Рішення № 28537463, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/17807-2012 10.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 280,57 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Балдук А.О.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 280,57 грн.

Ухвалою від 12.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 02.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.

Від позивача 10.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 12.12.2012р. відповідачем не виконано.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.01.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», Страховик, Позивач) і Капєльніковою Анастасією Юріївною (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 74035-20-02 від 28.11.2007p. (Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, д.р.н. АХ 8307 ВС (Застрахований автомобіль).

17 серпня 2011 р. в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю Застрахованого автомобіля під керуванням Страхувальника та автомобіля SEAT LEON, д.р.н. АА 0919 KP, під керуванням Попова В'ячеслава Євгенійовича і в результаті ДТП було пошкоджено Застрахований автомобіль (Довідка про обставини ДТП видана ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві за № 8860934).

Відповідно до Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22.09.2009 року по справі № 3-7593/11, Попова В'ячеслава Євгенійовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно умов Договору страхування, одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування).

Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2 Договору страхування).

Відповідно до Рахунку № СА-000108219 ТОВ «СВІТ АВТО»від 05.09.2011 року та Рахунку-фактури № 1/19 СПД Коваленко О.В. від 09.09.2011 року, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого Застрахованого автомобіля складає 41 138 грн. 58 коп.

Відповідно до Звіту № 1076 від 06.09.2011р., розмір матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 23 774 грн. 70 коп.

Згідно умов Договору страхування Позивач сплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 7 280 грн. 57 коп., і виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви Страхувальника від 18.08.2011 p., страхового акту № 3786-02 від 24.11.2011p., Додатку № 1 до страхового акту від 07.03.2012 року та листа вигодонабувача за Договором страхування, і факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 9519 від 23.02.2012р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія Попова В'ячеслава Євгенійовича, який є винним у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем -Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт»на підставі Полісу № АА/6646648 (що вбачається з відповіді МТСБУ на запит суду, зробленої з її ЦБД), при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 50000 грн., франшиза -1000 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, відповідно до Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22.09.2009 року по справі № 3-7593/11, Попова В'ячеслава Євгенійовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, та при зверненні до суду з даним позовом, Позивачем правомірно було враховано ліміт відповідальності за полісом № АА/6646648 по майну -50 000 грн. та віднято франшизу -1000 грн., і заявлено до стягнення 6280,57 грн. (7 280,57 грн. -1000 грн. = 6 280,57 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі -в сумі 6 280,57 грн.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»(м. Донецьк, вул. Постишева, 60, сьомий поверх; ідентифікаційний код 31650052) 6 280 (шість тисяч двісті вісімдесят) грн. 57 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.01.2013р.

Суддя І.О.Домнічева