Постанова № 28558798, 24.12.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/4118/12

"24" грудня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1332,48 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено в повному обсязі сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України за квітень -липень 2011 року, внаслідок чого за нею рахується заборгованість на суму 1332,48 грн., яку позивач, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача як фізичної особи -підприємця в судовому порядку.

Водночас, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі направлялась рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби від 24.10.2012 року №5307/10/18-413 -відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1) у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року здійснювала підприємницьку діяльність шляхом придбання торгового патенту та сплати фіксованого податку.

Будучи зареєстрованою як фізична особа -підприємець, відповідач у вказаний період перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, та, відповідно, - була платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в розумінні пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При цьому, починаючи з серпня 2011 року, у зв'язку з внесенням змін до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»шляхом доповнення її частиною четвертою, - відповідача звільнено від сплати за себе єдиного внеску, як особу, яка зазначена у пункті 4 частини першої цієї ж статті.

Відтак, до липня 2011 року на відповідача статтею 6 вищезазначеного Закону було покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Проте, як видно з матеріалів справи, всупереч вимогам статей 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - відповідач не здійснила у належному розмірі сплати єдиного внеску до управління Пенсійного Фонду України за квітень -липень 2011 року, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи за нею рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку №1128/04 від 30.11.2012 року, здійсненого територіальним органом Пенсійного фонду України, виходячи із розміру єдиного внеску, який встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем за період з квітня по липень 2011 року, - становить 1332,48 грн.

Наявність вказаної заборгованості станом на час розгляду справи підтверджується наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону -мінімальний страховий внесок -сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VI від 23 грудня 2010 року - мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня -941,00 грн., з 01 квітня -960,00 грн., з 01 жовтня -985,00 грн., з 01 грудня -1004,00 грн.

Тобто, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», платник єдиного внеску - повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця 2011 року, у розмірі не меншому, ніж: з 01 січня по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941,00грн.х34,7%), з 01 квітня по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960,00 грн.х34,7%), з 01 жовтня по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985,00 грн.х34,7%), та з 01 грудня у сумі 348,39 грн. (1004,00грн.х34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п. 1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»не здійснила сплати у належному розмірі єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за період з квітня по липень 2011 року, у зв'язку з чим станом на час розгляду даної справи за нею рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 1332,48 грн.

Докази добровільного погашення вказаної суми боргу в матеріалах справи -відсутні, відповідачем не надані, а судом -не встановлені.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі -не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, а тому - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, -задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (ідентифікаційний код - 21156338, вул. Шевченка, 34, м.Чортків, Тернопільська область) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1332,48 грн. (одна тисяча триста тридцять дві гривні 48 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок №37190076001916 в ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, ід. код -21156338.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.