Постанова № 28537902, 09.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2012 року 14:54 № 2а-1323/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі судового засідання Криворучко Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача -Пархоменка О.О.,

від відповідача -Гайдая В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбізнес»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової службипроВизнання протиправними дій по проведенню перевірки, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Грандбізнес»(далі -позивач, ТОВ «Грандбізнес») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва), в якому після уточнення позовних вимог заявою від 09.07.2012р. просив визнати протиправними дії відповідача, які полягали у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «Грандбізнес».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача. Так, підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків є, зокрема, ненадання останнім протягом 10-ти календарних днів відповіді на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби. За твердженням позивача, відповідачем на його адресу направлявся лист від 26.08.2011 №25301/10/23-0708 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження. Відповідно до відмітки поштового відправлення запит відповідача було отримано 01 вересня 2011 року, а перевірка розпочата 09.09.2012 року та закінчена 12.09.2011 року, що свідчить про порушення відповідачем п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та права позивача щодо можливості надання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту контролюючого органу, а відтак є протиправними.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі -ДПІ у Солом'янському районі м. Києва -зі спірних правовідносин, судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, на його думку при здійсненні дій, що оскаржуються позивачем, він, як суб'єкт владних повноважень, діяв відповідно до вимог та процедури проведення перевірок, що передбачені Податковим кодексом України. Відповідач зазначав, що підставою для проведення перевірки було отримання контролюючим органом відомостей про можливі порушення позивачем норм податкового законодавства (висновок спеціаліста №236 від 27.07.2011 та ін..) Лист від 26.08.2011 №25301/10/23-0708 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження було направлено позивачу поштою з повідомленням про вручення, лист підприємству доставлено та вручено, однак залишено без відповіді, документи та пояснення не надані. А відтак відповідач мав правові підстави та був зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку позивача.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні встановлено, що у період з 09.09.2011 р. по 12.09.2011 р. на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 09.09.2011р. № 3340 посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбізнес»(код за ЄДРПОУ 37267876) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.09.2011 № 9909/23-07/37267876 (далі -Акт перевірки, Акт).

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, підставою для її проведення було зазначено підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києві від 09.09.2011р. № 3340.

При цьому, у вступній частині Акту зазначено про направлення поштою з повідомленням про вручення на адресу позивача наказу від 09.09.2011р. № 3340 та листа від 26.08.2011 №25301/10/23-0708 про надання пояснень стосовно проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Ельдорадо»та їх документального підтвердження, а також вказано, що зазначений лист було залишено без відповіді, документи та пояснення не надані.

За наслідками перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України та прийшов до висновку про відсутність у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених з ТОВ «Ельдорадо»угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Таким чином, за висновком перевіряючих, позивачем неправомірно сформований податковий кредит за червень 2011 року та підлягає зменшенню.

Позивач вважає протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з підстав порушення відповідачем п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 р.), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва ДПС є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні»повноваження.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Окружний адміністративний суд міста Києва враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.

Отже, дії податкового органу по проведенню перевірки мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Тому спір за участю ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС, як суб'єкта владних повноважень, з проводу дій останнього по проведенню перевірки підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд приходить до наступних висновків.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України), який згідно з п. 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78.4 зазначеного Кодексу закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

В даному випадку відповідачем в наказі про проведення перевірки від 09.09.2011 р. № 3340 та в Акті перевірки як підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грандбізнес»визначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед інших, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права, суд приходить до висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

При цьому, вказаною нормою чітко встановлено строк надання платником податків такої відповіді - 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було ненадання останнім пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби № 25301/10/23-0708 від 26.08.2011р. щодо надання пояснень та документів з приводу взаємовідносин з ТОВ «Ельдорадо».

Вказаний запит було направлено позивачу поштою та вручено йому 01.09.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується сторонами.

Відтак, право на проведення позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникало у органу державної податкової служби не раніше 15.09.2011р., тобто після спливу 10 робочих днів з дня отримання позивачем запиту (враховуючи те, що 3, 4 та 10, 11 вересня 2011 року були вихідними) та за умови ненадання платником податків у зазначений термін письмових пояснень.

Разом з тим, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва з посиланням на приписи підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, винесено відповідний наказ вже 09.09.2011 р., а перевірка проведена з 09.09.2011 р. по 12.09.2011р., тобто ще до закінчення встановленого 10-денного строку надання позивачем відповіді на інформаційний запит органу державної податкової служби.

Обґрунтованих пояснень з приводу зазначених обставин представник відповідача суду не надав.

З огляду на викладене вбачається, що перевірку позивача у період з 09.09.2011 р. по 12.09.2011 р. було проведено до моменту спливу 10 робочих днів з дня отримання позивачем запиту № 25301/10/23-0708 від 26.98.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження; без отримання пояснень позивача та документів з приводу взаємовідносин з ТОВ «Ельдорадо», тобто документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена відповідачем фактично за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Таким чином, дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбізнес»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року та складання акту перевірки, не відповідають приписам підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та є протиправними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача по проведення перевірки позивача не відповідають приписам чинного законодавства щодо правомірності призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Грандбізнес» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій по проведення перевірки є обґрунтованою, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Грандбізнес», за результатами якої було складено у Акт від 12.09.2011 №9908/23-07/37267876 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Грандбізнес»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбізнес»судові витрати у розмірі 33,00 грн. (тридцять три гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови підписано: 17 липня 2012 року.