Ухвала суду № 28540579, 10.01.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1818/1670/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - ЯноваНомер провадження 11/788/35/13 Суддя-доповідач - Пархоменко Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Ященка В. А., Рунова В. Ю.,

з участю прокурора - Паливода Л.В.

засудженого - ОСОБА_2

представника потерпілого -ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями потерпілого та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 15 жовтня 2012 року яким, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий, -

засуджений за ст. 286 ч. 2КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки без позбавлення права керування транспортним засобом.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь райфінвідділу Тростянецької РДА за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5953 грн. 70 коп.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 25000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 середній заробіток за час непрацездатності за шість місяців в сумі 24000 грн..

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3167 грн. 10 коп. на користь потерпілого ОСОБА_5.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину.

11 квітня 2012 року близько 19 год. 10 хв., ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував мопедом марки «G-Max» без державного номерного знаку, та рухаючись по автодорозі по вул. Леніна в м. Тростянець, Сумської області, порушивши вимоги п.п. 1.3; 1.5; 2.1.(а,б); 2.3.(б); 2.9.(а); 10.1; 11.3 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з мотоциклом марки «Днепр - 11» державний номерний знак 00-72 СІА, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по автодорозі в зустрічному напрямку мопеда, в результаті чого потерпілий ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

У поданих апеляціях та доповненні :

- потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду змінити і призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки і стягнути із засудженого на його користь на відшкодування моральної шкоди 60 тис. грн..; матеріальної - 4167 грн. 10 коп. та середній заробіток за час непрацездатності в розмірі 32190 грн.. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання ОСОБА_2 безпідставно застосував положення ст. 69 КК України, призначивши покарання більш м'яке, ніж зазначене в санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Суд не взяв до уваги, те що ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи прав на управління транспортним засобом та не знаючи правил дорожнього руху сів за кермо мопеда та допустив зіткнення з мотоциклом, внаслідок чого він, потерпілий став інвалідом 1 групи, також суд безпідставно не задовольнив цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4167 грн., а задовольнив лише частково в сумі 3167 грн., також судом не правильно встановлено відшкодування шкоди завданої каліцтвом в розмірі 24000 грн., тоді як стягненню підлягає 32190 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2012 року;

- прокурор просить вироку суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, неправильним вирішенням цивільного позову на користь потерпілого і неправильною кваліфікацією злочинних дій в частині зайвої кваліфікуючої ознаки « порушення правил експлуатації транспортного засобу» і справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що підсудний не працевлаштований, збитки в повному обсязі не відшкодував, не враховано те, що потерпілий внаслідок ДТП став інвалідом І групи, вибачення засудженого не прийняв, просив суворішої міри покарання. При вирішенні цивільного позову при стягненні матеріальної шкоди і доходу внаслідок каліцтва суд взагалі не мотивував прийняття їм рішення, стягнувши конкретні суми із засудженого, із якими не погоджується потерпілий.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, представника потерпілого та адвоката які підтримали апеляції, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає повному задоволенню, апеляція потерпілого - частковому задоволенню.

Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За змістом ст. 69 КК України при вирішенні питання про можливість перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, суд повинен установити декілька обставин, що пом'якшують покарання, та мотивувати, яким чином вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Цих вимог закону суд, призначаючи засудженому покарання, не дотримав.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи рішення про призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, послався на те, що ОСОБА_2 вину визнав, раніше не судимий, розкаюється у скоєному, являється інвалідом, частково відшкодував шкоду.

Водночас суд усупереч вимогам ст. 65 КК України не взяв до уваги те, що ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, від його злочинних дій для потерпілого настали тяжкі наслідки - визнаний інвалідом першої групи, чим позбавлений можливості самостійно пересуватися, заподіяні злочином збитки у повному обсязі не відшкодовані.

Також, вирішуючи цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, суд, визначаючи розмір сум, які стягнув із засудженого, не умотивував своє рішення щодо визначення розміру конкретних сум, які стягнув із засудженого і з якими не погоджується потерпілий у своїй апеляції, оскільки вважає їх заниженими.

У матеріалах кримінальної справи мається цивільний позов потерпілого від 12 липня 2012 року про стягнення із ОСОБА_2 моральної та матеріальної шкоди відповідно на суми 10 000 грн. та 11 686 грн..

10 жовтня 2012 року, до розгляду кримінальної справи по суті, від потерпілого надійшло до суду звернення про збільшення моральної шкоди до 60 000 грн. та стягнення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва.

12 жовтня 2012 року від потерпілого надійшли розрахунки-витрати за період з 30.08.2012 по 12.10.2012 р.р. у розмірі 4167 грн..

Суд вирішив питання про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3167 грн. 10 коп. та 24 000 грн. розмір середнього заробітку за час непрацездатності ніяким чином не умотивувавши при цьому своє рішення, чим позбавив можливість перевірити законність та обґрунтованість сум стягнення, з якими категорично не погоджується потерпілий.

Окрім цього, кваліфікуючи злочинні дії ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України суд послався на кваліфікуючу ознаку « порушення правил експлуатації транспортного засобу», проте у мотивувальній частині вироку при встановленні обставин скоєного не зазначено в чому саме полягає допущене ОСОБА_2 порушення правил експлуатації транспортного засобу при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка потягла спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

За таких обставин, вирок суду не може бути визнано законним і обґрунтованим, тому колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 367, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Шаповал О.Т. задовольнити повністю, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Тростянецького районного суду Сумської області відносно ОСОБА_2 від 15 жовтня 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Ященко В. А. Рунов В. Ю.