Постанова № 28546066, 11.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.01.2013 р. справа №10/7/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Москальової І.В.

Суддів: Будко Н.В., Манжур В.В.

при секретарі Зоря В.І.

за участю представників сторін:

від позивача за основним позовом: Василенко С.О. за довір. № 367/03 від 27.07.2012 р.

від відповідача-1 за основним позовом: не з'явились

від відповідача-2 за основним позовом: не з'явились

від ВДВС: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ

на ухвалу господарського суду Луганської області від 10.12.2012 р. по справі № 10/7/2011 (суддя Мінська Т.М.)

за скаргою: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ

на дії Відділу Державної виконавчої служби Сверловського районного управління юстиції

за основним позовом: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ

до відповідачів за основним позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Виробного - комерційної фірми "Ремо", м.Свердловьк, Луганська область, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компания Ремо", м. Київ

про стягнення 404777,84 доларів США та 472820 грн.00коп

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробного - комерційної фірми "Ремо", м.Свердловьк, Луганська область

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м.Київ в особі Луганської філії, м.Луганськ

про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Сверловського районного управління юстиції (з урахуванням пояснень від 10.12.2012 р. № б/н (а.с.60-63 копій матеріалів), якою просить:

- визнати причину пропуску строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця поважною та задовольнити клопотання позивача про відновлення цього строку;

- визнати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2012 р. відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» незаконною та зобов»язати державного виконавця витребувати від голови ліквідаційної комісії наказ господарського суду від 14.03.2011 р. № 10/7/2011;

- зобов»язати ВДВС Свердловського міського управління юстиції постановити ухвалу щодо відкриття виконавчого провадження стосовно ТОВ «КК «Ремо» (код 35959541) на підставі наказу господарського суду Луганської області від 29.03.2011 о по справі № 10/7/2011;

- постановити окрему ухвалу відносно посадових осіб відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ, на яких покладено обов'язок виконання судового рішення та направити її начальнику управління юстиції Луганської області та до прокуратури за місцем скоєння злочину для порушення кримінальної справи за фактами, викладеними в скарзі, відносно посадових осіб відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.12.2012 р. у справі № 10/7/2011 скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ залишено без розгляду з підстав пропуску десятиденного строку оскарження дій ВДВС без поважних причин. (а.с.76-78 копій матеріалів)

Не погодившись з такою ухвалою суду, ПАТ "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило зазначену ухвалу господарського суду скасувати.

Апелянт стверджує, що неодноразово звертався до суду із заявами для захисту своїх конституційних прав, направлених на виконання судового рішення, але суд відмовляв позивачу в задоволенні всіх заяв, з підстав відсутності в законі правової норми, яка б дозволяла видавати виконавчі документи при солідарному обов»язку відповідно до кількості відповідачів. Дана позиція суду підтвердила неправомірність дій державного виконавця направити єдиний наказ господарського суду виданий стягувачу по даній справі в ліквідаційну комісію боржника, не відкривши виконавче провадження відносно другого боржника. Судом не враховано те, що державним виконавцем не прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження стосовно другого солідарного боржника - ТОВ «КК «Ремо». Судом не досліджено, що стягувач до спливу шестимісячного терміну, встановленого для примусового виконання судових рішень, неодноразово письмово звертався до Свердловського ВДВС в серпні та вересні 2012 р. із заявою повідомити про стан виконання судового рішення відносно ТОВ «КК «Ремо» та направлення постанови державного виконавця на адресу стягувача, які залишились поза увагою державного виконавця.

Відповідач-1 за основним позовом до судового засідання не з»явився, надав відзив від 08.01.2012 р. № -7-01/13, яким просить відмовити задоволенні апеляційної скарги, у зв»язку із відсутністю підстав та пропуском строку на подання скарги на дії державного виконавця без поважних причин.

Відповідач-2 за основним позовом та представник ВДВС до судового засідання не з»явились, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

14.03.2011 року рішенням господарського суду Луганської області по справі № 10/7/2011 первісний позов ПАТ «Брокбізнебанк» в особі Луганського головного регіонального відділення задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Ремо", м. Свердловськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "РЕМО", с. Валуйське, Станично-Луганський район, Луганська область, на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк", м. Луганськ, заборгованість - за кредитним договором № 17 від 20.09.2007 в розмірі 406 094 доларів США 60 центів та 400 грн. 00 коп., у тому числі 362000,00 доларів США - сума основного боргу, 44094,60 доларів США - проценти за користування кредитом, 400 грн. 00 коп. - комісія за пролонгацію кредиту, та державне мито в сумі 3207,43 доларів США, і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. наступним чином:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "РЕМО" за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "РЕМО" шляхом звернення стягнення на заставне майно:

згідно іпотечного договору від 27.09.2007 за № 6602 укладеним між АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та ТОВ ВКФ "РЕМО" на предмет іпотеки: нежитлову будівлю за адресою: Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Глінки, буд. 1А, що складається з будівлі офісу площею 992,6 кв.м. та будівлі охорони площею 11,04 кв.м. та огорожі, яка належить на праві власності ТОВ "Керуюча компанія "РЕМО",

згідно іпотечного договору від 27.09.2007 за № 6422 укладеним між АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та ТОВ ВКФ "РЕМО" на предмет іпотеки: вбудоване нежитлове приміщення офісу загальною площею 312,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 26, яке належить на праві власності ТОВ "Керуюча компанія "РЕМО".

29.03.2011 року на виконання вказаного рішення видано єдиний наказ. (а.с.43 копій матеріалів)

28.03.2012р. за заявою вих. № 0948/049 позивач направив Відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ вищевказаний наказ та просив відкрити виконавче провадження відносно боржників: ТОВ «ВКФ «Ремо» та ТОВ «КК «Ремо» та стягнути солідарно суму боргу. (а.с.42 копій матеріалів)

02.04.2012 року ВДВС Свердловського МУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33591031 за наказом господарського суду 29.03.2011 р. №10/7/2011 відносно боржника ТОВ ВКФ "Ремо". (а.с. 29 копій матеріалів)

Того ж дня, 02.04.2012 року державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ТОВ ВКФ "Ремо" на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" з підстав ліквідації ТОВ «ВКФ «Ремо» (а.с. 30 копій матеріалів)

ВДВС Свердловського МУЮ наполягає про те, що вказані постанови від 02.04.2012р. були направлені органом виконавчої служби на адресу ПАТ «Брокбізнесбанк» особі Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» поштою. (а.с. 41 копій матеріалів)

Згідно частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний надсилати постанови про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Доказів щоб свідчили про направлення стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33591031 саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять.

Стягувач заперечує проти отримання постанов держвиконавця, у зв»язку з чим 06.08.2012 р. був ознайомлений з виконавчим провадженням за наказом господарського суду 29.03.2011 №10/7/2011, про що мається відмітка на його заяві від 30.07.2012р. № 52-12149. (а.с.46 копій матеріалів)

Листами № 206/049-лт від 27.08.2012 р., № 270/049-лп від 27.09.2012 р. стягувач звертався з приводу повідомлення про здійснені заходи щодо виконання судового рішення та стан виконавчого провадження ВДВС Свердловського МУЮ Луганської області, направлення на його адресу постанов виконавчого провадження, в тому числі щодо другого солідарного боржника - ТОВ «КК «Ремо».

ВДВС у відповідях № 12760 від 19.09.2012 р. та № 14010 від 16.10.2012 р. (остання отримана стягувачем 05.11.2012р.) повідомило, що наказ господарського суду Луганської області від 29.03.2011 р. № 10/7/2011 було передано нарочно представнику ліквідаційної комісії ТОВ «ВКФ «Ремо» за довіреністю (а.с.6-9 копій матеріалів), щодо другого солідарного боржника - ТОВ «КК «Ремо» повідомило про необхідність подання окремої заяви на відкриття виконавчого провадження.

Стягувач отримавши 05.11.2012 р. лист-відповідь ВДВС Свердловського МУЮ Луганської області № 14010 від 16.10.2012 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» за № 1321/5-л5(1) звернувся з даною скаргою на дії ВДВС вважаючи, що строк, визначений ст.121-2 ГПК України не є пропущеним .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.11.2012р. суд прийняв скаргу до розгляду та призначив слухання на 29.11.2012р., в подальшому розгляд скарги було відкладено на 10.12.2012р. Позивач 10.12.2012р. надав пояснення щодо дотримання десятиденного строку з клопотанням про його поновлення (а.с.60 копій справи).

Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 10.12.2012р. дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного десятиденного строку і залишив скаргу без розгляду з огляду на те, що скаржник після отримання постанови про закінчення та після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 06.08.2012 не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до господарського суду Луганської області із скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України, у зв»язку з чим сплив шестимісячний термін здійснення виконавчого провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що матеріали справи доводять поважність причин пропуску десятиденного строку враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів дотримання органом виконавчої служби ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33591031 відносно ТОВ «ВКФ «Ремо», та враховуючи відсутність в документах виконавчого провадження ВП №33591031 даних щодо другого солідарного боржника - ТОВ «КК «Ремо», що зумовило неодноразове звернення стягувача до органу виконавчої служби з роз»яснення цього питання, отримавши відповідь 05.11.2012р. скаржник звернувся з даною скаргою 15.11.2012р. на підставі ст.121-2 ГПК України.

Згідно п.9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53,121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. В даному випадку, місцевий суд прийняв скаргу на дії ВДВС 15.11.2012р. та лише на третє судове засідання визначився щодо відмови у відновленні строку на її подання, що не грунтується на приписах ст.53, ст.121-2 ГПК України та п.9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Щодо змісту скарги на дії ВДВС, огляд матеріалів справи та вимог чинного законодавства свідчить про наступне.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, що була чинна на 02.04.2012р.) виконавче провадження підлягало закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

За умовами ч.3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення.

В постанові державного виконавця ВДВС Свердловського МУЮ від 02.04.2012 року про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ТОВ ВКФ "Ремо" на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", зазначено, що згідно протоколу № 25/10 загальних зборів учасників ТОВ ВКФ "Ремо" від 25.10.2010 р. прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ ВКФ "Ремо" в зв'язку з ліквідацією, та призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_7. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 26.10.2010 р. зареєстровано статус юридичної особи ТОВ ВКФ "Ремо" - в стадії припинення. (а.с. 30 копій матеріалів ) .

До відзиву ВДВС надано постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2012р. (а.с.39 тому копій) з відміткою « постанову про закінчення та наказ 10/7/2011від 29.03.2011 отримав ОСОБА_4 02.04.2012р.» ; довіреність на ОСОБА_4 видана головою ліквідкомісії ОСОБА_7 (а.с.48 тому копій); в той час як в протоколі № 25/10 загальних зборів учасників ТОВ ВКФ "Ремо" від 25.10.2010 р. (а.с.44 тому копій), вказано, що головою ліквідаційної комісії призначено Токареву Т.О., а не ОСОБА_7 як визначено в постанові про закінчення виконавчого провадження та в довіреності на отримання виконавчого документу.

Згідно ч.1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Доказів того, що державний виконавець переконався у встановлені факту наявності ліквідації ТОВ «ВКФ «Ремо», складу ліквідкомісії, її місцезнаходження, на момент прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2012 р. в матеріалах справи відсутні. Навпаки, зміст постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2012 р. доводить, що така постанова була прийнята держвиконавцем на підставі документів боржника 2010 р.

Крім того, згідно частини 2 статті 18 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина 2 статті 18 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження")

29.03.2011 року місцевим господарським судом на виконання судового рішення у цій справі видано єдиний наказ, в якому зазначено, що право стягнення є солідарним та повинно проводитьсь наступним чином: з ТОВ Виробничо-комерційної фірми "РЕМО" за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення; та з ТОВ "Керуюча компанія "РЕМО" шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно іпотечних договорів від 27.09.2007 за № 6602 та за №6422. (а.с.43 копій матеріалів)

За приписами статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

28.03.2012р. за заявою вих. № 0948/049 позивач направив Відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ вищевказаний наказ та просив відкрити виконавче провадження відносно боржників: ТОВ «ВКФ «Ремо» та ТОВ «КК «Ремо» та стягнути солідарно суму боргу, в тому числі за рахунок іпотечного майна. (а.с.42 копій матеріалів).

За умовами частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В порушення ч.2 ст.18, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» держвиконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження не визначив, що обов»язок боржників є солідарним, що призвело к порушенню принципу обов»язковості судового рішення .

Згідно ч.2 ст.543 ЦК України кредитор, який одержав виконання обов»язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За умовами ч.4 ст.543 ЦК України лише виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором, у зв»язку з чим закінчення виконавчого провадження, яке порушено на підставі заяви стягувача щодо відкриття виконавчого провадження відносно двох солідарних боржників за судовим наказом, який також містить солідарний обов»язок боржників, здійснено держвиконавцем з порушенням приписів вищенаведених норм, оскільки виконавчий документ повернуто до ліквідаційної комісії без проведення виконавчих дій щодо іншого солідарного боржника та , як вбачається, на підставі даних щодо ліквідації першого боржника за 2010 рік без з»ясування таких обставин станом на 02.04.2012р., в тому числі з витребуванням даних ЄДРПО.

Посилання держвиконавця у листі №12760 (а.с.7 копій матеріалів) на необхідність подання окремої заяви щодо другого боржника згідно п.3.4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки згідно вказаної правової норми окрема заява про відкриття виконавчого провадження повинна бути подана на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем, але в даному випадку відносно солідарних боржників виданий єдиний наказ згідно умов ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.115 ГПК України.

Посилання у відзиві ВДВС (а.с.34) на ті обставини, що з наказу суду вбачається, що другим відповідачем було Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "РЕМО", місцезнаходженням якого є Станично-Луганський район Луганської області і тому такий наказ міг бути пред»явлений до ВДВС Станічно-Луганського РУЮ, не приймаються до уваги, оскільки заява на пред»явлення наказу до виконання саме до ВДВС Свердловського МУЮ Луганскьої області містить визначення щодо необхідності виконання єдиного наказу суду щодо двох боржників, які є солідарними, з визначенням порядку, який закріплено у наказі суду ( а.с.42 тому копій). Крім того, ч.3 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», п.5.2, п.5.5, п.6.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012, № 512/5 визначено, що якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито в різних органах ДВС це є обставинами, що ускладнюють виконання рішення та є підставою для утворення виконавчої групи і не є підставою для підтвердження правомірності дій органу виконавчої служби що є предметом даної скарги. Скаржник повідомляє про відкриття лише одного виконавчого провадження за єдиним наказом у цій справі у ВДВС Свердловського МУЮ Луганської області

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606 можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведені підстави для задоволення скарги стягувача на дії ВДВС з врахуванням правової позиції, викладеної у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", що зумовлює скасування ухвали суду з прийняттям нового рішення у розгляді скарги на дії ВДВС. Клопотання стягувача щодо постановлення окремої ухвали відносно посадових осіб відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ, на яких покладено обов'язок виконання судового рішення та направити її начальнику управління юстиції Луганської області та до прокуратури за місцем скоєння злочину для порушення кримінальної справи за фактами, викладеними в скарзі, відносно посадових осіб відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ відхиляється , оскільки це є правом суду.

Судові витрати за пред»явлення апеляційної скарги згідно умов ч.4 ст.49,ст. 99,105 ГПК України покладаються на орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.3,п.4 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 10.12.2012 р. по справі № 10/7/2011 - скасувати.

Поновити строк на пред»явлення скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції № 049-ЛГ від 15.11.2012 р.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ на дії Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції задовольнити.

Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2012 відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» незаконними.

Визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2012 р. ВП 33591031 недійсною.

Зобов»язати Відділ державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції державного виконавця витребувати від голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» наказ господарського суду від 29.03.2011 р. № 10/7/2011.

Зобов»язати Відділ державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції здійснити виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду Луганської області від 29.03.2011 р. у справі № 10/7/2011 про стягнення суми борги з солідарних боржників.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії, м. Луганськ витрати по сплаті судового збору за пред»явлення апеляційної скарги в розмірі 536,50грн. Господарському суду Луганської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.В. Москальова

Суддя Н.В. Будко

Суддя В.В. Манжур

Надруковано: 8 прим.

4 - сторонам по справі

1 - ВДВС

1 - у справу

1 - ДАГС

1 - ГСЛО