Ухвала суду № 2854597, 23.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-4263/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 19.10.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. у справі № 5/2604-9/215

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мостнафта”

до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Мостнафта”подано позовпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області від 07.07.2006р.: № 0000312300/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 15 100 грн., в т. ч. 12583 грн. основного платежу та 2517 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000302300/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 15100 грн., в т. ч. 10067 грн. основного платежу та 5033 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також про стягнення з відповідача всіх судових витрат.

Постановою Господарського суду Львівської області від 19.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. у справі № 5/2604-9/215 позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 07.07.2006р.: № 0000312300/0 та № 0000302300/0; в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача судових витрат відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат витрати по оренді приміщення, які прямо повязані зі здійсненням ним господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами, складеними згідно вимог законодавства; позивач придбав орендовані приміщення у власність за договором купівлі-продажу; відповідачем фактично були незаконно запроваджені додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат орендної плати, які законодавством не передбачені, а тому валові витрати та податковий кредит із сум податку на додану вартість у складі орендної плати сформовані правомірно; документально підтверджені судові витрати присуджуються на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, в разі задоволення адміністративного позову з Державного бюджету України.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч. ч. 2, 3 ст. 3 КАС України.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні і залишити в силі постанову та ухвалу як законних та обґрунтованих.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 19.06.2006р. № 26/23/25556141 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. в якому зазначено, зокрема, про встановлення заниження позивачем податку на прибуток за четвертий квартал 2005 року в сумі 12583 грн. 18 коп. та занижено податок на додану вартість на суму 10066 грн. 55 коп., в т. ч. за листопад 2005 року 8053 грн. 76 коп., грудень 2005 року 2012 грн. 79 коп., у звязку з включенням до складу валових витрат орендної плати та віднесення в її складі сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.11. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції на момент укладення договору оренди) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно абз. 1, 2 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції після 31.05.2005р.) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, факт сплати орендної плати, в т. ч. ПДВ, і, як наслідок, понесення позивачем витрат, підтверджується відповідними первинними документами рахунками, податковими накладними та платіжними дорученнями, що свідчить про правомірність формування складу валових витрат та податкового кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому, враховуючи вимоги ст. 105 КАС України, стягнення судових витрат не може бути предметом адміністративного позову.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області відхилити, а постанову Господарського суду Львівської області від 19.10.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. у справі № 5/2604-9/215 залишити без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.