Рішення № 28537507, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/17796-2012 10.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»ДоТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4 675,22 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Голоднюк О.Г.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4 675,22 грн.

Ухвалою від 12.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 02.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 12.12.2012р. відповідачем не виконано.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.01.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»(Позивач, Страховик) та Івановим Вадимом Олександровичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті (Договір страхування) № 030312/4002/0000139, за яким було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мазда», д.р.н. ВА 8532 АК (Застрахований автомобіль).

Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 13.06.2012 року в Києві на вул. Володимирській, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Деу», д.р.н. АІ 1136 СІ, під керуванням Барінова Сергія Миколайовича та Застрахованого автомобіля під керуванням Страхувальника.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2012р. по справі № 2610/15728/2012, Барінова Сергія Миколайовича було визнано винним у вчиненні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Страхувальником було подано до Позивача відповідну заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно Рахунку № GL14-06/12 від 19.06.2012 p., наданого ТОВ «Легіон 100», вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля склала 5 899,20 грн.

Відповідно до результатів автотоварознавчого дослідження, викладених у Звіті № 32С/06/12 від 05.07.2012 p., вартість матеріального збитку завданого власнику Застрахованого автомобіля складає 4 675,22 грн.

Позивачем було складено Страховий акт № 00093290 від 27.07.2012р. та Наказ № 93290 від 27.07.2011р., і, у відповідності до листа вигодонабувача за Договором страхування виплачено страхове відшкодування в розмірі 5 299 гривень 20 копійок (за вирахуванням франшизи у розмірі 600 гривень 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 026261 від 30.07.2012р.)

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія Барінова Сергія Миколайовича, який є винним у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем -Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(правонаступник ТзДВ «Страхова компанія «Плюс») на підставі Полісу І типу № АВ/5027551 (що вбачається з відповіді МТСБУ на запит суду, зробленої з її ЦБД), при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну -50000 грн., франшиза -1000 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, вина водія , Барінова Сергія Миколайовича встановлена відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2012р. по справі № 2610/15728/2012.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування.

Разом з цим в межах даної справи Позивач заявляє до стягнення не всю суму виплаченого ним страхового відшкодування, а меншу, що не заборонено законом - встановлений згідно Звіту №32С/06/12 від 05.07.2012р. розмір матеріального збитку - 4 675,22 грн.

Проте в будь-якому разі дана сума, у відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування», зменшується на суму франшизи згідно Полісу № АВ/5027551 -1000 грн., наступним чином 4 675,22 грн. -1000 грн. = 3675,22 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню -в сумі 3675,22 грн.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог; в іншій частині -відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(м. Київ, вул. Предславинська, 11; ідентифікаційний код 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) 3 675 (три тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 22 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) грн. 23 коп. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.01.2013р.

Суддя І.О.Домнічева