Рішення № 28551107, 11.01.2013, Господарський суд Чернігівської області

11.01.13

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

м. Чернігів, проспект Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 січня 2013р. справа №5028/14/71/2012

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул.Горького,40, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Управління освіти Прилуцької міської ради, вул.Вокзальна,24, м. Прилуки

Про стягнення 314 249грн. 26коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Костенкова О.П. юрисконсульт, довіреність №28/7868 від 25.12.12р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 306 800,85грн. боргу за активну електричну енергію, 3432,48грн. боргу за реактивну електроенергію згідно договору на постачання електричної енергії №117 від 18.06.08р., 651,23грн. 3% річних за період з 19.10.12р. по 30.11.12р. та 3364,70грн. пені за період з 19.10.12р. по 30.11.12р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №18 від 03.01.13р., в якому зазначив, що управління освіти оплатило заборгованість за активну електроенергію в розмірі 306800,85грн. та за реактивну електроенергію в розмірі 3432,48грн. і станом на 01.01.13р. боргу не має, що несвоєчасна сплата рахунків за електроенергію виникла у зв'язку з несвоєчасним фінансуванням, оскільки відповідач фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету і інших джерел фінансування не має. У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача. Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони і обов'язкова явка у судове засідання представника відповідача судом не визнавалася.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до п.1.1 та п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»в новій редакції, зареєстрованої 20.04.2011р. державним реєстратором, номер запису 1 064 105 0030 001479, Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», та є правонаступником останнього по всьому майну, правам та обов'язкам.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», правонаступником якого є позивач, та Управліннм освіти Прилуцької міської ради було укладено договір № 117 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно п.1 договору постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3 248,0кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.9.4 договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору № 117 про постачання електричної енергії від 18.06.08р.

Матеріали справи свідчать про підписання між сторонами до договору №117 про постачання електричної енергії від 18.06.08р.: додатків «Однолінійна схема електропостачання об'єкта споживача»за номерами з №1/1 по №1/15 (а.с.18-32); додатків «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»за номерами з №2/1 по №2/15 (а.с.33-47); додатку №3 «Порядок розрахунків за використану електричну енергію»(а.с.48), додатку №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»(а.с.49-53); додатку №5 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»на 2012 рік (а.с.54-56), додатку №6 «Режим роботи електроустановок споживача»(а.с.57-59), додатків «Порядок розрахунку втрат електроенергії в електричних мережах при установці приладів обліку не на межі балансової належності мереж»за номерами з №7/1 по №7/16 (а.с.60-75); додатку №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»(а.с.76-77).

Крім того, між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №45-Т від 02.02.12р., згідно якого позивач зобов'язався у 2012р. поставити відповідачу електричну енергію (активну, реактивну), а відповідач прийняти і оплатити отриманий товар. Порядок розрахунків за договором №45-Т від 02.02.12р. передбачено договором про постачання електричної енергії №117 від 18.06.08р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив за розрахунковий період з 16.09.12р. по 15.11.12р. відповідачеві 277 340кВтгод електроенергії, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами про використану електричну енергію від 15.10.12р. (129 878 кВтгод), від 15.11.12р. (147 462кВтгод).

Відповідачу виставлено позивачем рахунки за спожиту активну електроенергію: №117_10-2012 від 15.10.2012р. на суму 147 546,70грн., який отриманий відповідачем 15.10.2012р., №117_11-2012 від 15.11.2012р. на суму 167 522,64грн., який отриманий відповідачем 15.11.2012р.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що за період 16.09.2012р. по 15.11.2012р. сторонами підписано Акти за перетікання реактивної електроенергії від 15.10.2012р., в якому визначена вартість реактивної електроенергії у сумі 1 554,59грн., від 15.11.2012р., в якому визначена вартість реактивної електроенергії у сумі 1 877,89грн., та відповідачу пред'явлено до оплати рахунки за реактивну електроенергію №117_10-2012 від 15.10.2012р. на суму 1554,59грн. (отриманий відповідачем 15.10.2012р.), №117_11-2012 від 15.11.2012р. на суму 1877,89грн. (отриманий відповідачем 16.11.2012р.).

Відповідно до п.2.3.3 договору №117 від 18.06.08р. споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами додатку №3 до цього договору «Порядок розрахунків», Додатку №4 до цього договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»та діючого законодавства.

Згідно п.2.3.4 договору №117 від 18.06.08р. споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №8 до цього договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»в термін проведення остаточного розрахунку.

На виконання укладеного між сторонами Додатку №3 до договору №117 від 18.06.08р. відповідач зобов'язався здійснювати оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 16 числа попереднього місяця по 15 число наступного місяця включно. Відповідно до п.4 Додатку №3 «Порядок розрахунків за використану електричну енергію»до договору №117 від 18.06.08р. споживач здійснює оплату один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії у терміни проведення остаточного розрахунку, остаточний розрахунок -не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку. У вказаному пункті додатку №3 сторони обумовили, що величина коштів, яку має сплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсягам електричної енергії. Оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Згідно п.16 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (Додаток №8 до договору) кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії протягом трьох операційних днів з дня отримання рахунку.

З огляду на визначені сторонами у п.2.3.3 договору та у п.4 додатку №3 до договору строки оплати спожитої електричної енергії, а у п. 2.3.4 договору та у п.16 додатку №8 до договору - строки оплати за перетікання реактивної електричної енергії, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний провести оплату за спожиту активну електроенергію по рахунку №117_10-2012 від 15.10.2012р. на суму 147 546,70грн. у строк 18.10.12р., по рахунку №117_11-2012 від 15.11.2012р. на суму 167 522,64грн. у строк 19.11.12р. та за перетікання реактивної електроенергії по рахунку №117_10-2012 від 15.10.2012р. на суму 1 554,59грн. у строк 18.10.12р., по рахунку №117_11-2012 від 15.11.2012р. на суму 1 877,89грн у строк 19.11.12р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за реактивну електроенергію своєчасно не розрахувався, а за активну електроенергію розрахувався частково в сумі 7 961,70грн., згідно платіжних доручень № U1511052 від 30.11.12р. на суму 112,98грн., № U1504826 від 29.11.12р. на суму 177,50грн.; № U1505911 від 29.11.12р. на суму 96,65грн., № U1484853 від 27.11.12р. на суму 197,12грн., № U1484894 від 27.11.12р. на суму 53,11грн., № U1475372 від 23.11.12р. на суму 1 790,35грн., № U1464600 від 21.11.12р. на суму 1 817,47грн., № U1414802 від 08.11.12р. на суму 46,80грн., № U1414809 від 08.11.12р. на суму 391,54грн., № U1340065 від 25.10.12р. на суму 2 414,79грн., № U1377720 від 30.10.12р. на суму 863,39грн., що підтверджується матеріалами справи та Актами звірки розрахунків за активну та реактивну енергію, які підписані сторонами і скріплені їх печатками (а.с.103-104). Крім того, відповідачем згідно платіжного доручення № U1528882 від 05.12.12р. (після підписання актів звірки розрахунків) сплачено за активну електроенергію 306,79грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою від 13.12.12р. за № 28/1632 до відповідача про стягнення 314 249,26грн. - 14.12.12р., про що свідчить відмітка канцелярії суду про одержання позову. У поданій заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі 306 800,85грн.

Як свідчать подані позивачем та відповідачем докази, 12.12.12р. відповідачем згідно платіжного доручення №4816 від 12.12.12р. (платіжного доручення № U1565196 від 12.12.12р. за даними позивача) сплачено за активну електроенергію 393,45грн., які не враховані позивачем при подачі позову, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 393,45грн. заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Таким чином, на день подання позову заборгованість відповідача за активну електроенергію складала 306 407,40грн., за реактивну -3 432,48грн.

Після порушення провадження у справі відповідач у період з 18.12.12р. по 25.12.12р. здійснив повне погашення заборгованості за активну електроенергію у сумі 306 407,40грн. та повністю оплатив борг за реактивну електроенергію в сумі 3 432,48грн. згідно платіжних доручень, копії яких подані сторонами до матеріалів справи.

Оскільки, заборгованість в сумі 306 407,40грн. за спожиту активну електроенергію та в сумі 3 432,48грн. за реактивну електроенергію відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу за активну електроенергію в сумі 306 407,40грн. та за реактивну електроенергію в сумі 3 432,48грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 364,70грн. пені за період з 19.10.12р. по 30.11.12р., в тому числі 3 328,43грн. за прострочення оплати за активну електроенергію та 36,27грн. за прострочення оплати за реактивну електроенергію.

Відповідно до ст. ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно п.7.1 договору №45-Т від 02.02.12р. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами, цим договором та договором про постачання електричної енергії №117 від 18.06.08р.

У п.4.2 підпункт 4.2.1 договору №117 від 18.06.08р. сторони встановили відповідальність споживача «за внесення платежів, передбачених п.2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів визначених в додатку №3 «Порядок розрахунків»до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати».

З огляду на зміст п.4.2 підпункт 4.2.1 договору, сторонами передбачена відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів визначених у Додатку № 3 «Порядок розрахунків»до цього Договору, яким визначено порядок нарахування та строки здійснення оплати за спожиту активну електроенергію, в той час коли порядок нарахування та строки розрахунків за перетікання реактивної електроенергії сторонами визначено в додатку №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», а не в додатку №3.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96р. за №417/1442, перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені за прострочку платежів за спожиту активну та реактивну електроенергію, суд доходить висновку, що позивачем не вірно визначено розмір 7,75% облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня з 19.10.12р. по 30.11.12р., оскільки відповідно до постанови правління Національного банку України №102 від 21.03.2012р. «Про регулювання грошово-кредитного ринку»установлено з 23 березня 2012 року облікову ставку в розмірі 7,5% річних. Окрім того, позивачем допущені арифметичні помилки при визначенні кількості днів прострочки на час проведення відповідачем 30.10.12р. часткової оплати на суму 863,39грн. за активну електроенергію.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що пеня за прострочення відповідачем оплати за активну електроенергію за період з 19.10.12р. по 30.11.12р. підлягає нарахуванню у сумі 3220грн.70коп. В решті нарахування пені проведено позивачем безпідставно.

Приймаючи до уваги ту обставину, що договором №117 від 18.06.08р. та «Порядком розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»(додаток № 8 до договору) не передбачено стягнення пені за прострочку оплати за реактивну електроенергію, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 36,27грн. за прострочення оплати за перетікання реактивної електроенергії за період з 19.10.12р. по 30.11.12р. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься і в ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що відповідач є бюджетною, неприбутковою установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів міського бюджету і заборгованість виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням, що підтверджується довідкою фінансового управління Прилуцької міської ради Чернігівської області №646 від 21.12.12р., довідкою Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області від 19.12.12р. №2-12/1839, враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість за спожиту електроенергію відповідачем сплачена повністю, суд, відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 відсотків, відповідно пеня підлягає стягненню з відповідача у сумі 1610,35грн. В решті стягнення пені відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 19.10.12р. по 30.11.12р. за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 644,21грн. та 7,02грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних за прострочення оплати реактивної електроенергії повністю в сумі 7,02грн., в частині стягнення 3% річних за прострочення оплати активної електроенергії частково в сумі 644,13грн., у зв'язку з допущеними позивачем арифметичної помилки при визначенні кількості днів прострочки на час проведення відповідачем 30.10.12р. часткової оплати на суму 863,39грн. за активну електроенергію. Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 651,15грн., в решті вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині пені в сумі 1610грн.35коп., в частині стягнення 3% річних в сумі 651грн.15коп. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу за активну електроенергію в сумі 306 407,40грн. та за реактивну електроенергію в сумі 3 432,48грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №117 від 18.06.08р. і погашення боргу було здійснено після порушення судом провадження у даній справі, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 6274грн.24коп. (2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2012р.).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 306 407,40грн. та боргу за реактивну електроенергію в сумі 3 432,48грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Управління освіти Прилуцької міської ради (вул.Вокзальна,24, м. Прилуки, р/р 3541309001793 у ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 02147612) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»(м. Чернігів, вул. Горького, 40, р/р №26002377008001 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк»МФО 353586, ідентифікаційний код 22815333) 651грн. 15коп. три проценти річних, 1610грн.35коп. пені та 6 274грн. 24коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 11.01.2013р.

Суддя Н.Ю. Книш