Ухвала суду № 28550842, 06.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р. справа № 2а-436/87/12 (436/3690/12) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Уханенка С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 16 травня 2012 року у справі № 2а-436/87/12 (436/3690/12) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

15 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська та просить визнати вину відповідача щодо бездіяльності при призначенні мені пенсії за вислугу років у 2002 році згідно ст. 7,52 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача зробити нарахування пенсії згідно ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 01.05.2002 року по 01.01.2010 року, а також виплатити на користь позивача недоотриману за цей період пенсію.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2012 року у даній справі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії -залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, при постановленні рішення порушено норми матеріально та процесуального права, а саме не прийнято до уваги те, що відповідно до Закону суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком .

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду виходячи з наступного.

Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 дізналась про порушення відповідачем свого права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»у 2002 році, коли звернулась до управління із заявою про призначення їй відповідної пенсії. Тобто, шестимісячний строк звернення до суду із адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, станом на 15 травня 2012 року -дату звернення ОСОБА_1 до суду, сплинув.

Приписи ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки застосовуються у випадках нарахування територіальним органом Пенсійного фонду України належної до сплати суми пенсії, однак не виплаченої з вини органу. Що стосується даних правовідносин, то позивач оскаржує в суді неправомірні дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо ненарахування та невиплати належної суми пенсії, тобто підтверджує право на нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2012 року у справі № 2а-436/87/12 (436/3690/12) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко