Рішення № 28552191, 10.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа №5015/4754/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності Яковів Надії Богданівни, м.Дрогобич Львівської області,

про стягнення заборгованості у сумі 10'937,18 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Шевчик О.І. -юрист (дов.№06-6407 від 31.08.2012р., діє до 31.08.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»подано позов до Суб'єкта підприємницької діяльності Яковів Надії Богданівни про стягнення заборгованості в сумі 10'937,18 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 27.11.2012р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

В судовому засіданні 10.01.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10'937,18 грн. (в т.ч. 10'004,33 грн. -основного боргу, 754,42 грн. -пені, 178,43 грн. -трьох відсотків річних за користування чужими коштами) та судові витрати.

В судове засідання 10.01.2013р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

31.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Львівгаз», від імені якого діє філія Дрогобицьке УЕГГ, (постачальник, позивач по справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності Яковів Н.Б. (споживач, відповідач по справі) було укладено договір №0297 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі по тексту -договір).

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012р. (п.10.1 договору).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і в порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальником. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або у судовому порядку. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.п.2.6-2.9 договору).

Згідно п.5.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла в попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (п.4.6 договору).

31.03.2012р. між сторонами був складений акт приймання-передачі природного газу яким встановлено, що постачальник передав, а споживач прийняв в березні 2012р. природний газ в обсязі 2'133 куб.м. Такий акт був підписаний сторонами без жодних застережень.

Сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків станом на 30.06.2012р., якою встановлено, що обсяг заборгованості відповідача перед позивачем становить 10'004,33 грн. Про проведення звірки взаємних розрахунків був складений акт, який підписаний сторонами без жодних застережень.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 25.05.2012р. вих.№1084/30 про сплату заборгованості з постачання природного газу на суму 10'004,33 грн., яка залишена без відповіді.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу три відсотки річних за користування чужими коштами у розмірі 178,43 грн.

Відповідно до п.6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з вимогами ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002р. та п.6.2.2 договору позивач нарахував відповідачу 754,42 грн. -пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Щодо нарахованої суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, позивач в порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України нарахував пеню за період, на один день більший, ніж 6 місяців. Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що її сума становить 750,32 грн.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

У статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, проте відповідач не оплатив вартості поставленого природного газу та штрафних санкцій.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 610, 625, 714 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 66, 67, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Яковів Надії Богданівни (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Коцюбинського, буд.79, ідентифікаційний номер 243700660) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(79039, м.Львів, вул.Золота, буд.42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03349039) 10'004,33 грн. -основного боргу, 750,32 грн. -пені, 178,43 грн. -трьох відсотків річних за користування чужими коштами та 1'609,50 грн. -судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 10.01.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 11.01.2013р.

Суддя Яворський Б.І.