла в результаті несплати ним у визначеному законом порядку нарахованої податковим органом суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, а саме - штрафу у розмірі 170,00 грн. за порушення вимог п.п. 49.18.5 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав, у вирішенні питання про задоволення позову поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області.
Крім того, відповідач перебуває на обліку в Збаразькій міжрайонній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Збаразька МДПІ) як платник податків.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 05.03.2012 року Збаразькою МДПІ, у відповідності до норм п.54.3 ст.54 та п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0000311702 про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. - за порушення п.п. 49.18.5 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України: несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків).
Вказане вище податкове повідомлення - рішення №000031170 отримане відповідачем, про що свідчить його підпис.
Разом з тим, визначену у вищезазначеному податковому повідомленні - рішенні суму грошового зобов'язання відповідач у встановлений законом строк - не сплатив, у зв'язку з чим Збаразькою МДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно ст.59 Податкового кодексу України від 04.04.2012 року, - виставлено податкову вимогу №143 від 04.04.2012 року, яка відповідачем отримана під підпис.
Будь-які докази того, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення чи податкову вимогу відповідач оскаржував в адміністративному чи в судовому порядку - в матеріалах справи відсутні, а судом - не встановлені, окрім того, відповідач у судовому засіданні визнав, що ані повідомлення-рішення ані податкову вимогу він у встановленому законом порядку - не оскаржував. Відтак, грошове зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях відповідача як платника податків, нараховане і відображене у вказаних податковому повідомленні-рішенні та податковій вимозі, -є узгодженим у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством - Податковим кодексом України, та, відповідно, підлягає обов'язковій сплаті.
Станом на час розгляду даної справи заборгованість по штрафних санкціях в розмірі 170,00 грн. відповідачем - не сплачена та рахується за ним.
Вказана заборгованість підтверджена наявними у справі матеріалами, а саме: корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000311702 від 05.03.2012 року, податковою вимогою №143 від 04.04.2012 року, розрахунком податкового боргу по платежах до бюджету станом на 10.12.2012 року по СПД ОСОБА_2 Факт несплати даної заборгованості визнав у судовому засіданні і сам відповідач.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - визнається податковим боргом.
Пунктом 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Підпунктом 41.5 ст.41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Як вже було зазначено вище, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження позивача про наявність у відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості, і заявлені до нього вимоги - відповідач визнав у судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача як платника податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу в сумі 170,00 грн. та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, а судом - не здобуті, а також, враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем, - суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість по штрафних санкціях по податку на доходи фізичних осіб у розмірі - 170,00 грн. (сто сімдесят гривень), шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: рахунок №33216801700199, одержувач: місцевий бюджет Збаразької міської ради, код одержувача 37753768, банк одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області у м. Тернополі, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 січня 2013 року/.
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.
Судове рішення № 28558818, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 10.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1970/4278/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: