Рішення № 28542875, 10.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 р. Справа № 5024/1761/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Пашахнова Олександра Анатолійовича м. Нова Каховка Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Югтранс" м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 79109грн. 73коп.

за участю представників сторін:

від позивача - фізична особа-підприємець Пашахнов О. А.

від відповідача - уповноважена особа Авер'янова С.Б.

Фізична особа-підприємець Пашахнов Олександр Анатолійович (позивач по справі) звернувся з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Югтранс" (відповідач) 69869грн.52коп. заборгованості за отримані нафтопродукти згідно з договором купівлі-продажу №1/02 від 02.02.2011року. Крім того, позивач просить також стягнути 5240грн. 21 коп. пені за невиконання грошового зобов'язання та 4000грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач не підтвердив факту отримання товару за зазначеними в позовній заяві видаткових накладних відповідачем, так як на накладних відсутня печатка відповідача, а підпис здійснено невідомою особою без зазначення прізвища та посади а також номера та дати довіреності на підставі якої він уповноважувався на одержання товару від відповідача. Крім того відповідач зазначає, що підставою поставки за умовами договору є письмова заявка покупця, а оплата товару здійснюється на підставі рахунку позивача, який виставляється за фактом прийому дизпалива відповідачем. Однак заявка відповідачем на поставку пального не подавалася, а рахунок на оплату позивачем не виставлявся.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між фізичною особою-підприємцем Пашахновим Олександром Анатолійовичем (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Югтранс" (відповідач) 02 лютого 2011року укладено договір купівлі-продажу №1/02 відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу зазначений в договорі товар, а відповідач - сплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2 договору купівлі-продажу кількість товару, що поставляється за договором, дата і місце поставки визначаються покупцем в письмових заявках, що направляються на адресу продавця по факсу, телефонограмою або електронною поштою.

Пунктами 2.2, 2.3 договору сторони узгодили, що позивач передає відповідачу нафтопродукти на умовах: оплата за фактом постачання, а паливо підлягає прийманню за кількістю згідно з даними товарно-транспортної або видаткової накладної. При цьому обов'язком відповідача, як покупця за договором, згідно з пунктом 3.2.1 є забезпечення приймання, перевірки дизельного палива за кількістю, з відміткою в товарно - транспортній накладній, видатковій накладній з видачею довіреності.

Таким чином, за умовами договору від 02.02.2011року товар вважається переданим відповідачу з моменту його прийняття та підписання уповноваженою відповідачем особою, яка зазначена в довіреності, товарно-транспортних або видаткових накладних.

При звернені з позовом, позивач посилався на те, що на підставі договору купівлі-продажу №1/02 від 02.02.2011року ним на протязі 2011року було передано відповідачу дизельне паливо на загальну суму 99174грн.06коп. за наступними видатковими накладними:

РН -12 від 27 квітня 2011року на суму 9540грн.00коп.

РН - 15 від 29 квітня 2011року на суму 19764грн.54коп.

РН - 2/05 від 12 травня 2011року на суму 9547грн.20коп.

РН - 3/05 від 16 травня 2011року на суму 5101грн.20коп.

РН - 4/05 від 18 травня 2011року на суму 9504грн.60коп.

РН - 5/05 від 20 травня 2011року на суму 26962грн.32коп.

РН - 6/06 від 24 травня 2011року на суму 18754грн.20коп.

Як зазначає позивач, товар за вищезазначеними видатковими накладними було отримано представником відповідача, та частково сплачено в сумі 29304грн.54коп., що відповідає вартості товару зазначеного в видаткових накладних РН -12 від 27 квітня 2011року та РН - 15 від 29 квітня 2011року.

Позивач стверджує, що відповідачем отримано та не оплачено товар за видатковими накладними РН - 2/05 від 12 травня 2011року на суму 9547грн.20коп.; РН - 3/05 від 16 травня 2011року на суму 5101грн.20коп.; РН - 4/05 від 18 травня 2011року на суму 9504грн.60коп.; РН - 5/05 від 20 травня 2011року на суму 26962грн.32коп.; РН - 6/06 від 24 травня 2011року на суму 18754грн.20коп., а всього на суму 69869грн.52коп.

Відповідач категорично заперечує факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару на суму 69869грн.52коп. за вищезазначеними видатковими накладними.

При цьому відповідач посилається на те, що підписи в зазначених видаткових накладних в графі «отримав (ла)»здійснено невідомими особами без зазначення прізвища та посади, вони не засвідчені печатками підприємства, відсутнє посилання на номер та дату довіреності на підставі якої діяла ця особа від імені відповідача, як це зроблено в видаткових накладних РН -12 від 27 квітня 2011року та РН - 15 від 29 квітня 2011року.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі продажу. Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару покупцеві вважається: вручення його покупцеві, якщо договором передбачено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місцезнаходженні товару.

При цьому частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено загальний порядок оплати товару після прийняття його покупцем або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При зверненні з позовом, а також в засідання суду позивач не надав документального підтвердження підстав відвантаження товару відповідачу, яким відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу є письмові заявки відповідача, які направляються на адресу продавця по факсу, телефонограмою або електронною поштою.

Не надано ним і документального підтвердження передачі зазначеного в вищезазначених видаткових накладних товару на загальну суму 69869грн.52коп. уповноваженій особі відповідача, а також первинних бухгалтерських документів, якими б цей факт підтверджувався, чим не підтверджено належними доказами відповідно до ст.. 32, 34 ГПК України викладених в позовній заяві обставин щодо виконання своїх обов'язків за пунктами 1.2, 2.2, 2.3 договору від 02.02.2011року, відповідно до яких саме відповідач визначає кількість товару, дату та місце його поставки в письмових заявках, а товар вважається переданим покупцю з моменту здійснення відповідного підпису в видатковій накладній уповноваженою особою відповідача яка діє на підставі виданої відповідачем довіреності.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За визначенням наведеним в статті 1 зазначеного Закону первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України №99 від 16.05.1996року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996року за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Так як на видаткових накладних, що надані до матеріалів справи підписи про отримання товару здійсненні невідомими особами, без зазначення прізвища, посади та номера і дати довіреності відповідача якою б він уповноважував їх отримати товар у позивача, суд дійшов до висновку про недоведеність позивачем виконання свого обов'язку по передачі товару та факту прийняття товару уповноваженою особою відповідача.

Таким чином, позивачем не надано документального підтвердження належного виконання свого обов'язку за договором купівлі продажу від 02.02.2011року відповідно до якого поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки відповідача в якій зазначається дата та місце поставки товару, як і не надано належних доказів передачі уповноваженій особі відповідача товару з відповідною відміткою цієї особи в видатковій накладній та виданої відповідачем довіреності на право одержання товару.

Не надано позивачем і доказів надіслання (вручення) відповідачу рахунків, які виставляються після підтвердження факту прийому відповідачем дизельного палива та відповідно до пункту 4.2 договору є підставою оплати вартості отриманого товару.

З урахуванням вищезазначених вимог закону та договору позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами виконання покладених на нього обов'язків за договором від 02.02.2011року та не довів факту передачі відповідачу пального на суму позову, а також надіслання йому рахунків, які є підставою оплати вартості товару, тому його вимоги про стягнення з відповідача боргу за товар в сумі 69869грн. 52коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення 5240грн.21коп.пені за невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за отриманий товар, так як позивачем не доведено факту передачі відповідачу цього товару, що не породжує і обов'язку відповідача здійснити за нього оплату та сплатити відповідні санкції.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення 4000грн.00коп. витрат за надання правової допомоги, оскільки такі витрати не входять до складу судових витрат передбачених ст. 49 ГПК України. До того ж позивачем не надано документального підтвердження надання цих послуг (акту виконаних робіт). Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України зазначена сума в будь - якому випадку відноситься на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача на те, що відповідач частково сплатив вартість товару не є підставою задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не заперечує укладення з позивачем договору купівлі-продажу та передачі йому товару за видатковими накладними №РН-12 від 27.04.2011року та РН-15 від 29.04.2011року, що підтверджується і наданими до матеріалів справи копіями цих накладних з підписами та печатками відповідача. Інші ж накладні підписані невідомими особами та не скріплені печатками відповідача, а тому вони не можуть підтверджувати факту передачі позивачем товару відповідачу, а відповідно і не породжують обов'язку відповідача оплатити товар.

Відхиляються судом і посилання позивача на те, що ним передані відповідачу податкові накладні на всю суму товару та віднесення їх відповідачем до податкового кредиту, оскільки належним виконанням відповідно до ст. 599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом, які встановлені договором, а договором не передбачено, що підтвердженням належного факту передачі товару та здійснення розрахунків за нього є податкові накладні позивача.

У зв'язку з зазначеним не підлягає задоволенню і клопотання позивача про витребування у відповідача відомостей щодо відображення податкового кредиту, оскільки зазначене знаходиться за межами доказування виходячи із предмету спору та господарських правовідносин сторін. До того ж, представник відповідача стверджує, що за даними первинного бухгалтерського обліку не обліковується заборгованість перед позивачем, як не обліковується і довіреність, яка б ним видавалася відповідним посадовим особам на право отримання товару від позивача за договором купівлі-продажу від 02.02.2011року.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

В той же час відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»із спеціального фонду Державного бюджету України підлягає поверненню фізичній особі-підприємцю Пашахнову Олександру Анатолійовичу 73грн.50коп. судового збору який ним внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України фізичній особі-підприємцю Пашахнову Олександру Анатолійовичу м. Нова Каховка Херсонської області, вул. Леніна, 41 кв. 5, ідентифікаційний код 2655905738 - 73грн. 50коп. (сімдесят три грн. 50коп.) судового збору, сплаченого платіжними дорученнями № 229 від 10 грудня 2012року та №223 від 29 листопада 2012року, №201 від 13 листопада 2012року, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 5024/1761/2012.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 січня 2012 року.

Суддя З.І. Ємленінова