Постанова № 28558795, 10.01.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/4301/12

"10" січня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 720,66 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено сплати у належному розмірі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень - листопад 2010 року. У зв'язку з цим на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області зі сплати страхових внесків на суму 720,66 грн., яку позивач, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача як фізичної особи - підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку, в судовому порядку.

Водночас, Управлінням Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області у позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином - шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом за місцем його реєстрації, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу 28.12.2012 року рекомендованого поштового відправлення.

Однак, в судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд - не повідомив, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - не подавав, будь-яких клопотань від нього на адресу суду - не надходило.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, смт.Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область), - у вересні-листопаді 2010 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

При цьому, відповідач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області та був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтак, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV відповідач зобов'язаний був самостійно нараховувати (обчислювати) страхові внески.

Судом встановлено, що з вересня по листопад 2010 року відповідач сплачував єдиний податок, 42% від якого перераховувалося в рахунок внесків до Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області.

Як вбачається з матеріалів справи, у вказаний вище період зі сплачених відповідачем сум єдиного податку на рахунок Пенсійного фонду України надійшло 176,40грн. (по 58,80 грн. щомісячно).

Проте, зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, і доплата до мінімального страхового внеску, з урахуванням 33,2% від розміру мінімальної заробітної плати у відповідний період, до Пенсійного фонду України відповідачем вересні - листопаді 2010 року - не здійснювалась, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість (недоїмка) перед Управлінням Пенсійного фонду України у сумі 720,66 грн.

Станом на час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем в добровільному порядку - не сплачена, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, а також враховуючи норми пункту 7 розділу VIII вищезазначеного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин норми законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості та визначало на у той період порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - тобто, норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Як вже було зазначено вище, відповідачем обрано особливий спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку. Крім того, відповідач одночасно є також страхувальником і платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», покладено обов'язок самостійно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV - страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для відповідача базовим звітним періодом - є квартал.

За змістом частини 2 Указу Президента України, від 03.07.1998, № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» - суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують щомісяця єдиний податок, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. З єдиного податку 42 відсотки складає внесок до Пенсійного фонду України.

Згідно з вимогами Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» №2461-VI від 08.07.2010 року та абзацу 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV - фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV - мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, а також статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» №2154-VI від 27.04.2010 року - мінімальний розмір заробітної плати становив: з 01 липня 2010 року - 888,00 грн., з 01 жовтня 2010 року - 907,00 грн., з 01 грудня 2010 року- 922,00 грн.

У відповідності до абзацу 6 пункту 4.7 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» №21-1, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, - розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Тобто, враховуючи вищезазначені розміри мінімальної заробітної плати, яка множиться на 33,2 %, мінімальний розмір страхового внеску для однієї фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку, у вересні 2010 року становив 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2 %), у жовтні та листопаді 2010 року - по 301,12 грн. щомісячно (907,00 грн. х 33,2 %).

Таким чином, загальна сума страхових внесків, що підлягала сплаті відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області за вересень- листопад 2010 року складає - 897,06 грн. (з них: вересень 2010 року - 294,82 грн., жовтень 2010 року - 301,12 грн.; листопад 2010 року - 301,12 грн.).

Як було зазначено вище, за період з вересня по листопад 2010 року від відповідача на рахунок Пенсійного фонду України надійшли суми страхового внеску у розмірі 176,40 грн. (по 58,80 грн. щомісячно).

Разом з тим, всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів відповідач доплати до мінімального страхового внеску до Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області - не провів, внаслідок чого у нього і виникла заборгованість.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, враховуючи розмір мінімального страхового внеску за вересень - листопад 2010 року та з урахуванням частини сплачених сум, загальна сума недоїмки, яку відповідач має доплатити до мінімального страхового внеску, на даний час складає 720,66 грн. (897,06 грн. - 176,40 грн.=720,66 грн.).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, борг відповідачем - не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області заборгованості зі сплати страхових внесків у заявленому в позові розмірі- 720,66 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 720,66 грн. (сімсот двадцять гривень 66 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області за наступними реквізитами: р/р №25602336101662, в ТВБВ №10019/036 філія Тернопільське обласне управління ВАТ «Ощадний банк України», МФО 338545, код 21156551.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.