Постанова № 28558786, 25.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/3621/12

"25" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача -Франчук М.М.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центру зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у сумі 2696,27 грн.

Вимоги даного позову мотивовані тим, що Тернопільський МРЦЗ в результаті опрацьованих даних, наданих Чортківським МЦЗ та звірки інформації з ДПА, щодо обґрунтованості витрат матеріального забезпечення осіб, які перебували на обліку, встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307від 20.11.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136, - ОСОБА_2 під час звернення із заявою від 22.09.2011 року про надання їй статусу безробітної та вподальшому перебуваючи на обліку в Тернопільському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, не повідомила МРЦЗ про те, що з 25.06.2011 року (по 29.09.2011 року) перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Торговий дім «Рітейл К», - тобто належала до категорії зайнятого населення. Внаслідок вищезазначеної обставини відповідач безпідставно отримала кошти з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період з 22.09.2011 року по 19.06.2012 року в сумі 2696,27грн. А тому, враховуючи наведене, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, позивач просить стягнути на свою користь в судовому порядку з ОСОБА_2 кошти, отримані нею в якості допомоги по безробіттю у вищезазначеному розмірі.

Відповідач, який про розгляд справи повідомлений належним чином в порядку Глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом за місцем його реєстрації, в судове засідання -не з'явився, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - не подавав.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.10.2012 року, представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,- суд встановив наступні обставини.

15 вересня 2011 року відповідач, ОСОБА_2, зареєструвалась у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, звернувшись за сприянням у працевлаштуванні із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання працевлаштування, в якій зазначила, що на час звернення не працює за цивільно-правовим або трудовим договором (угодою, контрактом)чи за сумісництвом.

Відповідно до наказу Тернопільського МРЦЗ № НТ110922 від 22.09.2011 року -ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю починаючи з 22.09.2011 року, про що свідчить витяг із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2

ПК №190104011091500009.

Згідно даних про виконані платежі, відповідачу в період з 22.09.2011р. по 19.06.2012 року, виплачена допомога по безробіттю -у сумі 4796,27 грн.

10.09.2012 року Тернопільський МРЦЗ отримав інформацію від Чортківського МЦЗ про перевірку достовірності даних гр. ОСОБА_2 щодо отриманих доходів у ТОВ «Торговий дім «Рітейл К».

Так, 06.09.2012 року Чортківським МЦЗ, проведено перевірку в частині достовірності даних, які були підставою для надання ОСОБА_2 статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, результати якої відображені в акті №2300/560 від 06.09.2012 року.

Як видно з висновку, відображеного у акті перевірки, з 25.06.2011 року ОСОБА_2 працювала у ТОВ «Торговий дім «Рітейл К»на посаді оператора АЗС №63 - на підставі відповідного наказу по особовому складу про прийняття на роботу 91-К від 25.06.2011 року.

З вищезазначеної посади відповідач була звільнена 29.09.2011 року, на підставі відповідного наказу по особовому складу №253-К від 29.09.2011 року.

Тобто, на момент звернення до Тернопільського МРЦЗ із заявою від 15.09.2011 року про надання їй статусу безробітної -відповідач, ОСОБА_2 належала до категорії зайнятого населення та отримувала заробітну плату, проте, не повідомила про це МРЦЗ.

Крім цього, під час звірки інформації Тернопільського МРЦЗ з ДПА службовою запискою №17 від 13.09.2012 року також було підтверджено, що перебуваючи на обліку у Тернопільському МРЦЗ і маючи статус безробітного ОСОБА_2 отримувала заробітну плату.

20.07.2012 року Тернопільським МРЦЗ прийнято наказ №НТ120720 про припинення виплати допомоги по безробіттю, а 12.09.2012 року - наказ №НТ120912 про повернення виплачених коштів, про що свідчить витяг із наказів ПК №190104011091500009 про прийняті рішення по особі - ОСОБА_2

Згідно повідомлення №08/4620 від 13.09.2012 року Тернопільський МРЦЗ повідомив відповідача про прийняття наказ №НТ120912 від 12.09.2012 року та необхідність протягом 15 днів з дня отримання даного повідомлення, відшкодувати кошти, виплачені, як допомога по безробіттю за період з 22.09.2011р. по 19.06.2012р. в сумі 4796,27 грн.

У заяві від 20.09.2012 року, адресованій директору Тернопільського МРЦЗ, ОСОБА_2 визнала свою провину та зобов'язалась сплачувати заборгованість на суму 4796,27 грн. частинами в термін до 20 березня 2013 року в повному обсязі.

Згідно претензії №08/4987 від 28.09.2012 року Тернопільським МРЦЗ зазначено, що відповідач частину допомоги по безробіттю на суму 1000,00 грн. повернула, а тому, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»їй запропоновано добровільно повернути решту незаконно отриманих коштів на суму 3796,27 грн. протягом 10-днів з дня отримання даної претензії.

Однак, відповідачем вищезазначена сума коштів у строк, визначений в претензії, у повному обсязі- не сплачена.

Згідно виписку із банку від 12.10.2012 року відповідачем здійснено сплату коштів лише в сумі 1100,00 грн.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи, з урахуванням частини сплачених сум, залишок допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню відповідачем, становить 2696,27 грн. (4796,27 -1000,00 грн. -1100, 00 грн. = 2696,27 грн.).

З огляду на наявні матеріали справи та здійснення часткової сплати відповідних коштів, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України № 1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (далі -Порядок) встановлено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття»від 20 березня 2006 р. №357 у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на те, що відомості, які зазначаються особою при зверненні із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, а також документи, які подаються при цьому,- є обставинами, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, - суд приходить до висновку, що подання відповідачем при зверненні із заявою від 15.09.2011 року недостовірних даних та неповідомлення МРЦЗ про роботу за трудовим договором та трудові відносини із ТОВ «ТД «Рітейл К»на час звернення із заявою, - призвело до безпідставності отримання нею допомоги по безробіттю у період з 22.09.2011 року по 19.06.2012 року у сумі 4796,27 грн.

Як вже було зазначено вище, згідно матеріалів справи, встановлено, що відповідачем визнається необхідність повернення безпідставно отриманих коштів, виплачених у якості допомоги по безробіттю, проте, вказані кошти у повному обсязі -нею не повернуті, і станом на час розгляду справи сума заборгованості становить 2696,27 грн.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують заявлені в позові вимоги, і на час судового розгляду справи обов'язок щодо повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення в судовому порядку з відповідача коштів у сумі 2696,27 грн., виплачених їй у якості допомоги по безробіттю, з підстав, що викладені вище.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14029303, вул.Текстильна, 1-Б, м. Тернопіль) кошти, виплачені у якості допомоги по безробіттю у сумі 2696,27 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто шість гривень), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: р/р №37171300901002 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО - 838012, код - 14029303, КЕКВ - 1341.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 жовтня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.