Постанова № 28552129, 11.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.01.2013 р. справа №5009/3795/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.суддівБудко Н.В., Москальової І.В., при секретарі Пеленовій О.О.за участю представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача (скаржника): від третьої особи: Зозуля Н.В. - за посвідченням №012871 не з'явився Міхайлуца Ю.В. - директор за паспортом СВ439832 не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід20.11.2012р. по справі№ 5009/3795/12 (суддя Алейникова Т.Г.) за позовомПрокурора Жовтневого району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м.Запоріжжя до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Октан», м.Запоріжжя Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у м.Запоріжжя Запорізької області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, В С Т А Н О В И В:

Прокурор Жовтневого району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан», м.Запоріжжя про розірвання договору оренди земельної ділянки від 29.06.2006р. та зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2012р. позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м.Запоріжжя задоволені в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що орендарем не виконуються обов'язки, передбачені п.30 договору оренди землі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан», м.Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Скаржником надано доповнення до апеляційної скарги, яке долучено до матеріалів справи.

Скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, а викладені в рішення висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Прокурор Жовтневого району м.Запоріжжя у відзиві від 27.12.2012р. заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність, а тому просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2012р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Октан» - без задоволення.

Представники Запорізької міської ради та Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у м.Запоріжжя Запорізької області у судове засідання не з'явились, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка без поважних причин у судове засідання їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи та апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2006р. № 17/47 (а.с.21) Товариству з обмеженою відповідальністю «Октан» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5967га по вул.Козачій, 3 для розташування (будівництва) багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення; комунальному підприємству «Управління капітального будівництва» припинено тимчасово строком на 10 років право користування земельною ділянкою площею 0,2694га (землі під житловою забудовою), раніше наданою розпорядженням Ради Міністрів Української ССР від 01.09.88 № 393-р для будівництва житлового будинку; Запорізькому обласному управлінню лісового господарства припинено право користування земельною ділянкою площею 0,3273га (лісові землі), раніше наданою рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради депутатів трудящих від 14.06.56 № 264 «Про передачу Запорізькому Лісгоспу у держлісфонд земельної ділянки в балці Суха Московка відведеної для посадки лісу», яку передано до земель Запорізької міської ради; вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Октан» в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:005:0107) площею 0,5967га.

На підставі зазначеного рішення, 29.06.2006р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Октан» (орендар) був укладений договір оренди землі (далі за текстом - договір), згідно умов якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5967га у м.Запоріжжя, вул.Козача, 3, для розташування (будівництва) багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, про що складено прийому-передачі.

Згідно пункту 8 договору, його укладено на десять років та зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2006р. за № 040626100636.

На підставі вищевказаного рішення Запорізької міської ради, спеціалістом приватного підприємства «Демир» у присутності представника землекористувача ТОВ «Октан», представника Запорізького міського управління земельних ресурсів було виконано встановлення меж земельної ділянки 0,5967га в натурі (на місцевості), про що складено відповідний акт (а.с.17).

Згідно пункту 3 договору, на земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, інші об'єкти інфраструктури відсутні.

За умовами договору, земельна ділянка передається в оренду для розташування (будівництва) багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення; цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови.

В пункті 27 договору визначені права орендодавця, серед яких право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди землі; дотримуватися екологічної безпеки землекористування і збереження родючості ґрунтів, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови м.Запоріжжя.

Згідно пункту 30 договору, орендар зобов'язався використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі; завершити будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення протягом двох років після одержання договору оренди землі.

Позивач, звертаючись з позовом до господарського суду, посилався на те, що будівництво об'єкту на орендованій земельній ділянці не завершено у визначені договором строки, внаслідок чого земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, а орендарем не дотримуються державні та місцеві стандарти, норми і правила щодо використання землі.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги з посиланням на порушення орендарем обов'язків, передбачених п.30 договору оренди землі.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів виходячи з наступного:

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми передбачені ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до ст.25 цього ж Закону, орендар зобов'язаний виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Тотожні положення передбачені в пункті 34 договору.

Відповідно до приписів ст.25 зазначеного Закону, орендар земельної ділянки зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", невикористанням земельної ділянки, переданої під забудову - це порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за умовами договору орендар зобов'язався завершити будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення протягом двох років після одержання договору оренди землі.

Отже, укладаючи спірний договір оренди з Запорізькою міською радою, орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан») погодився з його умовами, в тому числі стосовно строків завершення будівництва. На момент звернення прокурора з позовом до суду строк завершення будівництва сплинув. У судовому засіданні представник скаржника пояснив, що строк завершення будівництва обумовленого об'єкту не продовжувався (на момент подачі позову).

Посилання скаржника на те, що порушення строків будівництва відбулось не з його вини, а отже й відсутні підстави для застосування відповідальності, колегією суддів не приймаються, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про проведення орендарем дій, направлених на виконання умов договору оренди земельної ділянки, після спливу обумовленого дворічного строку для будівництва.

Також в апеляційній скарзі заявник зазначає, що підставою для розірвання спірного договору є факт використання землі не за цільовим призначенням, а не невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Місцевим господарським судом не досліджено вказану підставу розірвання договору та не надано оцінки, проте це не призвело до прийняття неправильного рішення.

За умовами договору (п.35), розірвання договору в односторонньому порядку допускається у випадку використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Проте ані договором, ані чинним земельним законодавством не передбачена відповідальність орендаря за невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Статтею 143 Земельного кодексу України також передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Тотожна позиція при вирішенні земельних спорів відображена також у пункті 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6, а саме: "підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не ...невикористання земельної ділянки для забудови...".

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що поняття "використання землі не за цільовим призначенням" і поняття "невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням" не є тотожними - як у світлі положень Земельного кодексу України, так і в світлі положень Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Відповідальність у вигляді дострокового розірвання договору оренди землі передбачена саме за використання землі не за цільовим призначенням.

Отже, з урахуванням викладеного, зважаючи на те, що порушення умов договору щодо обумовлених між сторонами строків будівництва є самостійною підставою розірвання договору, а відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження факту використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням не впливає на строки забудови, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2012р. у справі № 5009/3795/12 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2012р. у справі № 5009/3795/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» м.Запоріжжя - залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2012р. у справі № 5009/3795/12 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 8 примірників:

1 - прокурору

1 - позивачу

1 - відповідачу (скаржнику)

1 - третій особі

1 - у справу

1 - обл. прокурору

1 - ГСЗО

1 - ДАГС