Ухвала суду № 2854963, 26.08.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий в 1 інстанції Наумова К.Г.

Суддя-доповідач Старосуд М.І.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

26 серпня 2008 року справа № 22-а-9378/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Ханової Р.Ф., Бадахової Т.П.

при секретарі судового засідання Шептульової С.Ю.

за участю:

представника від позивача: Міміношвілі Н.М., діюча за довіреністю від 08.01.08. № 9-212

представників від відповідача: Кірєєва В.В., діючий за довіреністю № 30137/10/10

Чефанова Є.В., діючого за довіреністю № 29735/10/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецькуна постанову Донецького окружного адміністративного судувід

по адміністративній справі22 травня 2008 року

№ 2а-9190/08 ( суддя Наумова К.Г.)за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.. О.О. Скочинського»

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецькупро

визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 08.01.2008 р. № 0000021312/0/245/10/15-16-23/3, -

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.. О.О. Скочинського» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 08.01.2008 р. № 0000021312/0/245/10/15-16-23/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року у справі № 2-а-9190/08 позовну заявуДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.. О.О. Скочинського» задоволено повністю, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 08.01.2008 р. № 0000021312/0/245/10/15-16-23/3, яким до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» застосована фінансова санкція у сумі 769 грн. 65 коп. та стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (м. Донецьк, Донецької обл.) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

На зазначену постанову суду, податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить її скасувати з тих підстав, що рішення винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, та постановити нове рішення, відмовивши в задоволені позовних вимог ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.. О.О. Скочинського»у повному обсязі.

В апеляційній скарзі зауважив, що під час перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань ДПІ було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме несвоєчасну сплату плати за користування надрами. П. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань,які не є податковим боргом, тобто наявність у платника податку податкового боргу не передбачає можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що виникли пізніше. Відповідальність за порушення строків сплати податкових зобов'язань встановлена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду від 22 травня 2008 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позивних вимог.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що постанова суду від 22 травня 2008 року, винесена законно та обґрунтовано з додержанням вимог процесуального та матеріального закону, з огляду на що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне.

В основу податкового повідомлення рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 18.12.2007 року № 844/15-16-23/3-33577414 про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, земельного податку, плати за користування надрами.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у звязку з чим платником податків несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання:

- зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, у тому числі з затримкою:

1165,80 грн. від 30 до 90 календарних днів;

7661,34 грн. до 30 календарних днів.

- з податку на землю у сумі 1464,55 грн., у тому числі з затримкою:

1464,55 грн. від 31 до 90 днів;

- з плати за користування надрами у сумі 46995,75 грн., у тому числі з затримкою:

43147,50 грн. 30 календарних днів;

3848,25 від 31 до 90 календарних днів.

На підставі даного акту ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 08.01.2008 р. № 0000021312/0/245/10/15-16-23/3, яким до позивача застосована фінансова санкція у сумі 769 грн. 65 коп. за порушення строків сплати плати за користування надрами у сумі 3848 грн. 25 коп. у розмірі 20 відсотків, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

12.07.2007р. позивач подав до ДПІ розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля за півріччя 2007 р., згідно якого позивачем визначено податкове зобов'язання у сумі 131964 грн. 75 коп. з них за І квартал 67390 грн. 50 коп. та за 2 квартал 64574 грн. 25 коп.

16.02.2007 р. між позивачем та ДПІ, на підставі рішення ДПІ від 16.02.07 р. № 69/24-113, було укладено договір про розстрочення податкових зобов'язань № 11, яким позивачу було надано розстрочку щодо сплати плати за користування надрами у сумі 172415 грн. на строк з 27.02.07 р. по 27.12.07 р.

Платіжним дорученням від 18.10.2007 р. № 2431 позивачем було перераховано 8257 грн. призначення платежу - «розстрочення платежу за користування надрами згідно рішення про розстрочення ДПА в Донецькій області від 16.02.07 р. № 69/24-113, перераховано по строку 18.10.07 р.»

З наведеного вбачається, що позивач платіжним дорученням від 18.10.2007 р. № 2431 не сплачував плату за користування надрами за І півріччя 2007 р.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні ” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Відповідно до п.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого застосовані фінансові санкції, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах встановлених цим пунктом, зокрема при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наведеного вбачається, що правопорушення за яке можуть бути застосовані фінансові санкції на підставі п.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - це несплата платником податкового зобов'язання у встановлені строки, при цьому розмір фінансових санкцій визначається виходячи з суми погашеного податку.

Однак, платіжним дорученням, на яке послалась ДПІ, позивач не сплачував плату за користування надрами за півріччя 2007 р. у сумі 3848 грн. 25 коп., а сплачувалась сума боргу відповідно до договору про розстрочення від 16.02.2007 р. Таким чином, застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 59169 грн. не може вважатися законним та обґрунтованим.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях платників податків,відповідач змінюючи напрямок платежу діяв з перевищенням повноважень, наданих йому чинним законодавством України, необґрунтовано та неправомірно.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі надані позивачем докази, правомірно застосував норми матеріального права, тому рішення є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ”, ст. 4, 5, 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року у справі 2-а-9190/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року у справі 2-а-9190/08 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О. Скочинського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 08.01.2008 р. № 0000021312/0/245/10/15-16-23/3, яким до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» застосована фінансова санкція у сумі 769 грн. 65 коп. залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: