Постанова № 28532603, 19.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2012 р. Справа № 2а-5544/12/1470

м. Миколаїв

12:25

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Чигріної О.Б.,

представника відповідача: Бойка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСТ КОМПАНІ», вул. Логовенка, 8, м. Миколаїв, 54055 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби , вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 № 0000142202, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАСТ Компані»(надалі -Товариство або позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000142202, прийнятого 31.07.2012 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ або відповідач).

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність висновку ДПІ про порушення Товариством 180-денного терміну розрахунків за імпортним контрактом і, відповідно, на безпідставність нарахування пені, що передбачена Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(надалі -Закон № 185).

ДПІ подала письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких вказала, що вантажна митна декларація (ВМД) була оформлена Товариством після спливу 180-денного терміну (з моменту здійснення Товариством оплати за імпортований товар), тому, у відповідності з пунктом 1.12 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»(надалі -Інструкція), імпортна операція резидента (Товариства) була знята банком з контролю після оформлення ВМД.

В судовому засіданні представник Товариства позовні вимоги підтримала, представник ДПІ просив у задоволенні позову відмовити.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 19.12.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини

постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

З 18.07.2012 по 20.07.2012 ДПІ здійснила документальну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом від 11.10.11 № 1110 за період з 11.10.11 по 10.06.12. Результати перевірки ДПІ оформила Актом від 25.07.2012 № 1977/22-300/35106343 (надалі -Акт, ар. с. 8-9). Як вказано в Акті, 11.10.2011 Товариство уклало з фірмою-нерезидентом Vietnam Industrial Electronic Corporation (В'єтнам) контракт № 1110 (надалі -Контракт), предметом якого було придбання Товариством на умовах FCA порт Хайфон (Інкотермс 2000) компресорної установки 2ВМ4-12/65М1 УХЛ 4 в заводській комплектації (без автоматики) вартістю 71820 доларів США (надалі -Товар). Платіжним дорученням від 09.11.2011 № 159 на виконання умов Контракту Товариство перерахувало постачальнику 50% вартості Товару - 35910 доларів США (ар. с. 18). 180-денний строк сплинув 08.05.2012, ВМД № 504060000/2012/002642 була оформлена 01.06.2012 (ар. с. 21). В зв'язку з цим ДПІ в Акті вказала на порушення Товариством статті 2 Закону № 185, і, на підставі статті 4 Закону № 185, з посиланням на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2012 № 0000142202 (надалі -Рішення, ар. с. 10) нарахувала Товариству за період з 09.05.2012 по 01.06.2012 пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 20654,94 грн. Розрахунок суми пені наведений у додатку № 4 до Акта (ар. с. 37).

На думку суду, нарахування пені ДПІ здійснила безпідставно.

Специфікацією № 1 (додаток № 1 до Контракту, ар. с. 15) встановлено, що строк поставки -20 днів з моменту попередньої оплати (50% від загальної вартості Контракту -71820 доларів США). Як вказано вище, Товариство здійснило платіж в сумі 35910 доларів США 10.11.2011.

Частиною 1 статті 2 Закону № 185 встановлено, що імпортні операції резидентів, що здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Як вказано у частині 4 цієї ж статті, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першої цієї статті. Відповідно до статті 4 Закону № 185 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Законодавче визначення імпорту (імпорту товарів) наведено у статті 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»: купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) -це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 43 Митного кодексу України (у редакції Закону України від 11.07.2002 № 92-IV) товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Отже, початок митного контролю є беззаперечним доказом того, що ввезений товар перетнув митний кордон України.

Товариство пояснило, що 26.03.2012 Vietnam Industrial Electronic Corporation здійснило поставку Товару шляхом завантаження його на борт судна для подальшого транспортування, що підтверджується коносаментом HAN-S03120037 (ар. с. 20). 21.04.2012 (тобто в межах 180-денного строку) Товар перетнув митний кордон України, що підтверджується штампом Південної митниці «Під митним контролем»на судовому коносаменті ZIMUHI00016083 (ар. с. 19).

За таких обставин твердження відповідача про те, що імпортна операція Товариства була здійснена на умовах, коли відстрочення поставки перевищило 180 днів, є необґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Як вказано у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 21-108а11, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

У позовній заяві Товариство просило визнати Рішення нечинним. Такий спосіб захисту застосовується у випадку оскарження нормативно-правових актів, Оскільки Рішення є правовим актом індивідуальної дії, суд вважає, що воно підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Керуючись частиною 2 статті 11, статтями 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 31.07.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСТ КОМПАНІ» судові витрати в сумі 206,55 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України

та підписана суддею 24 грудня 2012 року.