Постанова № 28550079, 21.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2012 р. 15 год.55 хв.Справа № 2-а-3305/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Шаховій О.Л.,

за участю представників:

позивача - Алексєєвої Н.С.,

відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Салон-Юкрейн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Салон-Юкрейн" (далі - позивач, ПП "Салон-Юкрейн") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.03.2012 року № 0001662301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 81497,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54331,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27166,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності договору купівлі-продажу, укладеного ПП "Салон-Юкрейн" та ТДВ " Гулівер", оскільки даний висновок ґрунтується виключно на обставинах, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента позивача, та за своїм змістом є припущеннями інспектора-ревізора. При цьому, позивач стверджує, що товарність вказаної операції підтверджується наданими до перевірки первинними документами, у т.ч. податкові накладні, як підтверджують реальність здійснення господарської операції. Щодо перевезення товару, то позивачем підтверджено відсутність транспортних документів них в силу знаходження в м. Києві продавця товару - ТДВ "Гулівер" та покупця позивача - ТОВ «Шельф». Оскільки отриманий від спірного контрагента товар був в подальшому реалізований ТОВ "Шельф", тому у позивача не було підстав для не відображення в бухгалтерському та податковому обліку вказаної господарської опеарції. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправним оскаржуване податкове повідомлення - рішення та його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки в ході проведення перевірки достовірності відображення в податковому обліку господарських операцій позивача з ТДВ "Гулівер" встановлено невідповідність наслідків господарської операції ПП "Салон-Юкрейн " з ТДВ "Гулівер" фактичним обставинам та недоведеність їх реальності. Підприємством до перевірки не надано видаткові накладні, договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні. За наслідками зустрічної перевірки контрагента позивача - ТДВ "Гулівер" встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Внаслідок встановлених порушень податкового законодавства, позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними від ТДВ " Гулівер " та до податкових зобов'язань сум ПДВ по реалізації отриманого товару контрагенту покупцю - ТОВ "Шельф", що стало підставою для зменшення сум податкового кредиту за серпень 2011 року, та збільшенню грошових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками вказаних господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення до позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Приватне підприємство "Салон-Юкрейн" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 12.06.2009 року.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ АА№503485 від 24.11.2011 року основними видами діяльності ПП "Салон - Юкрейн" є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, складське господарство.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 09.02.2012 року по 10.02.2012 року на підставі наказу від 09.02.2012 року №221, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцем ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Салон-Юкрейн" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТДВ "Гулівер" та покупцями за червень та серпень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 10.02.2012 року № 478/23-5/36505348 (далі - акт перевірки).

Висновком акту перевірки є встановлені порушення, зокрема, -

- ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1-2 ст. 215, ст. 626, ч.1 ст.629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч.2 ст.689 ЦК України в частині недодержання вимог визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинам, здійсненим ПП "Салон-Юкрейн" при придбанні товарів у ТДВ "Гулівер" в сумі ПДВ 121958,00 грн. та продажу товарів покупцю ТОВ "Шельф" у червні 2011 року в сумі ПДВ 121958,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на 54331,00 грн.

На підставі вказаних висновків ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2012 року №0001662301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 81497,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54331,00 грн. та за штрафними санкціями 27166,00 грн., що є предметом оскарження в даній справі.

Як вбачається з акту перевірки, ПП "Салон - Юкрейн" подано до ДПІ у м. Херсоні декларацію з ПДВ за червень 2011 року (від 20.07.11 р. вх. № 164796) з додатком № 5 до декларації та декларацію з ПДВ за серпень 2011 року ( від 20.09.11 р. № 9008054120 з додатком 5 до декларації, згідно яким ПП "Салон - Юкрейн" задекларувало до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТДВ " Гулівер", зокрема -

- у декларації з ПДВ за червень 2011 року суму ПДВ 121 958,00 грн.

- у декларації з ПДВ за червень 2011 року суму ПДВ 54 331,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення на загальну суму 176 289,00 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 121 958,00 грн., за серпень 2011 року на суму 54 331,00 грн.

Підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТДВ "Гулівер" на загальну суму ПДВ 176 289,00 грн. є обставини, встановлені в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.08.2011 року №5329/23-11/23707529 про неможливість проведення перевірки ТДВ "Гулівер" з питань підтвердження отриманих від платника податків ПП "Салон-Юкрейн" відомостей, зокрема, встановлено, що ТДВ "Гулівер" має стан - " 32 " фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації, кількість працюючих -1 особа, фінансово-господарські взаємовідносини ТДВ "Гулівер" з контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, та є нікчемними, що свідчить про документальне оформлення неіснуючих операцій з метою незаконного формування податкового кредиту.

Крім того, до перевірки позивачем не надано видаткові накладні, договір купівлі-продажу, ТТН.

Враховуючи те, що придбана позивачем у ТДВ "Гулівер" продукція в подальшому була реалізована покупцю ТОВ «Шельф», а сума ПДВ 124 348,34 грн. за вказаною реалізацію була віднесена позивачем до рядку 10.1 розділу II податкових декларацій з ПДВ за червень 2011 року, тому за наслідками перевірки первинних документів щодо реалізації продукції ДПІ згідно зроблено висновок щодо нікчемності вказаних угод, та таких, що порушують вимоги чинного законодавства, не спричиняють реального правових наслідків та є нікчемними.

Таким чином, вказані обставини стали підставою для висновку про завищення ПП "Салон-Юкрейн" сум податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТДВ "Гулівер" на загальну суму 176 289,00 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 121958,00 грн., за серпень 2011 року на суму 54 331,00 грн., та завищення суми податкового зобов'язання на суму ПДВ 121 958,00 грн. внаслідок реалізації продукції, отриманої від ТДВ "Гулівер" , з огляду на те, що в ході перевірки позивач не надав доказів щодо реальності їх здійснення.

В ході проведення перевірки правомірності відображення в податковому обліку та звітності вказаних господарських відносинах ПП „Салон-Юкрейн" з ТДВ "Гулівер" ДПІ було використано надані позивачем до перевірки наступні документи: лист ПП „ Салон - Юкрейн " від 05.08.11 вх. №33064/10 з додатками ( реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року, отримані та видані податкові накладні за червень 2011 року, видаткові накладні за червень 2011 року, відомість по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками за червень 2011 року, рахунку 36.1 „Розрахунки з вітчизняними покупцями" за червень 2011 року, рахунку 37.1 «Розрахунки за виданими авансами» за червень 2011 року); лист ПП "Салон-Юкрейн" від 31.10.11 вх. № 46152/10 з додатками (отримані податкові накладні за червень 2011 р., які отримані у серпні 2011 року, видаткова накладна за червень 2011 року, відомість по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками за серпень 2011 року, рах. 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями" за червень 2011 року).

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин справи та їх узгодженість з діючими положеннями податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.181. ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначається в акті перевірки та не спростовано представником позивача в судовому засіданні, до перевірки не було надано видаткові накладні, договір купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні по господарським операціям щодо купівлі товару та подальшого його продажу. Вказані первинні документи, а також податкові накладні не були надані також і до матеріалів справи, що позбавляє суд можливості дослідити їх з метою встановлення реальності поставки товару.

З акту перевірки судом встановлено, що в червні 2011 року ТДВ "Гулівер" було поставлено на адресу позивача був поставлений наступний товар, зокрема -

- сьомга з/г 6-7 Норвегія та плотва с/м на загальну суму 731 748,00 грн., у т.ч. ПДВ 121958,00 грн., згідно податкових накладних №2 від 02.06.2011 р. та № 7 від 03.06.2011 року;

- мазут на загальну суму 325986,00 грн., в т.ч. ПДВ 54331,00 грн., згідно податкової накладної № 96 від 01.06.2011 року

В подальшому, отримана від ТДВ "Гулівер" сьомга з/г 6-7 Норвегія та плотва с/м була реалізована позивачем у червні 2011 року ТОВ "Шельф" на загальну суму 746 090,04 грн., в тому числі ПДВ 124 348,34 грн. згідно податкових накладних № 9 від 03.06.2011 року, №14 від 03.06.2011 року, №10 від 06.06.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що придбаний у ТДВ "Гулівер" товар не транспортувався на адресу покупця-позивача, оскільки ТДВ "Гулівер" та подальший покупець такого товару ТОВ "Шельф" знаходяться у м. Києві, тому з метою уникнення додаткових витрат на транспортування, товар був відразу відвантажений з ТДВ "Гулівер" на ТОВ "Шельф".

Таким чином, товарність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Гулівер" позивач підтверджує лише податковими накладними, виписаними ТОВ "Гулівер", та подальшою реалізацією товару покупцю ТОВ «Шельф».

Однак, суд вважає, що для підтвердження господарської операції при наявності сумніву у податкового органу щодо можливості її здійснення контрагентом - постачальником, недостатньо наявність у покупця лише податкових накладних, оскільки відсутність інших документів унеможливлює надати оцінку реальності здійснення господарської операції з урахуванням її специфіки, тобто умов перевезення, зберігання товару, тощо.

Зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обов'язковому встановленню, оскільки мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, при розгляді даної справи суд дотримується правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 27.03.2012 у справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Так, Верховний Суд України вказав, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проте, позивачем доказів щодо нарахування та відповідності доходів та витрат для визначення зміни активі платника податку внаслідок здійснення вказаних господарських операцій суду не надав.

При цьому, суд відмічає щодо безпідставності висновку відповідача, покладеного в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених угод позивачем з ТДВ "Гулівер" на підставі ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст.228 ЦК України, оскільки правочини за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними немає, при цьому, відповідач, не надав будь-яких доказів того, що сторони за цим договором при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Проте, суд відмічає, що наявні у справі документи не підтверджують зміну активів та зобов'язань ПП "Салон-Юкрейн" за наслідками виконання ТДВ "Гулівер" господарських договорів, реальність здійснення якого не визнається відповідачем. Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права надати суду докази щодо підтвердження реальності здійснення операцій з ТДВ "Гулівер" та подальшої реалізації отриманої продукції контрагентам-покупцям.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зазначені в акті перевірки документи підтверджують тільки факт документування операції з придбання у ТДВ "Гулівер" товару та подальшу його реалізацію ТОВ "Шельф".

Отже, якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка товару та його подальша реалізація мала місце, тому наявні у справі документи дають підстави для визнання того, що господарська операція між ПП "Салон-Юкрейн" та ТДВ "Гулівер" та операція між ПП "Салон-Юкрейн" та ТОВ "Шельф" фактично не була здійснена, а позивач вказане не спростував належним чином.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 69, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені позовних вимог Приватного підприємства "Салон-Юкрейн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1