Рішення № 28551096, 08.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2013 р.Справа № 5023/5346/12 (н.р. 5023/1236/12)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в.о. Харківської філії, м. Харків до ТОВ "Теплосервіс", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів у сумі 54 241,28 грн. ТОВ "Теплосервіс", м. Харків ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в.о. Харківської філії, м. Харків стягнення коштів в сумі 7 639,75 грн. за участю :

прокурора - Кріциної Н.Г.,

представника відповідача - Гученко О.В.,

позивача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в особі ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Теплосервіс" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 51 330,15 грн., пеню - 2 225,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 256,65 грн., а також 3 % річних в сумі 429,32 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2012 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2012 року рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року у справі 5023/1236/12 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2 225,16 грн., інфляційних втрат в розмірі 256,65 грн., а також 3 % річних в сумі 429,32 грн. та в цій частині справу № 5023/1236/12 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року у справі № 5023/1236/12 залишено без змін.

Судове рішення Вищого господарського суду України вмотивоване тим, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до відповідача господарських санкцій за порушення господарського зобов'язання - є передчасними.

Так, у мотивувальній частині своєї постанови суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що судами при розгляді справи не були встановлені фактичні обставини справи щодо підстав прострочення виконання відповідачем зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2012 року розгляд справи було призначено на 12.12.2012 року о 10:00 год.

11 грудня 2012 року ТОВ "Теплосервіс" звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії суму заборгованості за оплачений, але не поставлений природний газ в сумі 7 639,75 грн. за договором № 11/11-2 БО-02 від 14.12.2010 року.

Ухвалою суду від 12.12.2012 року зустрічна позовна заява ТОВ "Теплосервіс" була прийнята до розгляду, а судове засідання було відкладене до 25.12.2012 року до 10:15 год.

Ухвалою суду від 25.12.2012 року, з метою повного та всебічного розгляду справи, судове засідання було відкладене до 08.01.2013 року до 10:15 год.

У призначеному судовому засіданні 08.01.2013 року, прокурор підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, проти зустрічного позову заперечив повністю.

Присутній у судовому засіданні представник ТОВ "Теплосервіс" проти первісного позову заперечував в повному обсязі та наполягав на задоволенні заявлених зустрічних позовних вимог.

Первісний позивач, у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

На адресу суду повернулась ухвала про призначення справи до розгляду від 26.11.2012 року, яка направлялась на юридичну адресу первісного позивача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та адреси вказаної прокурором у позовній заяві, із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 16.12.2011року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення первісного позивача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

19 жовтня 2011 року між первісним позивачем - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (надалі - Постачальник) та первісним відповідачем - ТОВ "Теплосервіс" (надалі - Покупець) було укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, а також інших суб'єктів господарювання за № 11/Б-14 БО-01 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору, ДК "Газ України" в особі Харківської філії, як постачальник зобов'язався передати ТОВ "Теплосервіс", в період з 11.10.2011 року по 31.10.2011 року, природний газ, а ТОВ "Теплосервіс" зобов'язалось прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Відповідно до п.4.1. Договору, оплата за газ спожитий Покупцем у період з 11 жовтня по 31 жовтня 2011 року, проводиться Покупцем з урахуванням вартості транспортування територією України виключно грошовими коштами у такому порядку:

- протягом трьох банківських днів з дати укладання цього договору;

- остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 листопада 2011 року.

На виконання умов Договору, протягом жовтня 2011 року, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії поставив первісному відповідачу - ТОВ "Теплосервіс" природний газ в обсязі 13,464 тис. куб. м. на загальну суму 51 330,15 грн.

Між тим, відповідач за первісним позовом, виконав свої зобов'язання за Договором з оплати поставленого природного газу частково, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом в розмірі 51 330,15 грн.

Як свідчать матеріали справи, а саме: платіжні документи, листи, підписані між сторонами та скріплені печатками акти приймання-передачі природного газу та акт звіряння взаєморозрахунків (арк. справи 97-114, том № 1), до укладання між сторонами спірного договору на постачання природного газу № 11/Б-14БО-01 від 19.10.2011 року, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Теплосервіс" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії склала 51 330,15 грн., між сторонами діяв договір на постачання природного газу № 11/11-2БО-02 від 14.12.2010 року, відповідно до якого заборгованість ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії перед ТОВ "Теплосервіс" складала 58 969,90 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з тим, що за період дії договору № 11/11-2БО-02 від 14.12.2010 року (з 01.01.11 року по 10.10.2012 року) первісним позивачем було поставлено природний газ в обсязі 137,333 тис. м. куб. на загальну суму 438 467,86 грн., тоді як первісний відповідач перерахував на рахунок первісного позивача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії грошові кошти в розмірі 497 437,76 грн.

З метою врегулювання взаємних грошових зобов'язань, первісний відповідач - ТОВ "Теплосервіс", листом (вих. №1/11 від 18.11.2011р.) звернувся до Харківської філії ДК „Газ України" НАК "Нафтогаз України" з пропозицією здійснити зарахування взаємних грошових зобов'язань за укладеними договорами або здійснити розрахунки в грошовій формі.

Не отримавши від первісного позивача - Харківської філії ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" повернення грошових коштів, первісний відповідач, у порядку, передбаченому чинним законодавством, а саме ст. 601 ЦК України, припинив грошові зобов'язання сторін за договорами: №11/11-2БО-і від 14.12.2010 року та №11/Б-14БО-01 від 19.10.2011 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 51 330,15 грн.

Зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 51 330,15 грн. було проведено ТОВ „Теплосервіс", після отримання 19 січня 2012 року Харківською філією ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" Заяви про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (за вих. № 18/12 від 20 грудня 2011 року), що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам за первісним позовом в частині стягнення з відповідача сум штрафних санкцій, інфляційних втрат, а також 3 % річних, суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п.7.3.1 Договору №11/Б-14БО-01 від 19.10.2011 року, сторони визначили, що за несвоєчасну оплату спожитого природного газу, покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

Відповідно до п. 9.3 вказаного Договору, сторони обумовили, що нарахування неустойки здійснюється протягом шести місяців. що передують моменту звернення з позовом до суду.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання складає 2 225,16 грн., за період з 06.11.2011 року по 05.02.2012 року.

Між тим, суд не може погодитись із таким розрахунком пені, з огляду на наступне.

Так, зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 51 330,15 грн. було проведено ТОВ „Теплосервіс", після отримання 19.01.2012 року Харківською філією ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" заяви про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, починаючи з 19.01.2012 року були припинені грошові зобов'язання первісного відповідача за договором №11/Б-14БО-01 від 19.10.2011 року., що в свою чергу виключає можливість подальшого нарахування штрафних санкцій.

Судом був проведений перерахунок розміру штрафних санкцій за період прострочення виконання первісним відповідачем грошового зобов'язання з 06.11.2011 року по 19.01.2012 року, відповідно до якого належна до сплати сума пені складає 1 618,18 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 606,98 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Так, згідно наявного у матеріалах справи, розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 492,32 грн., за період прострочення виконання первісним відповідачем грошового зобов'язання з 06.11.2011 року по 15.02.2012 року.

Враховуючи ті обставини, що грошові зобов'язання первісного відповідача за договором № 11/Б-14БО-01 від 19.10.2011 року були припинені 19.01.2012 року, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, судом був здійснений перерахунок 3 % річних за період з 06.11.2011 року по 19.01.2012 року, відповідно до якого належною до сплати сумою відсотків є 313,20 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 116,12 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 256,65 грн., то суд зазначає, що вони узгоджуються з приписами діючого законодавства України, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку зустрічним позовним вимогам ТОВ "Теплосервіс", суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, до укладання між сторонами спірного договору на постачання природного газу № 11/Б-14БО-01 від 19.10.2011 року, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Теплосервіс" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії склала 51 330,15 грн., між сторонами діяв договір на постачання природного газу № 11/11-2БО-02 від 14.12.2010 року, відповідно до якого заборгованість ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії перед ТОВ "Теплосервіс" склала 58 969,90 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з тим, що за період дії договору № 11/11-2БО-02 від 14.12.2010 року (з 01.01.2011 року по 10.10.2012 року) первісним позивачем було поставлено природний газ в обсязі 137,333 тис. м. куб. на загальну суму 438 467,86 грн., тоді як первісний відповідач перерахував на рахунок первісного позивача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії грошові кошти в розмірі 497 437,76 грн.

Так, в результаті проведеного між сторонами у січні 2012 року зарахування зустрічних однорідних вимог у ДК аз України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії залишилась заборгованість перед ТОВ "Теплосервіс" за Договором № 11/11-2БО-02 від 14.12.2010 року в сумі 7 639,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Теплосервіс" неодноразово направлялися листи на адресу Харківської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" із вимогою щодо повернення грошових коштів за оплачений, але непоставлений природний газ згідно договору № 11/11-2БО-02 від 14.12.2010 року, між тим зазначені кошти останнім повернуті не були.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 670 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. ст. 526, 525 ЦК України).

Враховуючи те, що первісний позивач одержав суму попередньої оплати за природний газ, але в порушення умов Договору не передав його у встановлений строк первісному відповідачу, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги щодо стягнення 7 639,75 грн. передоплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на первісного позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Теплосервіс" (61052, м. Харків, вул. Малиновського, 30, п\р 2600400112324 в АТ "Регіон-банк", м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 31672448) на користь ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (61037, м. Харків, пр. Московський, 199 літ. Д-5, р/р 260063013323 в Філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 33886752) пеню в розмірі 1 618,18 грн., 3 % річних - 313,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 256,65 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (61037, м. Харків, пр. Московський, 199 літ. Д-5, р/р 260063013323 в Філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 33886752) на користь ТОВ "Теплосервіс" (61052, м. Харків, вул. Малиновського, 30, п\р 2600400112324 в АТ "Регіон-банк", м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 31672448) заборгованість в розмірі 7 639,75 грн., а також судовий збір за подання зустрічної позовної заяви в сумі 1 609,50 грн.

3. Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.01.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 5023/5346/12 (н.р. 5023/1236/12)