№ К-35778/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання – Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька
на постанову Господарського суду Донецької області від 25.04.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 41/32а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Славолія”
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламно-інформаційне агентство “Срібний Вік”,
2) Дочірнє підприємство “Гелорі енд Вай Україна”
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача – не з’явились,
відповідача – не з’явились,
третьої особи-1 – не з’явились,
третьої особи-2 – не з’явились,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Славолія”, з урахуванням послідуючої заяви про зміну позовних вимог,подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька № 0000422340/3 від 17.11.2005р. в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 208 939 грн. 90 коп., в т. ч. 139 293 грн. 30 коп. основного платежу та 69646 грн. 60 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Донецької області від 25.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 41/32а позов задоволено.
Судові рішення обґрунтовані тим, що чинним законодавством та правилами податкового обліку не визначений особливий порядок обліку та підтвердження витрат, пов’язаних з розміщенням реклами на телебаченні; обов’язкова умова щодо наявності графіків узгодження часу трансляції реклами з реквізитами підприємства телебачення для віднесення до складу валових витрат будь-яких сум відсутня; матеріалами справи підтверджується обґрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат сум, пов’язаних з розміщенням реклами на телебаченні.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Позивач та треті особи заперечення на касаційну скаргу не подали.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 28.03.2005р. № 1108/23-113/32310209 про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 06.03.2003р. по 01.12.2004р. в якому зазначено, зокрема, про невірне та несвоєчасне формування валових доходів, що призвело до заниження податку на прибуток за 2003 рік на 159900 грн. та не відображення податку на прибуток за перше півріччя 2004 року у сумі 205100 грн. з наступним коригуванням валових доходів, фактично отриманих у другому кварталі 2004 року.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного закону).
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону).
Відповідно до пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 цього Закону до валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказано про те, що ні цим законом, ні правилами податкового обліку не визначений особливий порядок обліку та підтвердження витрат з розміщення реклами на телебаченні, а тому, враховуючи підтвердження матеріалами справи понесення позивачем витрат з розміщення реклами своїх товарів на телебаченні, останній правомірно відніс їх до складу валових витрат.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 25.04.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. у справі № 41/32а – без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
Ухвала складена у повному обсязі 26.05.2008р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.
Судове рішення № 2854523, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.05.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-35778/06. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: